Поняття й система стадій виконавчого провадження. Відкриття виконавчого провадження

Виконавче провадження є процесуальною (процедурною) діяльністю, тож його можна поділити на певні етапи — стадії. Стадія виконавчого провадження — це сукупність дій дер­жавного виконавця та інших учасників виконавчого прова­дження, спрямованих на досягнення певної процесуальної ме­ти. У чинному законодавстві їх не достатньо чітко висвітлено, тому в юридичній літературі немає одностайності щодо визна­чення та окреслення їх системи.

Основні стадії (етапи) виконавчого провадження є такі:

1) відкриття виконавчого провадження;

2) підготовка до примусового виконання;

3) вжиття заходів примусового виконання рішення;;>••

4) закінчення виконавчого провадження.

' Про затвердження Порядку передачі матеріалів виконавчого провадаі<^ення. з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого: наказ Мінюсту в^!'Д ' травня 2004 р., зареєстрований у Мінюсті 17 травня 2004 р. за № 625/9224 " ОВУ. — 2004. — № 20. — Ст. 1389.

Відкриття виконавчого провадження — це стадія, яка шгає у діях державного виконавг{Я, що спрямовані на визна-^ пня підстав для відкриття виконавчого провадження. * Питання про порушення виконання (відкриття виконавчого _овадже_ння) вирішує державний виконавець у триденний трок із моменту звернення із заявою про виконання або над­ходження виконавчого документа від суду (ст. 24 Закону). Це оложення не поширюється на рішення, які підлягають негай-_ному виконанню (ст. 25 Закону). У такому разі державний ви­конавець відкриває провадження не пізніше наступного дня піс­ля одержання виконавчого документа і в той самий день про­водить виконавчі дії.

Зміст постанови про відкриття виконавчого провадження: _ встановлення строку для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про при­мусове виселення — п'ятнадцяти днів;

- попередження боржника про примусове виконання рішення
після закінчення встановленого строку зі стягненням з ньо­
го виконавчого збору і витрат, пов'язаних із провадженням
виконавчих дій (ст. 24 Закону);

- факультативне положення — за заявою стягувача, з метою
забезпечення виконання рішення про майнові стягнення,
державний виконавець постановою про відкриття виконав­
чого провадження має право накласти арешт на майно борж­
ника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчу­
ження. Одночасно з винесенням такої постанови державний
виконавець може провести опис і арешт майна боржника.

Положення про добровільність виконання не діє у справах про: О конфіскацію майна;

2) стягнення періодичних платежів; ■'•""'

3) забезпечення позовних вимог; '

⁴) застосування запобіжних заходів.

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження ^Не пізніше наступного дня надсилають стягувачеві, боржнико-' та суб'єкту видання юрисдикційного акта (ст. 24 Закону), останову може бути оскаржено сторонами в адміністративно­му чи судовому порядку у 10-денний строк.

Значення моменту подання та винесення постанови про від­биття виконавчого провадження полягає у темпоральних ме-^а* проведення виконання рішення.

³-4-1965

Глава 5. у виконавчого провадження

Зокрема, відповідно до ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення про. тягом щести місяців із дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру — у двомісячний строк. Строки здійснення виконав­чого провадження не поширюються на час відкладення прова­дження виконавчих дій або зупинення виконавчого проваджен­ня та на період реалізації арештованого майна боржника.

Якщо вказаних підстав немає, державний виконавець вино­сить постанову про відмову у відкритті виконавчого проваджен­ня, яку Зіатверджує начальник відповідного відділу ДВС, і не піз­ніше наступного дня надсилає її заявникові (ст. 26 Закону).

Додатковим реквізитом постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа формі та змісту, встановлених ст. 19 Закону, є роз'­яснення права на звернення до суду чи іншого органу (посадо­вої особи), які видали виконавчий документ, про приведення виконавчого документа у відповідність до вимог закону.

Постанову про відмову у відкритті виконавчого проваджен­ня заявник може оскаржити начальникові відповідного відділу ДВС або до суду в 10-денний строк з моменту її одержання (ст. 26 Зіакону).

Поиск по сайту: