Відводи суб’єктів кримінального провадження

Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

· якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

· якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

· якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;

· за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

· у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК порядку визначення слідчого судді чи судді для розгляду справи.

· Лекція 5. Докази і доказування у кримінальному процесі

· ПЛАН:

· Вступ

· 1. Поняття, сутність та значення кримінально-процесуального доказування.

· 2. Предмет і суб’єкти кримінально-процесуального доказування.

· 3. Процес доказування у кримінальному судочинстві.

· 4. Докази у кримінальному процесі, їх ознаки та класифікація.

· 5. Процесуальні джерела доказів та їх види.

· 1. Поняття, сутність та значення кримінально-процесуального доказування

· Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

· 2. Предмет і суб’єкти кримінально-процесуального доказування

· Предмет доказування (ст. 91 КПК України) – це сукупність передбачених кримінальним процесуальним законом обставин, які потрібно встановити по кожному кримінальному провадженню і які мають правове значення для правильного його вирішення по суті.

· У відповідності із ст. 91 КПК України у кримінальному проваджені підлягають доказуванню:

· 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

· 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

· 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

· 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

· 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

· Суб’єкти доказування.

· У відповідністю з ч.1 ст.93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом. Кримінальний процесуальний кодекс передбачає наявність двох сторін при здійсненні доказування у кримінальному провадженні: сторони обвинувачення і сторони захисту.

· Стороною обвинувачення є прокурор. У відповідності до ст.36 КПК прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

· 3. Процес доказування у кримінальному судочинстві

· У відповідності з ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Доказування являє собою процесуальну діяльність слідчого, прокурора, слідчого судді і суду по оперуванню доказами. Ця діяльність, як зазначалося, складається з ряду етапів або елементів. Розглянемо тепер кожний з елементів.

· Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом.

Поиск по сайту: