Виконавчого провадження

нагороди державному виконавцеві (п. 4.16.3 Інструкції про проведення виконавчих дій)¹.

Витрати на проведення виконання (або, як зазначено в Законі, витрати на організацію та проведення виконавчих дій) — це витрати, пов'язані із проведенням виконавчих дій у кожній конкретній справі, які покладаються на боржника у ра­зі невиконання ним рішення добровільно.

До них належать кошти, необхідні для (витрачені на):

1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника;

2) оплати праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених
у встановленому порядку до провадження виконавчих дій;

3) поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум;

4) розшук боржника, його майна або розшук дитини;

5) оголошення в засобах масової інформації;

6) інших необхідних витрат для забезпечення належної органі­
зації виконання рішень органами ДВС.

До інших витрат на організацію виконавчих дій належать витрати на виготовлення бланків (запитів, повідомлень, викли­ків, постанов державного виконавця тощо) та інших докумен­тів, які використовують у виконавчому провадженні, оплату послуг поштового, телефонного, телеграфного, модемного зв'язку, проїзд державного виконавця, оплату за експлуатацію ЄДРВП та інші витрати на забезпечення виконавчого провад­ження (п. 4.15.1 Інструкції про проведення виконавчих дш).

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організаці­єю та проведенням виконавчих дій, державний виконавець ви­носить постанову, яку затверджує начальник відповідного від­ділу ДВС. Постанову про стягнення з боржника витрат, пов'я­заних з організацією та проведенням виконавчих дій, може бу­ти оскаржено сторонами до суду у 10-денний строк.

Авансування витрат виконавчого провадження — це витра­ти, які вносить стягувач для проведення виконавчих дій, вони належать до складу коштів виконавчого провадження і підляга­ють поверненню у першочерговому порядку (ст. 48 Закону).

' Однак відповідно до положень бюджетного законодавства на 2004 рік встановлено інший порядок використання коштів, сплачених як виконавчий збір. Відповідно до ст.ст. 2 та 14 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" від 27 листопада 2003 р. (ОВУ. — 2003. — № 49. — Ст. 2552) по 50 відсотків сум виконавчого збору, стягнутого ДВС, відносять до загального та спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку з цим дію положень ч. З ст. 46 Закону призупинено.

Авансування застосовують для здійснення необхідних витрат або для покриття їх частини, якщо інше не передбачено зако­ном. Наприклад, за умови авансових внесків стягувача листи сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження може бути надіслано рекомендованими листами (ст. 27 Закону).

Кошти, які призначені для авансування витрат виконавчого провадження, стягувач може за погодженням із державним ви­конавцем внести на депозитний рахунок відповідного відділу ДВС. При завершенні виконавчих дій авансовий внесок повні­стю повертається стягувачеві, якщо інше не передбачено зако­ном. Зокрема, не погашається авансовий внесок у разі прове­дення факультативного (необов'язкового) розшуку боржника або майна.

Від авансування витрат виконавчого провадження слід відрі­зняти оплату окремих послуг стягувачем. Відповідно до ст. 44^і Закону поштовий переказ стягувачеві стягнених грошових сум здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

Поиск по сайту: