Глава 39. ДОГОВІР ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ (ДОГЛЯДУ)

§ 1. Поняття та ознаки договору довічного утримання (догляду)

Договору довічного утримання (догляду) присвячено главу 57 ЦК України, хоча дані відносини за своїм характером близькі до рентних відносин і можуть вважатися різновидом останніх.

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (від-чужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житло­вий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно, або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'я­зується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) догля­дом довічно (cm, 744 ЦК).

Відчужувач, передаючи у власність житловий будинок, квартиру або інше майно, насамперед має за мету отримання матеріального за­безпечення, догляду, послуг, яких він потребує. Набувач же завдяки даному договору набуває право власності на майно. Тому цей договір належить до тих, за якими переходить право власності на майно¹.

Договір довічного утримання (догляду) є реальним, оскільки від­чужувач передає (а не зобов'язується передати) майно набувачеві, хо­ча у науці цивільного права щодо цього висловлене й інше бачення².

У такому разі це означало б можливість набувача вимагати від від­чужувача як сторони слабшої і тому потребуючої особливого захисту передання майна взамін на довічне утримання (догляд). Реальна мо­дель договору захищає відчужувача від такої вимоги. Взагалі не ви­падково реальний договір характерний саме для фідуціарних, до того ж довгострокових договорів. Саме до таких і належить договір довіч­ного утримання (догляду), для якого фідуціарність та довгостроко-вість полягають у тому, що майно передається «сьогодні», а його ек-

1 Метою даного договору є встановлення утримання (догляду) відчужувачу взамін
переданого ним у власність набувачеві майна. Перехід права власності від відчужувача
до набувача слугує основній цілі договору довічного утримання і не повинен бути ви­
рішальним при визначенні його місця у системі договорів. (ЦК 1963 p. відносив договір
довічного утримання до договорів з надання послуг).

² Иоффе О. С. Обязательственное право. - М., 1975. - С 300, Цивільне право Украї­
ни: Підруч.: У 2 кн./ За ред О. В. Дзери, Н. С Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2002. -
Кн. 2. - С 114.

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ... У ЗВ'ЯЗКУ З ПЕРЕДАЧЕЮ МАЙНА У ВЛАСНІСТЬ ___________ 177_

вівалент буде надано відчужувачу в майбутньому, а саме впродовж його життя. Таким чином, для укладення договору довічного утри­мання (догляду) недостатньо зустрічної згоди сторін, необхідне й пе­редання майна набувачеві. Після цього відчужувач не несе за догово­ром ніяких обов'язків, він має лише права. Отже, договір довічного утримання (догляду) є одностороннім.

Договір довічного утримання, безумовно, є оплатним, оскільки набувач отримує у власність за ним певне майно, а відчужувач - необ­хідне утримання та догляд у вигляді грошових сум, надання приміщен­ня та інших матеріальних благ і послуг. При цьому закон не вимагає, щоб вартість переданого відчужувачем майна була еквівалентною вартості наданого набувачем утримання. Співвідношення вказаних цінностей залежить від домовленості сторін, а також від тривалості життя відчужувача. Договір довічного утримання не має завідомо виз­наченого терміну дії, оскільки він обумовлений моментом настання смерті відчужувача. Тому від тривалості його життя безпосередньо за­лежить розмір наданого набувачем утримання (догляду).

Поиск по сайту: