Особливості звернення стягнення на цінні папери, ювелірні вироби та дорогоцінне каміння

Цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, сріб­ла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, виявлені під час опису, на які накладено арешт, підлягають обов'язко­вому вилученню і негайно передаються на зберігання устано­вам Національного банку України (далі — НБУ).

Арешт на цінні папери проводять за положеннями Порядку накладення арешту на цінні папери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1999 р. № 1744^і.

Про накладення арешту на цінні папери державний викона­вець виносить окрему установу, або ж це вказується у поста­нові про відкриття виконавчого провадження. У разі накладен­ня арешту на іменні цінні папери у документарній формі копія постанови надсилається реєстратору або емітенту, що веде ре­єстр іменних цінних паперів, а у разі накладення арешту на цінні папери, випущені у бездокументарній формі, та (або) знерухомлені цінні папери — зберігачеві, а також іншим осо­бам, які беруть участь у виконанні (сторонам виконавчого провадження).

Арешт цінних паперів полягає також у накладенні заборони на розпорядження цінними паперами, яке залежить від форми, в якій їх випущено.

Документарні цінні папери має бути обов'язково вилучено та передано на зберігання до установ НБУ. Заборона щодо розпорядження цінними паперами полягає у блокуванні кош­тів реєстроутримувачем на особовому рахунку власника невід­кладно після отримання відповідної постанови державного ви­конавця. Блокування — у припиненні реєстрації переходу пра­ва власності на іменні цінні папери, обтяжені зобов'язаннями. Такі цінні папери підлягають опису, складають акт, зазначаю­чи їх вид, найменування випуску, категорію та цінність.

Бездокументарпі цінні папери обмежують в обігу шляхом здійснення зберігачем відповідної облікової операції невідклад­но після отримання копії постанови державного виконавця. У цьому разі частину або усю кількість цінних паперів на рахун­ку власника обмежують в обігу шляхом виконання відповідно­го облікового запису.

Порядок і умови зберігання та реалізації грошей, у тому числі іноземної валюти, цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів плати­нової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт, визна­чено відповідним положенням, яке затверджено постановою Правління НБУ від 4 жовтня 1999 р. № 489².

¹ ОВУ. — 1999. — № 38. — Ст. 1912., ■ •

² ОВУ. _ 1999. — № 44. — Ст. 2194.

по

Глава 7.

облпв°^ст' звернення стягнення на окремі види майна

Відповідальне зберігання здійснюють територіальні управ­ління НБУ на підставі письмової угоди, укладеної з районним, міським (міст обласного значення), районним у місті відділом ДВС, що розташований у межах цього регіону. Доставку цих речей проводить ДВС особисто або за допомогою служби ін­касації НБУ на підставі укладеного договору.

Готівкові грошові кошти в іноземній валюті, на які накла­дено арешт, передаються на зберігання за наявності укладеної з відповідним органом ДВС угоди на підставі листа державно­го виконавця та акта приймання-передавання готівкових кош­тів в іноземній валюті, який складається у довільній формі і додається до угоди про зберігання.

Акт складають у п'яти примірниках за підписами держав­ного виконавця та уповноваженої особи територіального уп­равління НБУ. Перший примірник акта передають державному виконавцеві, другий та третій примірники залишаються у те­риторіальному управлінні, четвертий та п'ятий — додаються до угоди. Кошти в готівковій іноземній валюті, які прийнято на зберігання, разом із другим примірником акта приймання-передавання складають у бандероль.

Цінні папери приймають на відповідальне зберігання у ви­гляді бандеролей разом з описом їх вмісту уповноважені осо­би територіального управління НБУ на підставі укладених із відповідними органами ДВС угод та актів приймання-переда­вання цінних паперів.

Реалізує цінні папери уповноважена державним виконавцем особа, яка є торговцем цінними паперами, у порядку, визначе­ному чинним законодавством України, і на підставі угоди з виконавцем. Іменні ощадні сертифікати комерційних банків не можуть бути предметом угод купівлі та продажу. їх держав­ний виконавець пред'являє комерційному банку, який здійснив випуск ощадних сертифікатів.

Ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, плати­ни та металів платинової групи, дорогоцінного каміння і пер­лів, а також лом і окремі частини таких виробів (цінності), на які накладено арешт, передають на зберігання територіальним управлінням НБУ після проведення їх попередньої оцінки ко­місією в складі державного виконавця та відповідного спеціа­ліста (експерта).

Дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння зважують згідно з вимогами Інструкції про порядок одержання, використання,

обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного ка­міння, затвердженої наказом Мінфіну від 6 квітня 1998 р. ^о 84^і. Цінності, які державний виконавець передає на збе­рігання, упаковують у дерев'яний або картонний ящик (залеж­но від характеру цінностей), який обшивають тканиною і опе­чатують сургучними печатками. Монети з дорогоцінних мета­лів дозволено упаковувати у два мішки (один вкладений в ін­ший), які має бути прошито, опломбовано або опечатано. На посилці має бути зазначено адресу відправника, отримувача, вагу брутто, оціночну вартість, із позначкою "на зберігання".

Реалізацію цінностей здійснює державний виконавець шля­хом їх продажу через торговельні організації (комісійну торгів­лю) або відповідні структури Міністерства фінансів України або Державну скарбницю НБУ.

§ 3. Особливості звернення стягнення на майно /
боржника, яке знаходиться в інших осіб /

Державний виконавець має право за пропозицією боржника або стягувача звернути стягнення на майно боржника, що знахо­диться в інших осіб, а також на майно та кошти, належні борж­никові від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані на запит дер­жавного виконавця надати у визначений ним строк відомості про належне боржникові майно, що знаходиться у них, та май­но чи кошти, які вони повинні передати боржникові.

Одержавши від названих осіб відомості про наявність май­на боржника, державний виконавець описує це майно в присут­ності понятих, вилучає і реалізує його. Якщо особа, в якої пе­ребуває майно боржника, перешкоджає його вилученню, таке майно державний виконавець вилучає у примусовому порядку, встановленому ст. 55 Закону. Готівкові кошти та майно, що належать боржникові від інших осіб, державний виконавець вилучає у цих осіб у присутності понятих на підставі ухвали суду. На належні боржникові від інших осіб кошти, що є на рахунках в установах банків та інших фінансових установах, Державний виконавець звертає стягнення на підставі ухвали суду.

Це питання, а також питання про звернення стягнення на грошові кошти, які є на рахунках самого боржника, вирішує суд за поданням державного виконавця, погодженим із началь-

ОВУ. — 1998. — № 18. — Ст. 657.

Глава 7,

йліівості звернення стягнення на окремі види майна

Ш

ником відділу ДВС, за участило державного виконавця без ви. ™ чТпов^Уідомлення сторітн чи інших заінтересованих ос,_б

зГухилі^в^виконання^я розпоряджень державного вико-навця на особу, в якої знаходиться майно боржника, може бу­ти накладено стягнення (ст. 5253 Закону).

8 4 Особливості звернення стягнення на майно юридичної особи чи фізиччної особи-підприємця,-. у разі припинення їх діялльності

Порядок звернення стягненння на майно у разі реорганізації та ліквідації боржника-юри идичної особи.

У разТреорганізації (злиття, приєднання, роздшення, вид,-лення перетворення) боржнйика-юридичної особи стягнення за виконавчими документами звертається на кошти та інше май-нотТеГюридичної особи, на, яку відповідно до закону покладе-но відповідальність за зобов'язаннями боржника-юридично,

^ОС°Якщо ліквідовано боржн^ка-юридичну особу, в тому числі

їйзь^взг^>зБ=£;

ї ком сп

влення виконавчого документа до

бітражного керуючого арешлт із майна ^\^^2

постановою державного вниконавця, затвердженою начальни

ком відповідного відділу ДЦВС. пікпіпаїіійної

Після направлення виконавчого документа до ™*^ШИН комісії або арбітражного.керуючого виконавче провадженн має бути закінчено (ст. 65 3 Закону).

Особливості звернення стягнення на майно фізично, ос
би-підприємця, визнаногоо банкрутом.,„_няння фі-

На підставі постанови а арбітражного суду про визнання «р зичної особи-підприємця банкрутом та ™™™™™™^С™^, звернення стягнення на мавйно такої особи дер—„ вик вець виносить постанову і про відкриття виконавчого пр

"реалізації підлягає все, майно фізичної визнаної в установленому • порядку банкрутом, за вин го, що не належить до складу ліквідаційної маси згідно

ном України "Про відновлення платоспроможності боржни-^К або визнання його банкрутом"¹ від 14 травня 2002 р. (у ре-паки» Закону від ЗО червня 1999 р.).

Кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприєм-визнаного банкрутом, а також наявні в нього кошти в го-ів'ковій формі вносяться у розмірі, достатньому для сплати иконавчого збору, компенсації витрат на здійснення виконав­чих дій, ^на депозитний рахунок відповідного відділу ДВС та яо спеціального фонду виконавчого провадження у встановле­ному порядку. Грошову суму, що залишилася, перераховують _на депозитний рахунок нотаріальної контори та використову­ють за рішенням арбітражного суду, який визнав фізичну осо-бу-підприємця банкрутом (п. 5.4 Інструкції про проведення виконавчих дій).

Поиск по сайту: