БЕЗ ДОСТАТНЬОЇ ПРАВОВОЇ ПІДСТАВИ

Зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достат­ньої правової підстави є окремим самостійним видом недоговірних зобов'язань. Вони мають особливі підстави виникнення, а також спе­цифічний зміст. Загальні положення про ці зобов'язання визначені у ст. 1212 ЦК, відповідно до якої особа, яка набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути це май­но потерпілому.

Внаслідок цих фактів потерпілі зазнали шкоди своєму майну. У той же час інші особи набули те, шо не повинні були отримати, або, навпаки, зберегли те, що повинні були втратити. Таким чином, одні особи без будь-якої для цього підстави збагатіли за рахунок інших.

¹ Докладніше про це: Приступа С. Н. Концептуальні засади компенсаційної функ­ції цивільного права // Віспкк Академії правових наук України. - 1996. - М> 6. - С. 153-160.

Цей вид зобов'язань виникає на підставі наступних юридичних фактів: 1) набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої; 2) відсутність для цього законних підстав.

При цьому не має значення, чи є безпідставно набуте або збереже­не майно результатом поведінки особи, яка збагатіла, самого потер­пілого, третіх осіб або це склалося поза їх волею.

Набуття або збереження майна однією особою є наслідком відпо­відного зменшення майна іншої особи. Однак не будь-яке збільшення майна однієї особи за рахунок іншої тягне виникнення даного виду зобов'язань. Необхідна відсутність законних підстав набуття та збе­реження майна.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Так, буде безпідставно набутим отримане за заповітом май­но, якщо у подальшому заповіт буде визнаний недійсним. Безпідстав­ним стане набуте майно за договором дарування, якщо у випадках, встановлених законом, цей договір буде визнаний недійсним (ч. З ст. 719; ч. 4 ст. 720 ЦК).

Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого ст.1212 ЦК, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося. Ним можуть бути будь-які юридичні факти, як встановлені, так і не встановлені законом. Таки­ми фактами можуть бути правомірні та неправомірні дії як самої без­підставно збагатілої особи, так і потерпілого або третіх осіб. Такою підставою може бути і судова ухвала.

Тобто для визнання зобов'язання таким, що виникло внаслідок на­буття, збереження майна без достатньої підстави, вирішальне значен­ня має не характер поведінки набувача (правомірна чи неправомірна) і не юридичні факти, на підставі яких виникає це зобов'язання (пра-вочини, події або вчинки), а відсутність встановлених законом або правочином підстав для набуття або збереження майна.

Усі життєві обставини, на підставі яких може виникнути безпід­ставне набуття майна, неможливо передбачити заздалегідь. Тому во­ни в законі не перераховані, а лише узагальнено виражені у ст. 1212 ЦК, відповідно до якої правила, передбачені гл. 83 ЦК, застосовують­ся незалежно від того, чи виявилося безпідставне набуття наслідком поведінки набувача майна, самого потерпілого, третіх осіб або відбу­лося поза їх волею.

Згідно з принципом: ніхто не має права набувати майно за чужий рахунок без передбаченої законом або правочином підстави, який по­кладено у зміст ст. 1212 ЦК, безпідставність такого набуття робить його об'єктивно протиправним. Тому протиправність поведінки не належить ні до обов'язкових, ні до характерних умов безпідставного набуття майна. Протиправність безпідставного набуття виражається в самому факті зменшення охоронюваних законом майнових інтере-

Поиск по сайту: