Глава 55. ДОГОВІР БАНКІВСЬКОГО ВКЛАДУ (ДЕПОЗИТУ)

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч. 1 ст. 1058 ЦК). Відносини, що випливають з договору банківського вкладу, ре­гулюються § 3 гл. 71 ЦК (статті 1058-1065). Якщо інше не передбаче­но нормами, що регулюють дані відносини, і не випливає із суті дого­вору банківського вкладу, права й обов'язки банку і вкладника грун­туються на положеннях про банківський рахунок.

За звичаями ділового обороту поняття «договір банківського вкладу» та «депозитний договір» використовуються як поняття тотожні, сино­німічні. Термін «депозит» (від лат. depositum - річ, віддана на зберіган­ня¹) означає також зберігання вкладу. Про це свідчить й п. 2.4 Положен­ня про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) опе­рацій з юридичними і фізичними особами від 3 грудня 2003 р. № 516: «Договір банківського вкладу (депозиту) засвідчує зобов'язання банку зберігати залучені від юридичних і фізичних осіб грошові кошти або банківські метали, виплатити дохід у встановлений дого­вором строк та право вкладників отримати у визначений догово­ром строк суму вкладу (депозиту) і процентів за ним».

Сутністю даного договору є оформлення відносин між банком-де-позитарієм та клієнтом-депонентом (фізичними і юридичними особа­ми) з приводу внесення депонентом грошових коштів на депозит бан­ку, з метою зберігання і управління на обумовлених сторонами умовах, та гарантія повернення банком цих сум і процентів за корис­тування ними². Однак ніякого зберігання в дійсності не існує. Пере­рахування (зарахування) безготівкових грошей, які не існують у виг­ляді паперових грошових знаків (купюр), є лише фіксацією права їх вимоги. При внесенні на рахунок готівкових коштів вони надходять у власність банку чи іншої кредитної установи, знеособлюються, а вкладнику за його вимогою видаються інші купюри.

Не можна розглядати ці відносини і як такий різновид зберігання, як «зберігання із знеособлюванням речей», так званого іррегулярного

¹ Словарь иностранных слов. - 18-е изд., стер. - М.: Рус. яз., 1989. - С. 158.

² Пункт 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у націо­
нальній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада
2003 p.-№492.

ЗОБОВ 'ЯЗ АННЯ, ЩО ПОВ ЯЗАНІЗ НАДАННЯМ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ373

зберігання, предметом якого є речі, визначені родовими ознаками. Кредитні установи не зберігають грошові кошти в буквальному розу­мінні цього слова, а використовують їх у своїй діяльності. Взагалі це впливає з фізичної неспроможності зберігання безготівкових грошо­вих сум і тому «банківська система перестає бути лише касою з роз­поділу грошей та починає ними торгувати»¹.

Предметом договору банківського вкладу (депозиту) є вклад (де* позит) - це грошові кошти у готівковій або безготівковій формі у ва­люті України чи в іноземній валюті, або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі), та підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України й умов договору².

Для зберігання грошових депозитів і проведення операцій з ними у банках відкриваються депозитні рахунки. Ці питання регламенту­ються гл. 72 ЦК, яка стосується договору банківського рахунка (ч. З ст. 1058 ЦК), якщо інше не встановлено гл. 71 «Позика. Кредит. Бан­ківський вклад» або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Вкладний (депозитний) рахунок - це рахунок, що відкривається банком вкладнику на договірних засадах для зберігання грошових коштів або банківських металів, що передаються вкладником банку на встановлений строк (або без зазначення такого строку) та під ви­значений процент відповідно до умов договору.

Вклади (депозити) поділяються:

- залежно від категорії вкладників - на вклади (депозити) фізич­них та юридичних осіб;

- за способом оформлення вкладу (депозиту) - шляхом укладення договору банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки або ощадного (депозитного) сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-пра­вовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правила­ми) та звичаям ділового обороту;

- залежно від виду валюти, у якій залучаються грошові кошти, - на вклади (депозити) у національній валюті, в іноземній валюті та у бан­ківських металах;

- залежно від строку та порядку повернення грошових коштів -
вклади (депозити) на вимогу, строкові вклади, накопичувальні вкла­
ди та умовні вклади.

¹ Кузнецова Н. С. Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в строительстве,
К.: Наукова думка, - 1993. - С. 13. Незважаючи на тс, що вказана цитата стосується до­
говорів у сфері інвестиційного будівництва, які безпосередньо пов'язані з залученням
банківських коштів, її в рівній мірі можна застосовувати до договорів, які регламенту­
ють банківську сферу.

² Постанова правління НБУ від 3 грудня 2003 р. «Про затвердження Положення про
порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і
фізичними особами».

Поиск по сайту: