Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності

Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності - це договір, за яким одна сторо­на (творець - письменник, художник тощо) зобов'язується ство­ рити об'єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк (ч. 1 ст. 1112

ЦК).

Правова характеристика договору: консенсуальний, двосторон­ній, оплатний чи безоплатний.

Оскільки йдеться про створення об'єкта інтелектуальної власно­сті, то творець за загальним правилом зобов'язаний виконати замов­лення особисто.

Як уже зазначалося, цей договір не зовсім вписується в систему роз­поряджання майновими правами інтелектуальної власності, оскільки спочатку необхідно створити результат творчої діяльності. У зв'язку з цим інколи постає питання, чи не буде це розпорядженням майновими правами на ще не створений об'єкт інтелектуальної власності.

Важливо проводити розмежування між розпорядженням уже наяв­ними суб'єктивними правами і встановленням механізму розподілу прав на створені в майбутньому об'єкти. У договорі про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності не йдеться про відчуження майнових прав. Тому сам по собі факт укладення такого договору зовсім не свідчить про виникнення май­нових прав у замовника чи творця у момент його укладення. Сторони лише узгоджують механізм розподілу прав на об'єкти, що будуть створені при виконанні договору.

Аналогічний приклад можна навести з галузі сімейного права. Так, за загальним правилом, майно, нажите подружжям під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. Однак особи, що вступають у шлюб, можуть укласти шлюбний договір, у якому передбачити ін­ший механізм розподілу прав на нажите в майбутньому майно. У цьо­му випадку при розділі майна буде застосовуватися не норма Сімей­ного кодексу України, а погоджений особами, що вступають у шлюб, порядок розподілу прав. І таких аналогів можна наводити багато.

Таким чином, положення актів цивільного законодавство в силу їх диспозитивності надають право сторонам самостійно встановлювати правила, за якими у наступному будуть розподілені майнові права на новостворені об'єкти. Однак, якщо сторони договору не скористали­ся цим праьом, то застосовується загальне правило: майнові права ін­телектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, нале­жать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 430 ЦК). Винятком з цього положен­ня є розподіл прав на твір образотворчого мистецтва. У цьому випад­ку оригінал твору, створеного за замовленням, переходить у влас-

Поиск по сайту: