АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

С Побутовий підряд

Читайте также:
  1. Загальні положення про підряд
  2. Підряд на проектні та пошукові роботи
  3. Складнопідрядне речення
  4. Складнопідрядне речення. Особливості класифікації складнопідрядних речень
  5. Складнопідрядне речення. Принципи класифікації складнопідрядних речень.
  6. Складнопідрядні речення нерозчленованої структури. Складнопідрядні речення розчленованої структури.
  7. Тема 7. Договори підряду. Особливості окремих видів договорів підряду.

За договором побутового підряду підрядник, який здійснює під­приємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фі­зичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових чи інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботу (ч. 1 ст. 865 ЦК).

Правовому регулюванню договору побутового підряду в ЦК при­свячено окремий параграф, що пов'язано, перш за все, з необхідністю законодавчого забезпечення інтересів замовника як споживача ре­зультату підрядних робіт за даним договором.

Згідно зі ст. 865 ЦК до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих ЦК, застосовується законодавство про захист прав споживачів, а також інші акти цивільного законодавства. Ними, зо­крема є: Закон України «Про захист прав споживачів»1 (далі - Закон); Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових опера­цій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»2, Правила побутового обслуговування населення, затверджені постановою Ка­бінету Міністрів України від 16 травня 1994 р. № 313 (далі - Прави­ла)3; низка інструкцій щодо надання окремих видів побутових по­слуг, затверджених наказом Українського союзу об'єднань підпри­ємств та організацій побутового обслуговування населення (Укрсо-юзсервіс) від 27 серпня 2000 р. № 204, зокрема: Інструкція щодо надання послуг з хімічної чистки та фарбування (перефарбування)

1 Відомості Верховної Ради України - 1994. - № 1. - Ст. 1.

2 Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 38. - Ст. 315.

3 Урядовий кур'єр. -1994. - № 86 (діють із змінами): // Офіційний вісник України. -
1999.-№ 23.-Ст. 1048.

4 Офіційний вісник України. - 2000. - № 47. - Ст. 2053.


З ОБОВ 'ЯЗЛННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ 'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ243

виробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту та пошиття швей­них і хутряних виробів, виробів із шкіри, головних уборів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту побутових машин і приладів, ремон­ту та виготовлення металовиробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту та виготовлення ювелірних виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, Інструкція щодо надання послуг з ремонту і пошиття взуття, Інструкція щодо надання послуг з ремонту, пошиття та в'язання трикотажних виробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту побутової радіоелектронної апаратури тощо.

Значення наведених нормативно-правових актів полягає у тому, що вони складають частину особливого режиму, передбаченого для договору побутового підряду1. Правові норми, що містяться у цих ак­тах, є щодо загальних положень про підряд такими ж спеціальними, як і норми § 2 глави 61 «Побутовий підряд».

Договір побутового підряду є двостороннім, консенсуальним і оплатним. Поряд із загальними ознаками, притаманними підряду в цілому, договір побутового підряду має низку специфічних рис.

По-перше, це особливість суб'єктного складу договору побутово­го підряду. Замовником може бути тільки фізична особа, а на стороні підрядника завжди виступає юридична або фізична особа, що здійс­нює підприємницьку діяльність.

По-друге, даний договір є публічним. Тобто, на нього поширюють­ся особливості, встановлені цивільним законодавством щодо публіч­них договорів (ст. 633 ЦК). Так, умови договору побутового підряду встановлюються однаково для всіх замовників, крім тих. яким за за­коном надані пільги; підрядник не має права надавати переваги одно­му споживачеві перед іншим щодо укладення договору побутового підряду, якщо інше не передбачено законом. Він також не може від­мовитися від укладення цього договору за наявності у нього можли­востей виконувати відповідні роботи на користь споживача.

По-третє, певну специфіку має предмет договору: робота при­значена задовольнити побутові чи інші особисті потреби замовника, тобто її результат повинен бути призначений для використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю. На підрядні роботи, які за своїм змістом хоча і можуть бути віднесені до побутового підряду, але їх результати використовуються у підприємницькій діяльності, поширюються загальні норми про договір підряду (§ 1 гл. 61 ЦК).

По-четверте, специфіка побутового підряду знаходить свій прояв у наявності переддоговірних обов 'язків підрядника. Вони полягають у наданні підрядником необхідної і достовірної інформації про запро­поновану роботу, про ціну і форму оплати та інших відомостей

1 Брагинский М. И. Договор подряда и подобные ему договоры. - М.: Статут, 1999.-С. 92-93.


       
 
 
   

 

Ро-ідіп XI

(ст. 868 ЦК). Згідно із ст. 867 ЦК підрядник не має права нав'язувати замовнику включення до договору додаткових оплатних робіт або послуг. Замовник у будь-який час до здачі йому роботи в односторон­ньому порядку може відмовитися від виконання договору, сплатив­ши замовнику частину встановленої ціни пропорційно виконаній ро­боті (ч. 2 ст. 867 ЦК). Підстави для відмови закріплені і у ст. 15 Закону: коли підрядник вчасно не почав виконання договору; якщо під час виконання замовник не задоволений ходом виконання робіт (мають місце відступи від Закону або умов договору); наявність ін­ших непорозумінь (наприклад, питання про доплату). Умови догово­ру, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.

По-п 'яте, специфіка цього договору полягає в умовах, що визна­чаються ще до його укладання і з якими погоджується його замовник. Зокрема, це стосується ціни, яка визначається прейскурантами, тари­фами і кошторисом, однак може й коригуватися за згодою сторін.

Договір повинен укладатися у простій письмовій формі (ст. 866 ЦК) шляхом підписання одного документа, видачі квитанції, касово­го чека, товарного чека, білета встановленої форми (п. 9 Правил). Як виняток договір може укладатися в усній формі, якщо моменти укла­дення і виконання збігаються. На відміну від загального правила про неприйнятність показань свідків (ч. 1 ст. 218 ЦК), ст. 866 ЦК надає можливість при відсутності у замовника документа посилатися на по­казання свідків для підтвердження факту укладання договору,

У разі, коли замовник у письмово оформленому договорі приєд­нується до умов формулярів, запропонованих підрядником, він набу­ває ознак договору приєднання (ст. 634 ЦК).

Згідно зі ст. 870 ЦК і п. 17 Правил робота може бути виконана з ма­теріалів як підрядника (тоді матеріал оплачується замовником при укладенні договору повністю або частково з остаточним розрахун­ком після закінчення роботи), так і замовника (тоді у квитанції або ін­шому документі фіксується точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін; у даному випад­ку підрядник несе відповідальність за схоронність матеріалу і пра­вильне його використання).

Відповідно до ст. 872 ЦК у разі виявлення під час приймання ре­зультату робота або під час його використання істотних відступів від умов договору, інших істотних недоліків у роботі, яка виконана з ма­теріалу замовника, останній за своїм вибором може здійснити одне з передбачених у цій статті прав:

1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;

2) розірвання договору та відшкодування збитків.

До істотних відступів від умов договору, істотних недоліків у ро-


ЗОБОВ 'ЯЗА ННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ 245

боті підрядника, що тягнуть за собою наведені наслідки, належать по­пущення строків виконання замовлення, втрата, псування чи пошкод­ження матеріалів1, невідповідність результату робіт вимогам якості, яку не можна усунути, тощо2.

У тому разі, коли виявлені недоліки або відступи від умов догово­ру не мають істотного характеру, замовнику надається право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк, відшкодування власних витрат на усунення недоліків чи відпо­відного зменшення плати.

Замовник завжди може вимагати від виготовлювача встановлення гарантійного строку, який може бути зазначений у паспорті або сер­тифікаті. Аналогічні правила встановлені у ст. 14 Закону.

Відповідно до ч. З ст. 872 ЦК вимога про безоплатне усунення таких недоліків результату роботи, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров'я самого замовника та інших осіб, може бути пред'явлена за­мовником або його правонаступником протягом десяти років з моменту прийняття результату роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби). Варто наголоси­ти, що момент виявлення недоліків у даному випадку, значення не має, у зв'язку з чим на останні можна посилатися і після закінчення гарантій­них строків. Протягом встановленого наведеною нормою десятирічного строку замовнику надається право подавати вимоги про повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування витрат замовника на усунення недоліків.

По закінченні роботи замовник повинен з'явитися за її результа­том. У разі нез'явлення замовника підрядник направляє йому письмо­ве повідомлення і після закінчення двох місяців з дня попередження має право продати предмет договору за розумну ціну, а одержану су­му, за відрахуванням усіх належних підряднику платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника (ст. 874 ЦК)3.

1 Гражданский кодекс Украины: Комментарий (с изм. и доп. по состоянию на 1 сен­
тября 2003 г. - Т. 2. - Харьков: Одиссей. - С. 451.

2 Необхідно відмітити, що поняття «істотних недоліків» виконаних робіт містить­
ся у цивільному законодавстві інших держав, зокрема Російської Федерації. На думку
Верховного Суду РФ, під істотними недоліками у виконаній роботі слід розуміти такі,
які роблять неможливим чи неприпустимим використання результату роботи у відпо­
відності з її цільовим призначенням; або не можуть бути усунені щодо даного спожива­
ча чи для їх усунення потрібні великі затрати праці та часу; або роблять результат робіт
іншим, ніж передбачено договором, або коли після усунення недоліків вони з'явилися
знов; або внаслідок цих недоліків споживач у значній мірі позбавляється того, на що він
вправі розраховувати при укладанні договору (п. 15 постанови Пленуму Верховного
Суду РФ від 29 вересня 1994 р. № 7 «Про практику розгляду судами справ про захист
прав споживачів») // Бюллетень Верховного Суда РФ. - 1995. - № 1. - Ст. 4.

3 Див.-, статті 85,86 Закону України «Про нотаріат»; Інструкцію про порядок обліку
депозитних операцій у державних нотаріальних конторах та у приватних нотаріусів, за­
тверджену наказом Міністерства юстиції України від 18 лютого 2003 р. № 13/5.



Розділ XI


^и>» ШІІпг^^ ^ИКАЮТЬ у™'язкузвикоилинямробіт



 


§ 3. Будівельний підряд

Будівництво - процес створення нових, а також розширення, реко­нструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів ви­робничого і невиробничого призначення, пускових комплексів.

Серед способів здійснення будівництва таких, як: підрядний, гос­подарський та змішаний, основним є підрядний, при якому будівель­ні роботи, по-перше, проводяться спеціалізованими професійними організаціями, наслідком чого є скорочення строків будівництва; по-друге, цей спосіб має раціональну систему побудови відносин між замовником і підрядником, які пов'язані один з одним, починаючи з першої до останньої стадії - здачі об'єкта будівництва.

Регулюванню підрядних відносин в будівництві присвячений § 3 гла­ви 61 ЦК (статті 875-886) «Будівельний підряд», який за ЦК 1963 p. іменувався «Договором підряду на капітальне будівництво».

Виходячи з того, що усі види підрядних договорів мають єдиний уніфікований режим правового регулювання, до будівельного підря­ду застосовуються загальні положення ЦК про підряд, якщо спе­ціальні норми не містять особливостей стосовно того чи іншого поло­ження, зокрема це стосується положень про структуру договірних зв'язків (ст. 838 ЦК), ощадливості підрядника (ст. 845 ЦК), зобов'я­зань сторін стосовно інформації (ст. 862 ЦК) тощо.

Між тим будівельний підряд, крім родових ознак договору підря­ду, має свої кваліфікаційні ознаки: специфічний предмет - будівельні роботи; характер здійснення цих робіт, які нерозривно пов 'язані з місцезнаходженням об 'єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК); організацію виконання будівельних робіт, що дає можливість розглядати його як самостій­ний вид договору підряду.

Норми, що регулюють відносини будівельного підряду, містяться у нормативно-правових актах, які утворюють законодавство в галузі будівництва, що за своєю суттю є комплексним, включаючи не тільки норми цивільного права, а й адміністративного, земельного, фінансо­вого тощо.

В умовах ринкової економіки будівельне законодавство суттєво оновилося, хоча цей процес триватиме і надалі. До нормативно-пра­вових актів в галузі будівництва належать закони України «Про ін­вестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р. № 1560-ХИ1, «Про ос­нови містобудування» від 16 листопада 1992 р. № 2780-ХІІ2, «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 p. № 687-XIV3, «Про за­купівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 р. № 1490-ІІІ4, «Про майнову відповідальність за порушення

1 Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 47. - Ст. 646.

2 Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 52. - Ст. 683.

3 Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 31. - Ст. 246.

4 Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 20. - Ст. 148.


vmob договору підряду (контракту) при виконанні робіт на будів-• об'єктів» від 6 квітня 2000 р. № 1641 -IIIі; Положення про дер­евний архітектурно-будівельний контроль, затверджений постано­вою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р.2, Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та про­ведення їх комплексної державної експертизи, затверджений поста­новою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р.3. Порядок здійснення контролю за дотриманням сторонами зобов'язань за дого­вором підряду про виконання робіт на будівництві об'єктів, затвер­джений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 р. № 6094, Порядок державного фінансування капітального будівни­цтва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 17645, тощо.

Характерною особливістю законодавства в галузі будівництва є те, що воно включає нормативно-технічні акти, до яких відносять бу­дівельні норми та правила6, державні стандарти, що регламентують техніко-економічні основи будівництва з урахуванням особливостей будівельних робіт.

Рекомендаційний характер мають відомчі нормативні акти, зокре­ма Положення про підрядні контракти в будівництві України, затвер­джене науково-технічною радою Міністерства у справах будівництва і архітектури (протокол від 15 грудня 1993р. № 9)7, Положення про взаємовідносини організацій - генеральних підрядників з супідряд­ними організаціями, затверджене науково-технічною радою Держав­ного комітету України у справах містобудування і архітектури (про­токол від 14 грудня 1994р. № 4)8.

Поняття та значення договору будівельного підряду. Поняття до­говору будівельного підряду дається у ч. 1 ст. 875 ЦК. Відповідно до неї за договором будівельного підряду підрядник зобов 'язується збу­дувати і здати у встановлений строк об 'єкт або виконати інші бу­дівельні роботи згідно з проектно-кошторисною документацією, а замовник зобов 'язується надати підрядникові будівельний майдан­чик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об 'єкт або закінчені будівельні роботи й оплатити їх.

1 Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 27. - Ст. 212.

2 ЗП України. - 1993. - № 9. - Ст. 179.

3 Урядовий кур'єр. - 2002. - № 96. - 29 трав.

4 Урядовий кур'єр. - 2004. -№101.-2 черв.

5 Офіційний вісник. - 2001. - № 52. - Ст. 2374.

6 Див., напр.: Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затвер­
джені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики
України від 27 серпня 2000 р. № 174.

7 Все о бухгалтерском учете. -1999. - № 43. - 10 мая.

8 Там само.


       
   
 

 

Розділ XI

Привертає увагу той факт, що в легальному визначенні не містить­ся вказівка, що підрядник здійснює роботу на свій ризик. Хоча зако­нодавець не виключає можливості у договорі вказати, що робота ви­конується на ризик підрядника (ч. З ст. 882 ЦК).

Аналіз легального визначення дає підставу вважати цей договір — двостороннім, оплатним та консенсуальним.

Відповідно до ч. 2 ст. 875 ЦК договір будівельного підряду укла­дається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, ре­конструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зо­крема, житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пускона­лагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнахо­дженням об'єкта. Таким чином, законодавець відповідно до характе­ру будівельних робіт і сфери їх виконання виділяє декілька видів договору будівельного підряду: договір на проведення нового будів­ництва (новобудови), при якому воно здійснюється на новому май­данчику на підставі початкової затвердженої проектно-кошторисної документації; договір капітального ремонту будівель (споруд), яким охоплюються ремонтні роботи основних засобів, внаслідок чого збільшується строк їх служби або поліпшуються якісні характеристи­ки (потужність, продуктивність тощо); договір на реконструкцію (технічне переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд; договір на виконання монтажних, пусконалагод­жувальних та інших робіт.

Сторонами договору будівельного підряду є підрядник і замовник.

Підрядник - особа, що спеціалізується на виконанні будівельних робіт, і у випадках, передбачених законом, має ліцензію на їх здій­снення.

Замовник - юридична чи фізична особа.

Умови договору будівельного підряду. Істотними умовами догово­ру слід вважати - предмет, ціну та строк договору. Предмет - це кін­цевий результат діяльності підрядника, тобто відповідний об'єкт бу­дівництва (будівельні роботи).

Ціна договору визначається кошторисом (ч. 1 ст. 877 ЦК).

Строк - це час, необхідний для виконання передбачених догово­ром робіт. У договорі будівельного підряду визначається не тільки початок і закінчення робіт в цілому, строки завершення окремих ета­пів робіт, а й гарантійні строки експлуатації об'єкта.

Права та обов 'язки сторін за договором. Враховуючи специфіку договору, законодавець суттєво розширив права та обов'язки сторін договору порівняно з тими, що закріплені ЦК у загальних положен­нях про підряд. При цьому ЦК зберіг загальний для всього підряду принцип розподілу ризиків між сторонами. Так, відповідно до ст. 880 ЦК ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта будівництва до його прийняття замовником несе підрядник, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежать від замовника. Вказане повністю відповідає положенням ст. 876 ЦК,


ЗОБОВ ' ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ 'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ 249

згідно з якою власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник. Ризик підряд­ника щодо результатів робіт припиняється з моменту прийняття їх за­мовником. Так, відповідно до ч. З ст. 882 ЦК замовник, який поперед­ньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або по­шкодження не з вини підрядника, у тому числі у випадках, коли дого­вором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

У разі руйнування або пошкодження об'єкта будівництва вна­слідок непереборної сили до спливу встановленого договором бу­дівельного підряду строку здачі об'єкта, а також у випадку неможли­вості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від за­мовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановле­но договором (ч. 5 ст. 879 ЦК).

На замовника покладається специфічний обоє 'язок, що не зустрі­чається у інших видах договорів підрядного типу, метою якого є створення належних умов для виконання робіт. Відповідно до закону замовник зобов'язаний надати підрядникові підготовлений будівель­ний майданчик (фронт робіт), тобто отримати дозвіл на виконання будівельних робіт -документ, яким посвідчується право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітально­го ремонту будинків, споруд й інших об'єктів, розширення і техніч­ного їх переоснащення, у відповідності із затвердженою проектною документацією, підключення до інженерних мереж та споруд тощо. Надання дозволу регулюється відповідним Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим на­казом Державного комітету з будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 р. № 273і, і яке обов'язкове для застосування усіма суб'єктами будівництва незалежно від відомчої належності, джерел фінансування тощо. Виконання будівельних ро­біт без зазначеного вище дозволу забороняється, хоча на певні бу­дівельні роботи він не вимагається, зокрема на поточний ремонт бу­дівель та споруд без зміни призначення приміщень, відновлення або улаштування нових тротуарів тощо (п. 4 вказаного Положення).

Замовник зобов'язаний передати затверджену проектно-кошто­рисну документацію, якщо цей обов'язок не покладено на підрядни­ка. Проектно-кошторисна документація - це сукупність документів, які визначають економічне і виробничо-технічне обґрунтування май­бутнього будівництва, тобто обсяг і зміст робіт й інші вимоги, що ставляться до робіт та до кошторису. До такої документації входять креслення, пояснювальні записки, кошторис й інші матеріали. Дана документація не тільки техніко-економічна, а й юридична підстава

І Офіційний вісник України. - 2000. - № 52. - Ст. 2298.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.019 сек.)