Підстави виконання. Виконавчі документи

Копії-рішення комісії у триденний строк вручаються пра­цівникові, власникові або уповноваженому ним органу (ст. 227 КЗпП). -

Постанови, винесені органами (посадовими особами), уповноваженими законом розглядати справи про адмініст­ративні правопорушення у випадках, передбачених зако­ном.

КпАП регламентує підстави та порядок виконання постанов у частині майнових стягнень у вигляді штрафу, який може бу­ти накладено на громадян та посадових осіб за вчинення пра­вопорушень, у порядку та розмірах, визначених законом (ст.ст. 24, 27).

Рішення іноземних судів і арбітражів у передбачених за­коном випадках.

Закон України "Про визнання та виконання в Україні рі­шень іноземних судів"¹ визначає (ст. 1), що під останніми слід розуміти рішення іноземних судів у цивільних, трудових, сі­мейних справах, вироки іноземних судів у кримінальних спра­вах у частині, що стосується конфіскації майна та відшкоду­вання шкоди потерпілим, а також рішення іноземних арбітра­жів та акти інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних, трудових, сімейних справ, що набрали законної сили і підлягають визнанню та виконан­ню на території України відповідно до міжнародних договорів України.

Рішення іноземного суду визнається та виконується в Укра­їні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнарод­ними договорами України або за принципом взаємності за до­мовленістю асі Ьос з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні (ст. 2 згаданого вище Закону).

Питання про надання дозволу щодо примусового виконання рішення іноземного суду на клопотання стягувача розглядають

апеляційний суд Автономної Республіки Крим (далі ____ АР

Крим), апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя за місцем постійного чи тимчасового проживання або перебування (місцезнаходження) боржника (ст. 4 Закону України "Про ви­знання та виконання в Україні рішень іноземних судів").

¹ Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів- Закон України від 29 листопада 2001 р. // ВВР. — 2002. — № 10. — Ст. 76.

Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на приму­сове виконання рішення іноземного суду або про відмову у за­доволенні клопотання з цього питання. Копію ухвали суд над­силає стягувачеві та боржникові у триденний строк із дня по-становлення ухвали (ст. 7 згаданого Закону).

Рішення Європейського Суду з прав людини з ураху­ванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень Європейського Суду з прав людини".

Відповідно до Європейської конвенції про захист прав та основних свобод (Рим, 11 листопада 1950 р.) передбачено обо­в'язок держав-учасниць Конвенції забезпечувати дотримання прав та основних свобод, визначених цим міжнародним доку­ментом, а також поширення юрисдикції Європейського Суду з прав людини, створеного згідно з протоколом № 11 до Конвен­ції. Відповідно до ст. 46 Конвенції Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточне рішення Суду у будь-якій справі, в якій вони є сторонами.

Україна визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлума­чення і застосування Конвенції (ст. 1 Закону України "Про ра­тифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод люди­ни 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції"¹ від 17 липня 1997 р.).

Рішення державних органів, прийняті з питань володін­ня та користування культовими будівлями та майном.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"² від 23 квітня 1991 р. передбачено, що ці об'єднання громадян мають право використовувати для сво­їх потреб будівлі та майно, що надаються їм на договірних за­садах державними, громадськими організаціями або громадя­нами. Культову будівлю може бути передано у користування двом і більше релігійним громадам за їх згодою. З кожною громадою укладається окремий договір, у якому передбачаєть­ся порядок і черговість користування вказаною будівлею. Спо­ри з питань, пов'язаних із володінням та користуванням куль­товими будівлями та майном, вирішують місцеві державні ор-

ВВР. — 1997. — № 40. — Ст. 263. ВВР. _ 1991. — № 25. — Ст. 283.

зо

Глава 3.

Підстави виконання. Виконавчі документи

гани (обласні. Київська та Севастопольська міські, АР Крим), державний орган України у справах релігій. їх рішення, не оскаржені до суду, протягом місяця із дня прийняття, а у разі оскарження — після прийняття судом рішення про відмову у задоволенні скарги (ст. 248¹⁴ ЦПК), може бути виконано при­мусово органом виконання.

Рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень у передбачених законом випад­ках.

Рішення відповідних органів та посадових осіб Антимоно­польного комітету України про накладення адміністративних стягнень на посадових осіб та інших працівників суб'єктів гос­подарювання, органів влади, органів місцевого самоврядуван­ня, органів адміністративно-господарського управління та кон­тролю виконуються в порядку, встановленому законом (ч. 9 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"¹ від 11 січня 2001 р.). Наприклад, рішення про вилучення това­рів із неправомірно використаним позначенням та копій виро­бів іншого суб'єкта господарювання (підприємця) підлягає ви­конанню у порядку, встановленому для виконання судових рі­шень (ч. З ст. 30 Закону України "Про захист від недобросовіс­ної конкуренції"² від 7 червня 1996 р.).

Від підстав виконання у цьому випадку слід відрізняти пов­новаження посадових осіб Антимонопольного комітету Украї­ни щодо забезпечення заяви та доказів у справах про пору­шення законодавства про економічну конкуренцію.

Зокрема, відповідно до ст. 44 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вилучення чи накладання арешту на майно, предмети, документи, інші носії інформації проводить­ся у робочий час незалежно від їх місцезнаходження, в тому числі в службових приміщеннях та транспортних засобах, що належать суб'єктові господарювання, на робочих місцях пра­цівників на підставі розпорядження державного уповноважено­го чи голови територіального відділення Антимонопольного комітету України; у місцях проживання та інших володіннях осіб — на підставі рішення суду.

¹ ВВР. — 2001. —№ 12. — Ст. 64..-■•■.

² ВЗР. — 1996. — № 36. — Ст. 164.

Про вилучення чи накладення арешту на майно, предмети, документи, інші носії інформації складають протокол, в якому зазначають дату його складання, прізвище та посаду особи, яка провела вилучення, наклала арешт, перелік вилучених чи тих, на які накладено арешт, предметів, документів, інших но­сіїв інформації чи майна. Протокол підписують два уповнова­жені працівники Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень, які провели вилучення, наклали арешт. Протокол також підписують особи, які були присутні­ми при вилученні, накладенні арешту.

У разі відмови осіб від підписання протоколу в ньому ро­биться запис про це. Особа має право подати пояснення і за­уваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Копія протоколу про вилучення, накладення арешту нада­ється суб'єкту господарювання, у якого було вилучено, ареш­товано документи, предмети, інші носії інформації, або вруча­ється представникові суб'єкта господарювання.

Про повернення чи зняття арешту з майна, предметів, доку­ментів, інших носіїв інформації державний уповноважений Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України приймає роз­порядження.

Постанови державного виконавця про стягнення вико­навчого збору, витрат на проведення виконавчих дій, на­кладення штрафу.

Державний виконавець у випадках, передбачених законом, покладає на боржника обов'язок сплатити виконавчий збір (встановлену законом грошову суму, яка сплачується у разі невиконання рішення добровільно у строк, встановлений дер­жавним виконавцем), витрати на проведення виконавчих дій (оплата діяльності державного виконавця, послуг перекладача, експерта, спеціаліста, понятих та інших учасників виконавчого провадження, проведення розшуку та ін.), притягує учасників виконавчого провадження до відповідальності за невиконання чи неналежне виконання їх обов'язків.

Поиск по сайту: