Особи, які сприяють виконанню

перекладач, • •' ^;'' • •' ■ ■ '■' ■ ' ■■.'■■ ^ь'

ПОНЯТІ, ' '^;' ' ' ■•■■■-■■, ■.•;.■ -.!...'

співробітники органів внутрішніх справ, інші особи, яких залучає державний виконавиць до вчинен­ня виконавчих дій.

Експерт — це особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що мають значення для проведення виконавчих дій і стосуються сфери її спеціаль­них знань. Спеціаліст — це особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надати консультації під час проведення виконавчих дій із Пи­тань, що потребують спеціальних знань і навичок.

Для з'ясування та роз'яснення питану _що виникають при здійсненні виконавчого провадження і по_требують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за за­явою сторін призначає своєю постановок) експерта або спеціа­ліста, а за необхідності — кількох спеціа_лі_сті_{в а}§₀ експертів. ^; Як експерта або спеціаліста може бут_и запрошено будь-яку; дієздатну особу, яка має необхідні знання, кваліфікацію, до-/ свід роботи у відповідній галузі. Експеьта має бути внесено '(до Реєстру атестованих судових експерті_в державних і підпри-(ємницьких структур та громадян.

V Експерт або спеціаліст зобов'язані д^_ти письмовий висно­вок із питань, що поставлені йому дер>_кавним виконавцем у постанові, а також усні рекомендації щоі_1о дій, які виконують­ся в його присутності.

Експерт або спеціаліст мають право н,_а винагороду за нада­ні ними послуги. Розмір винагороди за послуги експерта або спеціаліста визначається в порядку, вст^_{новленоМ}у інструкці­єю про порядок і розміри відшкодуван_{ня ВИ}трат та виплати винагороди особам, що викликаються до, органів дізнання, по­переднього слідства, прокуратури, суду дбо до органів, у про­вадженні яких перебувають справи про адміністративні право­порушення, та виплати державним науково-дослідним устано­вам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. ^о 710^і. Ця винагорода та інші витрати на проведення експертиз,*, належать до витрат, пов'язаних із провадженням виконавчим дій. Збитки завдані сторонам неправдивим висновком ексг_{іерта а}бо спеціаліста підлягають відшкодуванню (ст. 14 Закс_Жу). Копія постанови державного виконавця про призначення ^ виконавчому провад­женні експерта або спеціаліста у З-денні^ строк з дня її вине­сення надсилається сторонам. Заявлений сторонами відвід екс­перту або спеціалісту вирішується в пс_)рядку! передбаченому ст. 17 Закону.

'" Перекладач — це особа, що володіє мовами, знання яких необхідні для перекладу у ході проведеь_шя виконавчих дій. За необхідності під час провадження вико_навчих дій державний виконавець або сторони (їх представни_ки) можуть запросити перекладача. Особі, якій потрібні послугу перекладача, держав-

Бюлєтень законодавства і юридичної практику України 2004 __ № 5

Главя 4. Суб'єкт" виконавчого провадження (виконавчих правовідносин)

ний виконавець надає строк для його запрошення, Що не може перевищувати 10 днів. Якщо зазначена особа не забезпечить участі перекладача у визначений строк, його може призначити своєю постановою державний виконавець (ст. 15 Закону). ~ Перекладач має право на винагороду за виконану роботу, що належить до витрат, пов'язаних із провадженням виконав­чих дій. Розмір винагороди за послуги перекладача визнача­ється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Для забезпечення неупередженості експерта, спеціаліста, перекладача щодо їх участі законодавством про виконавче провадження передбачено дію норми про відвід (самовідвід). Це питання вирішується в такому самому порядку, що й відвід (самовідвід) державного виконавця, лише з тими відмінностя­ми, що для відводу експерта, спеціаліста чи перекладача по­трібна вмотивована постанова самого державного виконавця, відмову в задоволенні відводу експерта, спеціаліста, перекла­дача може бути оскаржено до начальника відповідного відділу ДВС, а у разі його відмови — до суду.

^ Понятий — це дієздатна фізична особа, яку залучає держав­ний виконавець для участі у проведенні виконавчої дії з ме-Ітою фіксації ходу її проведення.

(__ Виконавчі дії можуть провадитися у присутності понятих, причому вона може бути обов'язковою або факультативною. За обов'язкової участі державний виконавець зобов'язаний за­лучити понятих, в інших випадках він може, зважаючи на об­ставини справи, характер виконавчої дії, що проводиться, ви­знати за необхідне їх участь. Основним завданням участі по­нятих у виконавчому провадженні є підтвердження, фіксація ходу проведеної виконавчої дії.

Присутність понятих є обов'язковою при вчиненні виконав­чих дій, пов'язаних із примусовим входженням до нежилих приміщень і сховищ, в яких зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути по-вернено-йому в натурі; примусовим входженням до жилих бу­динків, квартир для забезпечення примусового виселення та вселення в них; примусовим входженням до будинків, квартир та інших приміщень, в яких перебуває дитина, яку має бути передано іншим особам відповідно до рішення суду; при про­веденні огляду, арешту, вилучення і передачі майна.

Як понятих може бути запрошено будь-яких дієздатних громадян, які не мають особистої заінтересованості в провад-

ясенні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасни­ками виконавчого провадження родинними зв'язками, підлег­лістю чи підконтрольністю. Кількість понятих при вчиненні виконавчих дій не може бути менше двох.

Понятий має право знати, для участі в провадженні яких виконавчих дій його запрошено, на підставі якого виконавчого документа вони здійснюються, а також робити зауваження з приводу вчинення виконавчих дій, що підлягають занесенню до акта відповідної виконавчої дії. Понятий зобов'язаний за­свідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час про­вадження яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій, в яких беруть участь поняті, державний виконавець роз'­яснює їх права та обов'язки.

Поняті мають право на компенсацію витрат, пов'язаних із виконанням їх обов'язків, що належать до витрат на проведен­ня виконавчих дій (ст. 16 Закону).

Інші особи, яких залучає державний виконавець до прове­дення виконавчих дій та виконання рішення, — це такі учасни­ки, які беруть участь у виконавчих діях, для забезпечення за­конності, ефективності та повноти їх проведення. Найчастіше такими особами є співробітники органів внутрішніх справ (щодо забезпечення входження у приміщення, приводу борж­ників тощо); адміністрації юридичних осіб, які зобов'язані проводити відрахування із доходів фізичної особи; особи, в яких перебуває майно боржника, тощо. Працівників податкової міліції державні виконавці залучають при проведенні примусо­вих заходів виконання рішень судів про стягнення коштів на користь держави, винесених за позовами податкових органів, із метою надання допомоги державним виконавцям щодо виїз­ду на місця виконання рішень та супроводження "працівників органів державної виконавчої служби при примусовому вхо­дженні до приміщень та сховищ підприємств-боржників¹.

¹ Див.: Порядок взаємодії органів державної виконавчої служби та податкової міліції при примусовому виконанні рішень судів про стягнення коштів на користь держави за позовами органів державної податкової служби, затверджений наказом Мінюсту, Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2002 р. № 60/5; зареєстровано в Мінюсті 4 липня 2002 р. за № 555/6843 // ОВУ. — 2002. — № 28. — Ст. 1340.

Глава 5.

СтаД"

виконавчого провадження

Глава 5. СТАДІЇ ВИКОНАВЧОГО і

ПРОВАДЖЕННЯ

§ 1. Право на звернення про виконання рішення

Передумовою для початку діяльності державного виконавця щодо проведення виконавчих дій (відкриття виконавчого про­вадження) є наявність права на звернення про виконання, яке підтверджує відповідний виконавчий документ. Крім цього, стягувач, який бажає реалізувати своє право на звернення ви­конавчого документа до виконання, повинен дотриматися по­рядку його реалізації, а саме: мати відповідний обсяг дієздат­ності; звернутися до належного відділу ДВС у межах строків пред'явлення виконавчого документа до виконання (виконав­чої давності).

Право на звернення із заявою про відкриття виконавчого провадження має стягувач або його представник (законний чи договірний). Це повноваження є виявом принципу диспозитив-ності, однак його може бути "стимульовано" діяльністю упов­новажених на те державних органів та осіб.

Наприклад, правом на звернення із заявою про відкриття виконавчого провадження наділено прокурора, за умови його представництва інтересів громадянина або держави в суді (ст. 18 Закону). У випадках, передбачених законом, суд зобо­в'язаний переслати виконавчий документ до державного вико­навця, а саме, якщо йдеться про захист інтересів держави чи дію принципу публічності.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про проведення виконавчих дій виконавче провадження відкривається у разі надходження виконавчих документів: із судів щодо справ про стягнення алі­ментів, про відшкодування збитків, завданих злочином, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкод­женням здоров'я або втратою годувальника, про стягнення грошових сум із посадових осіб, винних у незаконному звіль­ненні чи переведенні працівників або в невиконанні рішення суду про поновлення на роботі, про конфіскацію майна, а та­кож про стягнення сум до державного бюджету; із відділів ДВС та інших органів (посадових осіб), яким згідно з законом надано право приймати рішення, що підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку. Тобто у цьому випадку об'єднані дві групи вимог щодо вико-

іих документів. По-перше, це вимоги держави, по-друге,

соціально зумовлені вимоги, які визначають дію принципу ублічності (державного сприяння у реалізації та захисту прав фізичних та юридичних осіб).

Подання заяви за місцем виконання. Відповідно до ст. 20 Закону виконавчі дії провадить державний виконавець за міс­цем проживання, роботи боржника або за місцеперебуванням Його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконан­ня провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кілько­ма відділами ДВС, які можуть вчиняти виконавчі дії з вико­нання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачеві.

Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити пев­ні дії, провадить державний виконавець за місцем здійснення таких дій.

Державний виконавець має право проводити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, що є на ра­хунках та вкладах боржника в установах банків чи інших фі­нансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозита­ріях на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Якщо у процесі виконавчого провадження змінилися місце проживання чи місцеперебування боржника, місце його роботи або з'ясувалося, що майна боржника, на яке можна звернути стягнення, немає, державний виконавець негайно складає про це акт і не пізніше наступного дня надсилає виконавчий доку­мент разом із копією цього акта до відділу ДВС за новим міс­цем проживання чи місцеперебуванням боржника, місцем його роботи чи місцем перебування майна боржника, про що одно­часно повідомляє стягувача та орган, який видав виконавчий Документ.

Якщо у процесі виконавчого провадження з'ясувалося, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостат­ньо для повного задоволення вимог стягувача, однак майно боржника виявлено на території іншого відділу ДВС, держав­ний виконавець звертає стягнення на таке майно в порядку, передбаченому Законом, за погодженням з начальником відді-^ЛУ ДВС, якому він підпорядкований, та за умови, якщо стягу-^вач авансує витрати на організацію і проведення виконавчих Дій. Про вчинення виконавчих дій на території іншого відділу ДВС державний виконавець повідомляє начальника цього від-

Глава 5. _ядії виконавчого провадження

ділу. У разі, якщо стягувач не здійснить авансування витрат на організацію і проведення виконавчих дій на території іншо­го відділу ДВС, державний виконавець звертає стягнення на наявне майно боржника і після розподілу стягнутих коштів, у разі їх недостатності для повного задоволення вимог стягува-ча, направляє виконавчий документ до відділу ДВС за місце­перебуванням іншого майна боржника.

Порядок передачі виконавчого провадження з одного орга­ну ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншо­го здійснюється у порядку, встановленому наказом Мінюсту від 17 травня 2004 р.' Також допускається вчинення виконав­чих дій на території, на яку не поширюється юрисдикція від­повідного відділу ДВС, причому розрізняють порядок отри­мання такого дозволу залежно від того, чи відділ ДВС є в ме­жах області чи поза межами області, але у межах території України.

Пред'явлення виконавчого документа у межах виконавчої давності. У разі порушення встановленого строку виноситься постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Поиск по сайту: