Стягнення на манно боржника

Господарське судочинство. Відповідно до ст. 212 ГГ1К, якщо виконані рішення або постанову змінено чи скасовано та прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в по-зові, або провадя^_ення у справі припинено, або позов залише-но без розгляду, боржникові повертається все те, що з ньогс стягнуто на користь стягувана за зміненими чи скасованими ^ відповідній частині рішенням, постановою.

У цьому випад_Ку повернення стягнутих грошових сум, май­на або його вартості провадить господарський суд за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником кері^_нИка і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку _або майно вилучено державним виконавцем.

Кримінальне судочинство. КПК не містить спеціальної норми про поворот виконання, однак визначає порядок розгля­ду питань, пов'язаних із виконанням вироку у кримінальних справах (ст.ст. 4;Ю-411). Питання, пов'язані з виконанням ви­року, вирішує су^ у судовому засіданні з участю прокурора.

у судове засід_анНя, як правило, викликають засудженого, а за його клопотанням — і захисника. Якщо питання стосується виконання вироку, _в частині цивільного позову, викликають та­кож за потреби цивільного позивача і цивільного відповіда­ча. Неявка цих о^іб не зупиняє розгляду справи.

Розгляд справу розпочинається доповіддю суддів, після чо­го заслуховують пояснення осіб, що з'явились у судове засі­дання, і дум^кУ Прокурора. Потім суддя виходить до нарадчої кімнати для винесення постанови.

Інціі органи ^-а особи, що мають право виносити юрис-дикціГіні рішєн^_я (ст. З Закону). Законом спеціально не ви­значено питання _Пр₀ поворот виконання рішень цих органів та осіб. У даному ^_ИГадку можуть виникати зобов'язання з від­носин набуття, збереження майна без достатньої правової під­стави (гл. 83 ЦК^). Для повернення грошових коштів чи майна необхідно звертатися до юрисдикційного органу для захисту порушеного майьшого права чи охоронюваного законом інте­ресу.

6. ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА МАЙНО БОРЖНИКА

с і. Загальні засади застосування заходів примусового виконання

Виконання грошових зобов'язань посідає основне місце се­ред інших заходів примусового виконання, оскільки більша частина виконавчих документів має характер грошового зобо­в'язання.

Звернення стягнення на майно боржника полягає у його арешті (описі), вилученні та прішусовій реалізації. Особливос­ті застосування звернення стягнення на майно залежать від то­го, хто є боржником, — фізична чи юридична особа. Зважаю­чи на це, наприклад, визначають черговість звернення стягнен­ня на майно боржника.

Щодо звернення стягнення на майно діє низка загальних правил, які стосуються всіх видів виконань:

1) стягнення на майно боржника звертається у розмірах та об­
сязі, необхідних для виконання за виконавчим документом,
з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконав­
чого збору;

2) боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на
які необхідно звернути стягнення у першу чергу, хоча оста­
точно черговість стягнення на кошти та інше майно борж­
ника визначає державний виконавець;

3) боржник має право визначити черговість реалізації майна,
на яке накладено арешт, якщо це не впливає на результатив­
ність виконання.

Черговість звернення стягнення на майно боржника—фізич-

^н°і особи є такою (ст. 50 Закону):

* перша черга — кошти боржника в гривнях та іноземній ва­люті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунках у цінних паперах у депозитаріях Цінних паперів;

друга черга — рухоме майно (за винятком майна, на яке не Може бути звернено стягнення за виконавчими документа­ми, відповідно до гереліку, який визначено додатком до За­кону;

Поиск по сайту: