Г ояитії захисту пряв учасників виконавчого провадження

Зважаючи на загально-заборонний принцип регулювання ді_ яльності органів^ державної влади, який проголошено ст. 19 Конституції України і щодо ДВС безпосередньо закріплено у ст. 1 Закону, працівники ДВС можуть вчиняти тільки визначе­ні дії у порядку і способом, що дозволені законом. До слова дія цього принцшпу поширюється не тільки на діяльність пра­цівників ДВС, аі й на інші органи державної влади, органи міс­цевого самоврядування, службових та посадових осіб, які бе­руть участь у виконавчому провадженні або залучені держав­ним виконавцем^ до проведення виконавчих дій.

Крім положень, закріплених ст. 7 Закону, до гарантій також належать визначення участі понятих у виконавчому провад­женні для засвідчення ходу виконавчої дії (обов'язкова та фа­культативна учгасть); окреслення чіткого порядку звернення стягнення на іиайно фізичної особи, звернення стягнення на майно боржник:а-юридичної особи тощо.

Важливим аспектом забезпечення захисту прав учасників виконавчого провадження є документальна фіксація ходу ви­конавчого провадження. Насамперед, підставою для відкриття виконавчого провадження є виконавчий документ, шодо зміс­ту та форми якого законом встановлено певні вимоги. Якщо його немає або» ж є вади змісту чи форми, виконавче провад­ження не може! бути відкрито.

Складання інших документів, їх форму та реквізити перед­бачено у додатках до Інструкції про проведення виконавчих дій, в яких налічується близько 40 форм виконавчих постанов. Порядок веденіня діловодства в ДВС визначає Інструкція з ді­ловодства в органах державної виконавчої служби, затвердже­на наказом Мінюсту від 5 липня 1999 р. № 470/7¹.

§ 2. Контроль, нагляд та юрисдикційний захист у виконавчому провадженні

Оскільки державний виконавець є суб'єктом владних відносин, то можуть мати місце такі випадки, коли він порушує норми чинного законодавства, а, отже, і права, свободи та законні ін­тереси сторін та інших учасників виконавчого провадження. * цьому разі може бути застосовано зовнішні способи забезпе­чення захисту права: контроль, нагляд та юрисдикційний за­хист у виконавчому провадженні.

¹ ЛІГА: Еліт 7-5.1. — ІАЦ "Ліга", ЛІГАБізнесінформ, 2003.

Закон передбачає три форми:

п оскарження особами, які беруть участь у виконавчому про­вадженні рішень, дій чи бездіяльності державного виконав­ця (ст. 7);

7) контроль за законністю виконавчого провадження (ст. 8);

3) перевірка виконавчого провадження (ст..ст. 8'-8^;

Однак ці визначення не повністю розкривають сутність зо­внішнього забезпечення законності виконавчого провадження.

Слід визнати, що такими способами (формами) зовнішньо­го забезпечення захисту прав учасників виконавчого провад­ження, а отже, і законності виконавчого провадження, є:

• адміністративний контроль;

• судовий контроль;

• діяльність органу, який видав виконавчий документ (при
виконанні рішень несудових юрисдикційних органів);

• діяльність органів прокуратури.

Загальною рисою забезпечення законності виконавчого про­вадження і захисту прав його учасників є можливість оскар­ження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця та інших працівників ДВС. Норми про оскарження можна поді­лити за сферою поширення на загальні та спеціальні. Загаль­ною нормою є положення ст. 85 Закону, відповідно до якого на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадо­вих осіб ДВС з виконання рішення або відмову у здійсненні вказаних дій стягувачем чи боржником може бути подано скар­гу до начальника відповідного відділу ДВС або до суду за міс­цем знаходження відповідного відділу ДВС, або до іншого су-ДУ згідно з вимогами закону.

Спеціальними портами є встановлення можливості оскар­ження:

• дій державного виконавця, його відмови від вчинення пев­
ної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій,
а також відмови у задоволенні заяви про відвід державного
виконавця (ст. 7) (суб'єкт права — особи, які беруть участь
У виконавчому провадженні або залучаються до виконання
виконавчих дій);

постанови про перевірку, проведення чи результат перевір­ки виконання провадження (ст. 83);

Глава

„литії захисту прав учасників виконавчого провадження

• дії (бездіяльності) державного виконавця з питань виконав­
чого провадження (ст. 111) (суб'єкт права — сторони та
учасники виконавчого провадження);

• відмови у задоволенні відводу державного виконавця, екс­
перта, спеціаліста, перекладача (ст. 17);

• постанови про відкриття виконавчого провадження (ст. 24)-

• постанови про відмову у відкритті виконавчого проваджен­
ня (ст. 26);

• постанови про відкладення провадження виконавчих дій

(ст. 32);

• постанови про зупинення виконавчого провадження (ст. 36);

• постанови про закінчення виконавчого провадження (ст. 37);

• постанови про повернення виконавчого документа та аван­
сового внеску стягувачеві (ст. 40);

• постанови про повернення виконавчого документа до суду
або іншого органу (посадовій особі), який його видав

(ст. 401);

• незвернення державного виконавця до суду у випадках
обов'язкового проведення розшуку, а також постанови дер­
жавного виконавця про відмову у розшуку майна боржника
та постанови про стягнення витрат, пов'язаних із розшуком

(ст. 42);

• постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з
організацією та проведенням виконавчих дій (ст. 45);

• постанови про стягнення виконавчого збору (ст. 46);

• оцінки майна (ст. 46);

• постанови начальника відділу ДВС щодо вирішення питан­
ня про звільнення майна з-під арешту, якщо допущено по­
рушення порядку накладення арешту (ст. 59);

• постанови про накладення штрафу (ст.ст. 87, 88 Закону).

Адміністративний контроль.

Органами державної влади, діяльність яких гарантує закон­ність виконавчого провадження та захист прав його учасників, є органи та особи вищого рівня у структурі ДВС. Контроль т^а захист прав сторін та інших учасників виконавчого прова­дження у порядку законодавства про виконавче провадження слід відрізняти від захисту, який здійснюється у порядку влад­ної (управлінської) діяльності. На діяльність органів ДВС п ширюється дія Закону України "Про звернення громадян" ^Б

_ ₁₉96. — № 47. — Ст. 256.

? жовтня 1996 р., однак застосовують його у тому разі, якщо предметом контролю є не виконавчі дії, а інша діяльність ор­ганів та працівників ДВС. Захист у порядку Закону України "Про звернення громадян" не становить предмет виконавчого провадження, до нього вдаються, якщо скарга не відповідає вимогам, встановленим ст. 85 Закону.

Діяльність органів ДВС із забезпечення законності виконав­чого провадження поділяють на такі види:

б) попередня (санкціонуюча) діяльність;
а) наступна діяльність (оскарження);

в) контроль та перевірка виконавчого провадження.
Попередній (санкціонуючий) адміністративний контроль.

Начальник районного (міського) відділу ДВС слідкує за закон­ністю виконавчого провадження шляхом затвердження окре­мих процесуальних дій державного виконавця (проведення ви­конавчих дій у нічний час, у неробочі та вихідні дні, про ви­плату винагороди експертові, спеціалістові, перекладачеві, стяг­нення з боржника виконавчих витрат та виконавчого збору, зупинення, поновлення, закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачеві, розшук майна боржника, стягнення з боржника витрат на розшук, повернен­ня виконавчого документу, накладення штрафу, відвід експер­та, спеціаліста, перекладача, арешт майна боржника та оголо­шення заборони на його відчуження, арешт коштів боржника, акт виконання робіт). До попереднього адміністративного кон­тролю належить також процедура надання дозволу на вчинен­ня виконавчих дій на території іншого відділу ДВС.

Наступний адміністративний контроль (адміністративне оскарження). Чіткої процедури оскарження рішень, дій чи без­діяльності державного виконавця не визначено, тим паче, що є Розбіжності у розумінні самого адміністративного оскарження.

Контроль та перевірка виконавчого провадження. Ця фор-

^{а а}Дміністративної діяльності полягає у тому, що проводить-

^Ся> на відміну від оскарження, не лише за ініціативою сторони

■ншого учасника виконавчого провадження. Відповідно до ■ ° Закону контроль за своєчасністю, правильністю, повно-К) виконання рішень державним виконавцем здійснюють на-

ьник відділу ДВС, якому безпосередньо підпорядкований РЖавний виконавець, та керівник вищого рівня.

Глава ю.

гаранті' захисту прав учасників виконавчого провадження

Керівник органу ДВС, контролюючи дії державного вико­навця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимо­гам закону, вправі своєю постановою:

а) скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ
винесений у виконавчому провадженні державним виконав­
цем, який йому підпорядкований;

б) зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії _в
порядку, визначеному законом.

Контроль за законністю виконавчого провадження здійсню­ють Міністерство юстиції України через Департамент ДВС, а Головне управління юстиції Мінюсту в АР Крим, управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі — через від­повідні відділи ДВС.

Перевірка є формою контролю за виконавчим проваджен­ням, здійснюється у порядку та особами, визначеними зако­ном. Перевірити законність виконавчого провадження мають

право:

1) директор Департаменту ДВС та його заступники — вико­
навче провадження, що перебуває на виконанні у будь-яко­
му структурному підрозділі органів ДВС;

2) начальники відділів ДВС Головного управління юстиції
Мінюсту в АР Крим, управлінь юстиції в областях, містах
Києві та Севастополі, їх заступники — виконавче провад­
ження, що є на виконанні підрозділів примусового вико­
нання рішень цих відділів ДВС та районних, міських (міст
обласного значення), районних у містах відділах ДВС, що
підпорядковані зазначеним управлінням юстиції (ст. 8 За­
кону).

Посадові особи, зазначені у ст. 8^і Закону, можуть перевіря­ти законність виконавчого провадження:

а) за дорученням посадової особи вищого рівня;

б) з власної ініціативи;

в) під час розгляду скарги на постанову начальника підпоряД'
кованого органу ДВС, винесеної за результатами розгляду
скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших
посадових осіб ДВС.

Перевірку законності виконавчого провадження має бу^т проведено протягом 10 робочих днів, а зведеного виконавчо провадження — протягом 15 робочих днів, після надход»^еН витребуваного виконавчого провадження. На час перевірки в

конавче провадження може бути зупинено посадовою особою, _яка його витребувала, прої що зазначається в постанові. Про результати перевірки виконавчого провадження посадова осо­ба, яка його витребувала, віиносить постанову, що є обов'язко­вою для виконання державними виконавцями та підлеглими посадовими особами ДВС (ст. 8^і Закону).

Виїмка чи вилучення виконавчого документа або виконав­чого провадження іншими (органами (наприклад при вирішенні питання про порушення кримінальної справи) здійснюється лише за рішенням суду.

Судовий контроль.

Судові гарантії законності виконавчого провадження та за­хисту прав його учасників полягають у тому, що до юрисдик­ції суду віднесено вирішеніня низки питань, які мають значен­ня для виконання рішень суду та інших юрисдикційних орга­нів, а також можливість оскарження рішень, дій чи бездіяль­ності державного виконавця та інших працівників ДВС.

Відповідно до Закону та цивільного процесуального зако­нодавства до цивільної юрисдикції суду належить вирішення питань щодо:

• видачі дубліката виконавчого листа або судового наказу
(ст. 353 ЦПК, ст. 111 Закону, ст. 370 ЦПК 2004 р.);

• поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконав­
чого документа до виконання (ст. 350 ЦПК, ст. 23 Закону,
ст. 371 ЦПК 2004 р.);

• відстрочка або розстрочка виконання, зміна чи встановлен­
ня способу і порядку виконання (ст. 351 ЦПК, ст. 33 Зако­
ну, ст. 373 ЦПК 2004 р.)і;

• розгляд питання про затвердження мирової угоди та відмо­
ви від примусового виконання рішення (ст. 352 ЦПК,
ст. 37, 111, Закону, ст. 3'72 ЦПК 2004 р.);

• вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до
Дитячого або лікувального закладу (ст. 354 ЦПК, ст. 78 За­
кону, ст. 374 ЦПК 2004 р.);

вирішення питання про (оголошення розшуку боржника або Дитини (ст. 355 ЦПК, ст., 42 Закону, ст. 375 ЦПК); вирішення питання про піримусове проникнення до житла чи іншого володіння особи (ч. З ст. 5 Закону, ст. 376 ЦПК 2004 р.);

ирішення питання про звернення стягнення на грошові кош­ти, Що є на рахунках (ст. 53 Закону, ст. 377 ЦПК 2004 р.);

"-4-1965

Глава

Поиск по сайту: