Особливості звернення стягнення на заставлене майно

Одним із способів забезпечення виконання зобов'язань є за­става, що полягає у можливості кредитора отримати задово­лення з вартості речей, які є предметом застави, переважно перед іншими кредиторами. Ця особливість заставних право­відносин зумовлює особливості щодо звернення стягнення на заставлене майно за вимогами заставодержателя, а також ін­ших кредиторів боржника.

Слід розрізняти: заставу за загальним правилом (ст. 1 Зако­ну України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 р.), а також спе­ціальний вид застави — заставу нерухомості, або іпотеку (^ст. 1 Закону України "Про іпотеку'" від 5 червня 2003 р., ^ст. 5 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати"). ^1аку класифікацію зумовлено не тільки предметом заставних правовідносин — рухома чи нерухома це річ, існують особли­вості й щодо проведення виконавчих дій при застосуванні за­бави чи іпотеки.

Відомості про заставу рухомого майна державний викона­нь може отримати у держателя Державного реєстру обтя-

^нь Рухомого майна, порядок ведення якого визначено Зако-

Глава

вості звернення стягнення на окремі види майна

ном України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстре цію обтяжень"¹ від 18 листопада 2003 р. Відповідно до поста. нови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна" від 5 липня 2004 р. № 830"², держателем цього реєстру є Мінюст, _а адміністратором — державне підприємство "Інформаційний центр" Мінюсту. Проте слід мати на увазі, що внесення запи­сів про заставу рухомого майна не є обов'язком заставодавця або заставодержателя, тому додатково таку інформацію про наявність застави, якщо такого запису в Державному реєстрі немає, можна отримати в боржника; інформацію про наявність податкової застави також — в органах державної податкової служби. Інформацію про заборону відчуження нерухомого майна може надати нотаріальний орган за місцеперебуванням цього майна (п. 5.3.4 Інструкції про проведення виконавчих дій), а також Державний реєстр прав на нерухоме майно, дер­жателем якого відповідно до ст. З Закону України "Про дер­жавну реєстрацію речових прав нерухоме майно та їх обме­жень" від 1 липня 2004 р. є центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів³. Однак до формування та­кого реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрації об'єктів нерухомості проводять комунальні підпри­ємства бюро технічної інвентаризації.

На заставлене майно в порядку примусового виконання звертаються стягнення за виконавчими документами для задо­волення вимог стягувача-заставодержателя. За постановою дер­жавного виконавця про стягнення виконавчіого збору, винесе­ної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертають на вільне від застави майно боржника.

Якщо коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержате­ля за виконавчим документам, на підставі якого звернуто стяг­нення на заставлене майно, виконавчий документ повертають стягувачеві-заставодержателю в порядку, визначеному п. 6 ч. 1 ст. 40 Закону.

¹ ОВУ. — 2003. — № 52. — Ст. 2734.

² ОВУ. — 2004. — № 27. — Ст. 1770.

³ Голос України. — 2004. — 3 серпня.

тт а іяяоволення вимог стягувачів, які не є заставодержате-стягнення на заставлене майно боржника може бути звер-

шикнення права застави після винесення судом рішення

* про стягнення з боржника коштів;

кщо вартість предмета застави перевищує розмір заборго-

* ваності боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задово-_еНня вимог стягувачів, які не є заставодержателями, держав­ний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше на­ступного дня після накладення арешту на майно або тоді, ко­ли йому стало відомо, що арештоване майно боржника пере­буває у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звер­нення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

Встановлено законодавством і спеціальний порядок реаліза­ції майна, яке є предметом застави. Його регулює Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалі­зації заставленого майна, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. № 1448.

Із коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, здійснюють утримання, передбачені ст. 43 Закону, після чого їх використовують для задоволення вимог заставодержателя. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провад­женні, кошти йому виплачують у разі належного підтверджен­ня права на заставлене майно. Після повного задоволення ви­мог заставодержателя залишок коштів використовують для за­доволення вимог інших стягувачів у порядку черговості, вста­новленої законом.

Має певні особливості звернення стягнення на предмет

іпотеки за виконавчим написом нотаріуса або за рішенням су-

У- Звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізацію

^ДЛя задоволення вимог іпотекодержателя здійснюють відповід-

^но До умов іпотечного договору.

На майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено за-°Рону на відчуження, не може бути звернено стягнення для Доволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згід-

¹³. ^коном України "Про іпотечне кредитування, операції з

^°лідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", вик '^За3' звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі навчого напису нотаріуса на нотаріально посвідчених

Поиск по сайту: