Особливості виконання рішень про стягнення аліментів

Аліментні зобов'язання іноді супроводжують сімейні відноси­ни, оскільки законодавством передбачено обов'язки щодо тур­боти та майнового утримання членів сім'ї, які цього потребу­ють. У Сімейному кодексі України (далі — СК) є багато норм, які регулюють ці відносини (ст.ст. 75, 84, 86 і 88 та ін.). Алі­менти можуть сплачувати у добровільному порядку або ж їх стягують на підставі рішення суду. Розмір аліментів визначає суд за результатами розгляду та вирішення позовної вимоги про їх стягнення. Законом не встановлено чітких правил ви­значення розміру аліментів, хоча Кодекс про шлюб та сім'ю України (ст. 82) встановлював розміри сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Це положення досі виконують Державні виконавці, оскільки в силу тривалості періоду, про­тягом якого стягуються аліменти, виконавчі документи, які ви­дано до набрання чинності СК, підлягають виконанню у загаль­ному порядку.

т

Глава 8.

Звернення стягнення на доходи фізичної' особи

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджують у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ст. 181 СК). Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим за неоподат­ковуваний мінімум доходів громадян (ст. 182 СК).

СК також передбачає, що:

1) подружжя має право укласти договір про надання утриман­
ня одному з них, у якому визначити умови, розмір та стро­
ки виплати аліментів. Договір укладається у письмовій фор­
мі та нотаріально посвідчується (ст. 78 СК);

2) сторони можуть домовитися про надання утримання одно­
му з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби
у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним
договором (ст. 99 СК);

3) батьки мають право укласти договір про сплату аліментів
на дитину, в якому визначити розмір та строки виплати.
Договір укладається у письмовій формі та нотаріально по­
свідчується (ст. 189 СК).

У цих випадках стягнення проводять на підставі виконавчо­го напису нотаріуса.

У разі надходження до ДВС виконавчого листа чи іншого виконавчого документа про стягнення аліментів державний ви­конавець відповідно до ст. 25 Закону повинен виконувати їх негайно, тобто не пізніше наступного дня після надходження виконавчого документа вирішити питання про відкриття вико­навчого провадження і розпочати виконавчі дії. Державний виконавець діє за загальними правилами про звернення стяг­нення на заробітну плату, стипендію, пенсію чи інші доходи боржника-фізичної особи з урахуванням певних особливостей, зумовлених суттю зобов'язання.

Особливістю щодо стягнення аліментів є встановлення по­становою Кабінету Міністрів України окремого переліку видів доходів, які враховують при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб¹. Утримання аліментів з працівників проводиться з усіх видів заробітку і

¹ Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру алі­ментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб: постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146 в редакції постанови Кабіне­ту Міністрів України від 1 липня 2002 р. № 869 // Зібрання постанов Уряду України. — 1993. — № 8. — Ст. 161; ОВУ. — 2002. — № 27. — Ст. 1254.

додаткової винагороди як за основною роботою, так і за робо­тою за сумісництвом, в тому числі з:

1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тариф­
ною ставкою, відрядними розцінками тощо;

2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати;

3) грошових і натуральних премій;

4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробо­
чі та вихідні дні;

5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а та­
кож з одержуваної при звільненні компенсації за невико­
ристану протягом кількох років відпустку;

6) заробітної плати, що зберігається під час виконання дер­
жавних і громадських обов'язків, та в інших випадках збе­
реження середньої заробітної плати;

7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств
та організацій;

8) винагороди, що виплачуються штатним літературним пра­
цівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телеба­
чення із фонду літературного гонорару, а також нештат­
ним літературним працівникам, що підлягають державно­
му соціальному страхуванню;

9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу
років;

10) допомоги за державним соціальним страхуванням, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встанов­лені в колективних сільськогосподарських підприємствах;

П) доплат до допомоги за державним соціальним страхуванням, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій;

12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв'язку з
втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого по­
шкодження здоров'я, за винятком сум для відшкодування
збитків на догляд, на додаткове харчування, санаторно-ку­
рортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезу­
вання потерпілих;

13) допомоги по безробіттю;

14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що
виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними;

15) стипендій, виплачуваних студентам у період навчання у
вищих навчальних закладах, учням професійних навчаль­
но-виховних закладів та слухачам навчальних закладів
підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фер­
мерських) господарств, кооперативів, об'єднань громадян,
а також доходів, що припадають на частку платника алі­
ментів від присадибної ділянки або підсобного господарс­
тва;

17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в

юридичних консультаціях;

18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки
або земельної частки (паю);

19) інших видів заробітку.

Із членів колективних сільськогосподарських підприємств утримання аліментів провадять із сум, одержуваних за роботу в цих господарствах (враховуючи вартість натуральних видач). З письменників, композиторів, художників та інших творчих працівників аліменти утримують із сум авторського гонорару і винагороди, одержуваної за публічне виконання творів, а з тих, що одержують заробітну плату, — із заробітної плати, з позаштатних лекторів — з оплати, одержуваної за читання лек­цій; з членів кооперативів, спільних підприємств утримання аліментів — з усіх видів заробітку, одержуваного за роботу в кооперативі чи спільному підприємстві (в тому числі із заробіт­ку у валюті), з фермерів та осіб, які працюють у сільському господарстві за сімейним підрядом, — після реалізації продук­ції з власного господарства в кінці року, з осіб, що відбувають покарання на виправних роботах, — з повної суми заробітку без урахування утримань, передбачених вироком або постано­вою суду.

До всієї заробітної суми, з якої відраховуються аліменти з осіб, що відбувають покарання в установах виконання пока­рання, а також з осіб, що перебувають у лікувально-трудових профілакторіях, наркологічних відділеннях психіатричних дис­пансерів, лікарень та на підприємствах, належить та частина, що її стягують для покриття витрат на утримання цих осіб у

вказаній установі.

Із військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань України, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ аліменти утримують з усіх видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (оклад за штатною посадою, оклад за військове або спеціальне звання, відсоткова надбавка за вислугу років, учене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Особи, які

Звернення стягнення па доходи фізичної особи 129

працюють в установах України за кордоном, виплачують алі­менти на користь осіб, які проживають в Україні, з подвійного заробітку з установленими надбавками, одержуваного в Украї­ні у національній валюті. З осіб, які працюють за контрактами в іноземних компаніях і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти утримують із 100 відсотків заробітної пла­ти, яку платник аліментів одержував до укладення контракту, або виходячи із його заробітної плати за останній місяць робо­ти на момент від'їзду, або з п'ятикратного розміру неоподат­ковуваного мінімуму доходів громадян на час проведення роз­рахунків. Аліменти з осіб, що одержують заробітну плату як у гривнях, так і у валюті на підприємствах, в установах, органі­заціях, розташованих на території України, утримують бухгал­терії (розрахункові відділи) за місцем роботи у розмірах, вста­новлених рішеннями судів, як із гривень, так і з валюти. Аліменти не утримують із:

1) вихідної допомоги при звільненні та сум неоподатковано­
го розміру матеріальної допомоги;

2) компенсації працівникові за невикористану відпустку, крім
випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію
за відпустку, не використану протягом кількох років;

3) допомоги на лікування;

4) допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами;

5) компенсаційних виплат при відрядженнях і переведенні на
роботу в іншу місцевість;

6) польового забезпечення, надбавок до заробітної плати й
інших сум, які виплачують замість добових і квартирних;

7) компенсаційних сум, які виплачуються за амортизацію ін­
струментів і зношеність одягу;

8) матеріальної допомоги осіб, які втратили право на допо­
могу по безробіттю;

9) вартості безкоштовного надання квартир та комунальних
послуг;

10) одноразової допомоги при народженні дитини;

П) державної допомоги на поховання; ■;

12) допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три­
річного віку;

13) допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклу­
ванням;

14) допомоги малозабезпеченим сім'ям із дітьми;

15) соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям;

⁹ — 4-1965

Глава 8.

Звернення стягнення на доходи фізичної особи

16) соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям інвалі­
дам;

17) допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за
хворою дитиною віком до 14 років;

18) тимчасової державної допомоги, якщо місце проживання
батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати алімен­
тів, або не мають можливості утримувати дитину;

19) субсидій готівкою для відшкодування витрат на придбан­
ня скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побуто­
вого палива;

20) щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням
споживання продуктів харчування місцевого виробництва
та особистого підсобного господарства громадян, які про­
живають на територіях радіоактивного забруднення;

21) вартості речового, продовольчого забезпечення або його
грошової компенсації;

22) дотацій на обіди, вартості путівок до санаторіїв і будинків
відпочинку, що надаються за рахунок коштів підприємств
та організацій.

Із військовослужбовців, а також осіб рядового і начальниць­кого складу органів внутрішніх справ аліменти не утримують із вихідної допомоги при звільненні з військової служби і з органів внутрішніх справ, а також інших видів грошового за­безпечення, що не мають постійного характеру.

Утримання аліментів провадять із суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Адміністрація підприємст­ва, установи, організації тошо на підставі письмової заяви плат­ника аліментів або виконавчого листа зобов'язана щомісяця утримувати аліменти із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших сум і перераховувати їх не пізніше ніж у 3-денний тер­мін з дня виплати заробітної плати, пенсії, стипендії, інших сум особі, зазначеній в заяві чи виконавчому листі (п. 7.5.9 Ін­струкції про проведення виконавчих дій). Грошові перекази утриманих аліментів доставляють стягувачеві через відділення зв'язку за рахунок платника аліментів.

За рішенням суду аліменти може бути перераховано на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України (ст. 193 СК).

Аліменти може бути стягнуто за виконавчим листом за ми­нулий час, але не більше ніж за три роки, що передували

пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за вико­навчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стя­гувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'яз­ку із його перебуванням за кордоном, вони мають бути спла­чені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 СК, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. Заборгованість за аліментами стягують незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у разі, якщо повнолітні доч­ка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги (ст. 199 СК) — до досягнення ними двадцяти трьох років (ст. 194 СК). Якщо за виконавчим доку­ментом, пред'явленим до виконання, аліменти не утримували у зв'язку з розшуком боржника, то їх стягнення має бути про­ведено за весь період незалежно від установленого трирічного терміну та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджено аліменти.

Після спливу передбаченого законом строку для стягнення аліментів власник підприємства, установи, організації або упов­новажений ним орган, який провадив стягнення, повертає ви­конавчий документ до відділу ДВС з відміткою щодо повного перерахування стягувачу утриманих сум аліментів.

Розмір заборгованості за аліментами визначається таким чином. Якщо боржник не працює, ухиляється від виконання рішення про сплату аліментів, можуть формуватися заборгова­ності. Розмір заборгованості за аліментами визначає держав­ний виконавець за місцем виконання рішення виходячи з фак­тичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного чим на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні.

Відповідно до ст. 195 СК, якщо платник аліментів не пра­цював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість обраховують із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не пра­цював на час виникнення заборгованості та не працює на час визначення її розміру, — виходячи із середньої заробітної пла-^Ти працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для певної місцевості.

Глав;

іієііия стягнення па доходи фізичної особи

ного кримінального законодавства (адміністративного, нально-виконавчого та ін.).

Особливості виконання вироку суду про конфіскацію майна Суд, який постановив вирок, іщо передбачає як додаткове по­карання конфіскацію майна, після набранням ним законної си­ли надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання до відділу ДВС, про що сповіщає відпо­відну фінансову установу. Якщо у справі опису майна засудже­ного немає, надсилають довідку про те, що опису майна не проводити (ч. 1 ст. 48 КВК). Виконання покарання у вигляді конфіскації майна здійснює ДВС за місцезнаходженням майна відповідно до Закону.

Конфіскації підлягає майно,, що є власністю засудженого, у тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, враховуючи ті, що є на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.

Не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне засудженому та особам, які перебувають на його утриманні. Перелік маїйна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком, визначено додатком до КК.

Конфісковуючи майно засудженого за вироком суду, дер­жавний виконавець виносить постанову про відкриття вико­навчого провадження, якщо виконавчий лист оформлено із до­триманням вимог ст. 19 Закону, до нього додано копії вироку суду, протоколу накладення арешту на майно і опису майна або протоколу про те, що неімає майна, яке підлягає опису, або довідки суду про відсутність цих протоколів у криміналь­ній справі, а за потреби й копії постанови про накладення ареш­ту на майно. Якщо ж майно конфіскують на підставі постано­ви суду (про притягнення до адміністративної відповідальнос­ті, застосування односторонньої чи відсутність реституції як наслідку недійсності правочину. вилучення предмета та знаря­ддя злочину), державному виконавцеві направляють постанову або виконавчий лист із протоколом вилучення майна, яке під­лягає конфіскації.

Щоб виявити майно, яке підлягає конфіскації, державний виконавець негайно надсилає запити до органів державної по-

_даТкової інспекції, банків та інших кредиту ^ _ів

дді, БТ1, нотаріату тощо та перевіряє маи_{|новий стан б и}, £_а за останнім місцем його прописки, пр.^^^ _{місцезна}. _хОдження майна (п. 7.6.5 Інструкції про г_{іроведення виконав}.

чих дій).

у процесі виконання державний вико«_{авець виявляЄ) ош}_

_сує і накладає арешт не тільки на майно, ^ _{б внесено}
ніше до протоколу опису і арешту майна. _{складеного а}.

ми слідства, а й інше виявлене майно, що _{підлягає о про}

_Шо складає акт опису та арешту майна з івкою _{поперед}.
ньої оцінки майна (п. 7.6.6 Інструкції про _{дення виконав}.

чих дій). Не підлягає конфіскації майно, ^ _{яке за закощ)м не}
може бути звернено стягнення (щодо ви застосовується

додаток до КК, щодо інших - додаток до, _{Закону)} у_{становив}.
ши розтрату, відчуження, підміну перед;_{аного на} зберігання
майна, державний виконавець складає пре _{це акт негайн0 г0}_
тує подання про вирішення питання про _{гнення винної}

особи до кримінальної відповідальності;_{а надсилає його до}
органів прокуратури. До подання додає к^.. _{акт& про} ^ _що
майна немає, вироку суду та протоколу ог ~ _майна

органами попереднього слідства. Так. дп. _{дять також}

випадку, якщо майно, що підлягає конфіс._{кації б виявлен0}
та арештовано державним виконавцем. у_{казане виконаВ}че
провадження державний виконавець трим^ _{ш к олі до ви}_
рішення питання по суті (п. 7.6.7 Інстру,_{кції проведення}

виконавчих дій).

Вирок суду про конфіскацію вилуче_{ного в} засудженого
майна виконується в загальному порядку. _{Конфі ючи ви}_
лучені у засудженого кошти та цінності _що зберігаються в
органах досудового слідства, державний в_{;ИКОнавець на ляє}
йому копію виконавчого листа з розпор^ _підпи

начальником відділу ДВС та державним ^_{иконавцем}. _{Таке ви}_
конавче провадження вважається закінчеі^ _{за наявності під}.
твердження про виконання розпоряджень _{державного вико}.
навця. Виконавчий лист з відміткою про _{виконання поверта}.
ється до суду, що його видав (п. 7.6.9 І;,-

Дення виконавчих дій).

Розмір виконавчого збору за виконавчу _{документами про} конфіскацію майна залежить від розміру _{оцінки описаного та} арештованого державним виконавцем маі,_на_ _{Після виконання}

Глава 8.

Звернення стягнення на доходи фізичної особи

виконавчого документа про конфіскацію майна державний ви­конавець робить відповідні відмітки про виконання у виконав­чому документі та повертає його відповідному суду (п. 7.6.14—7.6.15 Інструкції про проведення виконавчих дій).

Особливості виконання вироку суду про накладення штра­фу. Засуджений зобов'язаний сплатити штраф протягом місяця після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом надання документа про сплату

штрафу.

У разі несплати засудженим штрафу у встановлений строк його стягує Держава виконавча служба на підставі виконавчо­го листа, виданого судом, який постановив вирок, із такими особливостями: у постанові про відкриття виконавчого провад­ження державний виконавець не встановлює строку для доб­ровільного виконання вироку суду; засуджений звільняється від сплати виконавчого збору. Якщо сплатити повний розмір штрафу неможливо, суд може замінити несплачену суму штра­фу покаранням у виді громадських або виправних робіт відпо­відно до кримінального законодавства (ст. 26 КВК). Після стяг­нення штрафу виконавчий лист із відміткою про виконання вироку повертається до суду, який постановив вирок (ст. 28

КВК).

Виконання постанов про накладення адміністративних стяг­нень. Відповідно до законодавства про адміністративну відпо­відальність є види покарань, які реалізуються органами ДВС. Відповідно до ст. 24 КпАП ними є: штраф; оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскація (предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержа­них внаслідок вчинення адміністративного правопорушення), причому оплатне вилучення та конфіскацію може бути при­значено і як основне, так і додаткове стягнення (ст. 25 КпАП). Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закін­чення строку, визначеного ч. 1 ст. 307 КпАП (не пізніше п'ят­надцяти днів із дня вручення постанови про накладення штра­фу, а в разі оскарження або опротестування такої постано­ви — не пізніше як через п'ятнадцять днів із дня повідомлен-

ня про залишення скарги або протесту без задоволення) (ст.ст. 299 і 307 КпАП).

Якщо особи віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, не мають само­стійного заробітку, штраф стягують із батьків або осіб, які їх замінюють. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, порушник вносить в установу банку, за ви­нятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопору­шення, якщо інше не встановлено законодавством України (ст. 307 КпАП). Постанову про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про вико­нання повертають органові (посадовій особі), який виніс по­станову (ст. 310 КпАП).

Оплатне вилучення предмета. Предметом стягнення є предмет, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'­єктом адміністративного правопорушення (ст. 311 КпАП). Предмет, вилучений на підставі постанови про його оплатне вилучення, державний виконавець здає для реалізації в поряд­ку, встановленому законом. Суми, виручені від реалізації оплатно вилученого предмета, відповідно до ст. 28 КпАП пе­редають колишньому власникові з вирахуванням витрат, по­в'язаних із проведенням виконавчих дій (ст. 312 КпАП).

Конфіскація предмета, грошей. Йдеться про предмет, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адмініст­ративного правопорушення, та гроші, одержані внаслідок вчи­нення адміністративного правопорушення (ст. 313 КпАП). За­конодавство про адміністративну відповідальність передбачає, що виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністратив­ного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом ви­лучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави (ст. 314 КпАП). Однак фактично ця діяльність з виконання полягає у реалізації предмета, відрахуванні коштів на проведення виконавчих дій і внесення коштів, які вилучено у дохід держави.

Під час виконання рішення суду про конфіскацію майна, вилученого митними органами, державний виконавець протя­гом десяти днів із дня відкриття виконавчого провадження проводить опис та арешт майна, що підлягає конфіскації, по-^ПеРедивши про це митний орган не пізніше ніж за п'ять днів

Поиск по сайту: