Глава 63. ЗАСНОВНИЦЬКИЙ ДОГОВІР

Засновницький договір бере свій початок з договору простого то­вариства. Його конструкція використовувалася в римському праві для створення товариських об'єднань, які переслідували мету спіль­ного ведення учасниками торгівлі та промислу. З розвитком товар­но-грошових відносин стало очевидним, що такого роду товариства потребують відмежування майна, що використовується в його оборо­ті, від майна окремих учасників, а також у забезпеченні стабільності існування цього товариства незалежно від зміни складу учасників. У період принципату римське право почало визнавати деякі види това­риств юридичними особами.

Згідно з новим ЦК за засновницьким договором засновники зо­бов'язуються створити юридичну особу, визначають порядок їх спільної діяльності щодо її створення, умови передання їй свого майна (ч. 2 ст. 88 ЦК)\

Засновницьким договором визначаються також умови розподілу між учасниками прибутку та збитків, участі в діяльності юридичної особи, виходу засновників зі складу товариства.

Засновницький договір може бути укладено тільки за наявності не менш ніж двох засновників юридичної особи.

В засновницькому договорі, як і договорі простого товариства, учасники мають спільну мету. Тому всі сторони в договорі іменують­ся засновниками (учасниками). За загальним правилом учасниками можуть виступати фізичні та юридичні особи. Однак на відміну від простого товариства результатом укладання і виконання засновниць­кого договору є поява нового суб'єкта права - юридичної особи, у той час як укладаючи договір простого товариства сторони не мають на меті створення нового суб'єкта.

В засновницькому договорі створюваної юридичної особи вка­зується:

- організаційно-правова форма юридичної особи;

- порядок спільної діяльності засновників з її створення;

- передача засновниками майна юридичній особі;

- участь засновників у діяльності юридичної особи;

- порядок управління діяльністю юридичної особи;

- порядок виходу засновників зі складу юридичної особи.

При створенні юридичної особи, що здійснює підприємницьку діяль­ність, істотною є умова про розподіл прибутку між засновниками.

Перелік умов може доповнюватися залежно від виду юридичної особи, яка створюється.

Засновницький договір укладається в простій письмовій формі.

Як і договір простого товариства, засновницький договір є консен- суальним, багатосторннім, відплатним і фідуціарним правочином.

¹ Про засновницький договір див., також главу 7 Т. 1 цього підручника.

(7,)15*

Поиск по сайту: