Порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення

Наступним етапом звернення стягнення на майно боржника є його реалізація, тобто примусове відчуження майна, що є влас­ністю боржника, спрямоване на формування грошових коштів Для погашення вимог стяігувача, а також виконавчих витрат.

Процедура реалізації майна проходить два організаційних етапи: попередній та безпосередній. Попередній етап полягає у визначенні спеціалізованих організацій, які здійснюватимуть реалізацію арештованого майна. Ця діяльність має генераль-^ний характер щодо діяльності ДВС. Спеціалізовані організації визначають на підставі тендеру (конкурсу), який оголошує що-Річно Мінюст. Умови та порядок проведення такого тендеру (конкурсу), підбиття його підсумків, проголошення перемож-Ч'в визначає Положення про умови і порядок проведення тен­дерів (конкурсів) з визначення спеціалізованих організацій для Реалізації арештованого державними виконавцями майна, за-^ТвеРджене наказом Мінюісту від 11 листопада 2003 р. № 136/5.

Безпосередній етап полягає у реалізації арештованого май-^а спеціалізованими організаціями, яких залучають на тендер-

Глава 6.

Звернення стягнення на манно боржника

ній (конкурсній) основі, на підставі договорів між ДВС та спе­ціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюд­них торгах, аукціонах.

Особливості реалізації арештованого майна встановлено за­лежно від юридичного критерію класифікації речей щодо мож­ливості їх переміщення у просторі. Порядок реалізації рухомо­го та нерухомого майна регулюють нормативно-правові акти: Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Мінюсту від 15 липня 1999 р. № 42/5¹, та Тимчасове положен­ня про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації аре­штованого нерухомого майна, затверджене наказом Мінюсту від 27 жовтня 1999 р. № 68/5².

Загальним правилом щодо реалізації майна, переданого на реалізацію, є можливість його переоцінки. Якщо передане спе­ціалізованим організаціям майно не буде продано протягом двох місяців, воно підлягає переоцінці, яку проводить держав­ний виконавець. У разі, якщо в місячний строк після переоцін­ки майно не буде продано, державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому вирішити питання щодо за­лишення за собою непроданого майна.

Якщо стягувач у 15-денний строк письмово не заявить про своє бажання залишити за собою непродане майно, арешт із майна знімають, його повертають боржникові, а виконавчий до­кумент, якщо у боржника немає іншого майна, на яке може бу­ти звернено стягнення, повертають стягувачеві без виконання.

Якщо стягувач виявив бажання залишити за собою непро­дане майно, то він зобов'язаний у 15-денний строк із дня по­відомлення державного виконавця про виявлення бажання за­лишити за собою непродане майно, внести на депозитний ра­хунок відділу ДВС різницю між вартістю непроданого майна та сумою коштів, які підлягають стягненню на його користь, якщо вартість непроданого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. Із перерахова­них стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з про­веденням виконавчих дій, стягується виконавчий збір, а зали­шок коштів повертається боржникові.

Майно передається стягувачеві за оцінкою, за якою його було передано на реалізацію. Про передачу майна стягувачеві

¹ ОВУ. — 1999. — № 29. — Ст. 1511.

² ОВУ. — 1999. — № 44. — Ст. 2214.

в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яку затверджує начальник відповідного відділу ДВС. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова і акт є підставою для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Боржник має право визначити, в якій послідовності необ­хідно продавати майно. Якщо від продажу частини майна буде виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, витрат на здійснення виконавчих дій, штрафу, подальший продаж арештованого майна припиня­ють. Вимоги боржника щодо черговості продажу майна держав­ний виконавець не приймає, якщо внаслідок їх задоволення виникнуть перешкоди чи додаткові труднощі для виконання або подовжиться його строк (ст. 61 Закону).

Особливості реалізації рухомого майна. Порядок реаліза­ції рухомого арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу, та майна, яке належить до предмета регулювання валют­ного законодавства, визначає Порядок реалізації арештованого майна.

Відділ ДВС укладає договір з організатором аукціону, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону (спеціалізова­на організація незалежно від форми власності) за визначену комісійну винагороду. Організатор повинен мати власне або орендоване приміщення з відповідними умовами для зберіган­ня, передпродажної підготовки і демонстрації майна, яке від­повідає торговельно-технологічним, санітарно-гігієнічним і протипожежним нормам, а також приміщення для проведення аукціону. Також організатора має бути включено до переліку спеціалізованих організацій з реалізації арештованого майна.

Майно приймається для продажу на. підставі акта передачі арештованого майна та інших необхідних документів, що міс­тять інформацію про аукціонне майно. На майно, що прийняте для продажу, уповноважені особи організатора складають інфор­маційні картки на кожний лот із зазначенням стартової ціни.

Організатор аукціону визначає дату та час проведення аук­ціону та не пізніше ніж за 15 днів до дня проведення аукціону публічно оголошує через рекламні повідомлення, засоби масо­вої інформації перелік майна, що виставляють на аукціон для продажу, відомості про майно, стартові ціни, кінцевий термін Реєстрації для участі в аукціоні, дату, час, місце ознайомлення

104

Глава 6.

Звернення стягнення на майно боржника

з майном та проведення аукціону, а також адресу, номери те­лефонів.

Покупець (фізична чи юридична особа), який виявив ба­жання взяти участь в аукціоні, повинен сплатити реєстрацій­ний внесок, розмір якого визначає організатор аукціону, однак він не може перевищувати двох розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Аукціон розпочинається з оголошення ліцитатором порядку його проведення. Лот виставляється на торги за наявності не менше двох покупців. Якщо протягом трьох хвилин після три­разового оголошення стартової ціни учасники не виявили ба­жання придбати запропонований ліцитатором товар, об'єкт продажу знімають з торгів і аукціон за цим лотом не прово­дять. Якщо протягом трьох хвилин після триразового повто­рення останньої ціни не буде запропоновано вищої ціни, ліци-татор одночасно з ударом молотка оголошує про продаж лота, називає продажну ціну і номер переможця, під яким він заре­єстрований як учасник аукціону.

Під час проведення аукціону ведеться протокол, який під­писують ліцитатор та переможець аукціону. На підставі копії затвердженого протоколу переможці аукціону протягом десяти днів із дня затвердження протоколу, не враховуючи дня про­ведення аукціону, вихідних та святкових днів, здійснюють розрахунки за придбані на аукціоні товари.

Кошти, одержані від реалізації аукціонного майна, з вира­хуванням комісійної винагороди, обумовленої договором, ор­ганізатор аукціону перераховує на відповідні рахунки відділу ДВС в установленому порядку в термін не пізніше семи бан­ківських днів від дня затвердження протоколу. Після повного розрахунку за придбане майно на підставі протоколу держав­ний виконавець складає акт про проведений аукціон і подає його на затвердження начальникові відповідного відділу ДВС. Право власності на майно переходить до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно.

Особливості реалізації нерухомого майна. У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділян­ку державний виконавець запитує відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування про на­лежність зазначеного майна боржникові на праві власності та його вартість, а також нотаріальний орган про те, чи не пере­буває це майно під арештом.

Одержавши документальне підтвердження належності борж­никові на праві власності будинку чи іншого нерухомого май­на, державний виконавець накладає на них арешт шляхом опи­су та оцінки за їх вартістю на момент арешту та надсилає по­відомлення нотаріальному органу за місцем перебування майна вимогу про реєстрацію цього факту. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє цих осіб.

Якщо документів, що характеризують об'єкт нерухомості, немає, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реаліза­ції, такі документи готують у встановленому порядку за раху­нок коштів стягувача. Якщо стягувач у 20-денний строк із дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати на виготовлення документів, що характери­зують об'єкт нерухомості, арешт із нього знімається.

Належні боржникові будинок, квартиру та інше нерухоме майно реалізують відповідно до закону шляхом продажу з прилюдних торгів (ст. 61 Закону).

Підготовка та проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна. Відповідно до ст. 66 Закону спеціалізова­на організація проводить прилюдні торги за заявкою держав­ного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляють на торги за експертною оцінкою.

До заявки додають:

1) копію виконавчого документа;

2) копію акта арешту майна;

3) документи, що характеризують об'єкт нерухомості;

4) копії документів, що підтверджують право власності або
право користування нерухомим майном;

5) копію рішення про відведення земельної ділянки.

Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердже­не наказом Мінюсту від 27 жовтня 1999 р. № 68/5. встанов­лює додаткові вимоги до" інформації, яку подають щодо реалі­зації окремих видів нерухомого майна.

У разі реалізації цілісного майнового комплексу чи його структурного підрозділу в інформації обов'язково зазначають:

• обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг), у
тому числі експортної;

• кількість та склад робочих місць;

Глава 6.

• відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну
ділянку, на якій розташовано цілісний майновий комплекс
підприємства, його структурний підрозділ.

До підготовки залучають на договірних засадах підприємст­ва, що мають відповідний досвід роботи. Підготовка до реалі­зації охоплює проведення інвентаризації, збирання, аналіз ін­формації та розробку пропозицій щодо стану поточного та пер­спективного використання арештованого майна з метою на­дання потенційним клієнтам більш повної інформації щодо майна, яке реалізують, а також документальне та технічне за­безпечення підготовки майна до продажу.

Якщо реалізації підлягає земельна ділянка, то в інформації
додатково зазначають:,:...

• розмір земельної ділянки, місце її розташування;

• правовий режим земельної ділянки; '; *

• цільове призначення земельної ділянки;

• обмеження на використання земельної ділянки (встановлені
' на підставі містобудівних та санітарних норм і правил, врахо­
вуючи архітектурно-планувальні, технічні, екологічні умови).
За реалізації житлового будинку, квартири в інформації до­
датково має бути зазначено:

• розмір житлової та нежитлової площі квартири, будинку;

• адресу чи місцезнаходження;

• правовий режим квартири, будинку;

• обмеження на використання квартири, будинку;

• відомості про земельну ділянку, на якій розташовано буди­
нок (її правовий режим, розмір);

• матеріали стін квартири, будинку;

• процент зносу.

Якщо ж реалізації підлягає нежитлове приміщення:

• розмір площі;

• місцезнаходження;

• призначення об'єкта;

• обмеження на його використання;

• матеріали стін;

• процент зносу;

• відомості про земельну ділянку, на якій розташовано нежит­
лове приміщення (її правовий режим, розмір).

ялнвості звернення стягнення па окремі види майна 107

Особливістю (порівняно з реалізацією рухомого майна) що­до можливості участі у прилюдних торгах з реалізації нерухо­мого майна є сплата реєстраційного та гарантійного внесків. Реєстраційний внесок сплачує фізична або юридична особа, що виявила бажання зареєструватись як учасник прилюдних торгів, за реєстрацію її як учасника прилюдних торгів. Розмір цього внеску визначає спеціалізована організація, він не може перевищувати одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Гарантійний внесок — завдаток, який сплачує фізич­на або юридична особа, розмір якого встановлює спеціалізова­на організація, і він не може перевищувати 5 відсотків старто­вої ціни майна, що виставляють на продаж. Кошти за придбану нерухому річ повинні бути перераховані протягом 7 банківсь­ких днів від дня проведення переможцем прилюдних торгів.

Акт про проведення прилюдних торгів затверджує началь­ник відповідного відділу ДВС, це є підстава для видачі відпо­відним органом свідоцтва про право власності. Щодо нерухо­мого майна, то такий акт є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна на прилюдних торгах. Це сві­доцтво є підставою для видачі відповідним органом акта про право власності на земельну ділянку в порядку, передбачено­му земельним законодавством.

Глава 7. ОСОБЛИВОСТІ ЗВЕРНЕННЯ СТЯГ­НЕННЯ НА ОКРЕМІ ВИДИ МАЙНА

§ 1. Особливості звернення стягнення на валюту та валютні цінності

Особливість звернення стягнення на грошові кошти полягає у тому, що через свою оборотоздатність вони є найоптимальні-шим способом виконання щодо грошових зобов'язань боржни­ка. Тому готівкові кошти при виявленні у боржника одразу ж вилучають, про що складають акт (ст. 50 Закону). Вилучення проводять за участю понятих; боржника, його представника (для юридичних осіб); представника або членів сім'ї боржника (для фізичних осіб). Акт складають у двох примірниках, пер­ший залишається у виконавчому провадженні, другий — вру­чають боржникові під розписку в першому примірнику (п. 5.1.2 Інструкції про проведення виконавчих дій).

Глава 7.

Особливості звернення стягнення на окремі види майна

На грошові кошти у безготівковій формі звертається стяг­нення *у разі, якщо немає у достатній мірі готівкових коштів. Безпосередньої черговості у цьому випадку законодавець не встановлює. Отже, оптимальним, ураховуючи вимоги процесу­альної економії, слід визнати з'ясування під час підготовки до виконання наявності грошових коштів на поточних та депозит­них рахунках боржника, адже і тоді не потрібно вживати ін­ших виконавчих дій, спрямованих на виявлення готівкової на­ціональної валюти.

Якщо в боржника немає коштів у гривнях, достатніх для одночасного задоволення вимог стягувача, державний викона­вець накладає стягнення на кошти боржника в іноземній валю­ті (ст. 51 Закону), яка може бути як у готівковій, так і у безго­тівковій формі. Це впливає на порядок звернення стягнення.

У разі виявлення іноземної валюти у готівковій формі, її вилучають, передають на зберігання та реалізують у порядку, встановленому для цінних паперів та інших речей, згідно із ч. 8 ст. 55 Закону (див. § 2 цієї глави).

Якщо кошти боржника в іноземній валюті є на рахунках, внесках або на зберіганні у банку або іншій кредитній устано­ві, які мають право продажу іноземної валюти на внутрішньо­му валютному ринку України, державний виконавець зобов'я­зує їх протягом семи днів продати іноземну валюту у розмірі, необхідному для погашення боргу.

Якщо такі кошти є в банку або іншій кредитній установі, які не мають права продажу іноземної валюти на внутрішньому ва­лютному ринку України, державний виконавець зобов'язує їх протягом семи днів перерахувати ці кошти до банку або іншої кредитної установи, що мають таке право для їх реалізації.

Кошти, отримані від реалізації іноземної валюти, зарахову­ються на рахунок відділу ДВС і спрямовуються на погашення грошового зобов'язання боржника та виконавчих витрат.

Поиск по сайту: