Визнана у встановленому порядку претензія

Відповідно до ст. 222 Господарського кодексу України (да­лі — ГК) учасник господарських відносин, який вважає свої права та законні інтереси порушеними, може скористатися до-

Глава 3. _П,„,._ТІ,_{В 1І} виконання. Виконавчі

документи

судовим (претензійним) способом врегулювання спору. При цьому у деяких спорах (перевезення, надання послуг зв'язку на державне замовлення) справу не може бути передано на розгляд господарського суду тільки за умови додержання сто­ронами встановленого для такої категорії спорів порядку досу-дового їх врегулювання (ст. 5 ГПК). Законом встановлено ви­моги щодо форми та змісту претензії та відповіді на неї, ви­значено строк для розгляду та відповіді на претензію. За ре­зультатами розгляду претензії учасник господарських відносин може її відхилити або визнати. Претензія про визнання боргу є підставою виконання у тому разі, якщо вона відповідає вста­новленим законом вимогам щодо змісту та форми, а також ін­шим вимогам, які встановлено законодавством про виконавче провадження.

Рішення інших органів державної влади у випадках, як­що за законом їх виконання покладено на ДВС.

До них, зокрема, належать постанови про реабілітацію жертв політичних репресій. За ст. 5 Закону України "Про реа­білітацію жертв політичних репресій на Україні" такі особи мають право на грошову компенсацію, на повернення натурою вилучених будівель, іншого майна або їх вартості. Рішення про це приймають штатні комісії органів місцевого самовряду­вання. У разі невиконання цих рішень добровільно, вони вико­нуються примусово державним виконавцем.

Отже, звернувшись до чинного законодавства, ми розгляну­ли перелік актів, що підлягають виконанню у порядку вико­навчого провадження. Ст. З Закону такого вичерпного перелі­ку не дає і інші акти законодавства можуть визначати інші рі­шення, ухвали та постанови, які підлягають виконанню, в то­му числі у примусовому порядку.

Ці рішення об'єднано поняттям підстави виконання — це є рішення уповноваженого державного чи громадського орга­ну (посадової особи) (юрисдикційний акт), яке підлягає вико­нанню органами ДВС у разі невиконання його добровільно. Отже, лише ці документи можуть стати підставою для від­криття виконавчого провадження.

Підстави виконання слід поділяти на дві групи. Перша гру­па охоплює такі рішення, які є тільки підставами виконання, тобто спонукальною причиною виконавчого провадження, але самі по собі не зумовлюють його відкриття: рішення, ухвали і

анови судів у цивільних справах вироки, ухвали і поста-
^П0СТ _суді_в у кримінальних справах у частині майнових стяг-
^Н°^В • постанови судів у частині майнових стягнень у справах
"піГ'адміністративні правопорушення; мирові угоди, затвер-
жені судом; рішення, ухвали, постанови господарських судів;
рішення комісій по трудових спорах тощо. Засобом порушен­
ня (відкриття) виконавчого провадження є виконавчі докумен-
_{ти______} виконавчі листи, накази господарського суду, посвідчен­
ня комісії по трудових спорах та ін.

Друга група — це такі рішення, що є і підставами виконан­ня і виконавчими документами, тобто документи, які можуть без додаткових документів стати підставою вирішення питан­ня про відкриття виконавчого провадження.

Поиск по сайту: