Ускладнення під час виконавчого провадження

Ускладнення в ході виконавчого провадження — це обстави­ни, що виникають у процесі виконання рішення, які зумовлю­ють настання наслідків, не пов'язаних із продовженням вико­нання рішення чи закінченням виконавчого провадження.

У ході виконавчого провадження можуть виникнути такі ускладнення:

- відкладення провадження виконавчих дій;

- роз'яснення рішень, які підлягають примусовому виконанню;

- відстрочка або розстрочка, встановлення чи зміна способу і
порядку виконання рішення;

- зупинення виконавчого провадження;

- повернення виконавчого документа стягувачеві;

- повернення виконавчого документа до суду або іншого ор­
гану (посадовій особі), який його видав;

~ оголошення розшуку.

Відкладення провадження виконавчих дій застосовують за наявності обставин, що перешкоджають провадженню вико­навчих дій, або за несвоєчасного одержання сторонами доку­ментів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були Позбавлені можливості використати надані їм права (ст. 32 За­кону).

Глава 5

„конавчого провадження

^———

Державний виконавеї^ _{може відкласти виконавчі дії за За}
явою стягувана, боржник^ _{або 3 власної ін1ціативи на} ^а"

10 днів, про що він винс,_{сить відпові постанову та повідо};°.
ляє сторони, суд або ш_{%ий ан який ВИКО}навчий до-

кумент. ^ ^ди

Наприклад, боржник _{несвоєчасно одержав постанову п}
відкриття виконавчого п_{ЬовадженнЯі внаслідок чого був позба}^Р
лении можливості добро_{івільно виконати ішення встановле}.
ний державним виконав^ _ _За письмовою заявою борж-

ника при шдтвердженні _ф несвоєчасного одержання вказа­
но, постанови державну _{виконавець ВИНОС}ить постанову, _в
якій боржникові поновл^_ється добровільного вико-

нання рішення (ст.ст. ЗО, 32 Закону).

Постанову про відкл,_{адення провадження ВИК}онавчих дій може бути оскаржено н_{%чальникові відповідного відділу} д_ВС або до суду в 3-деннии с, _к

Роз'яснення рішень,;_{які підмгають прішусовому віІК0ши}. ню це усунення нед<_{олік нечіткості акта суду чи іншого} органу. Тому в разі, як:_{що резолютивна частина р}і_шеНня. ви­кладена у виконавчому;_{документі є} незрозумілою, державний виконавець, а також ст_{01 виконавчого прО}вадження мають право звернутися до суд; _{жШ ввдав виконавчий докуме}нт, із заявою про роз яснення _{відповідного ішення чи змісту доку}. мента.

Суд, який видав вик_{<онавчий до} зобов'язаний роз-

глянути заяву державної^ _{виконавця} ю-денний строк із дня
н надходження і за нео^_{бхідності} ^ _{в1дпові}дне роз'яснення
рішення чи змісту Д.ок_{УЧі не змінюючи} його. Про роз'яс-

нення рішення чи змісту _{до та аб0 відмову в цьому суд}

^П77^{ВЛЯЄХ(СТ К}

Відстрочка або розсп_{трочка встановлешя чи зміт стсоб}у
і порядку виконання ріи_ишшя _ _{це усуненН}я ускладнень під
час виконавчого провад_аження; _{неможливості ВИКОН}ати

рішення у первісному ви_и_ •

За наявності обставин^ _що'_{ускладнюють викона}ння рішення
або роблять його немож^ державний виконавець за влас-

ною ш.шативою або за _{1 заявою сторіН; а також самі сторонИ}
мають право звернутися, _{до який ввдав виконавчий доку}.

мент, із заявою про від_{цс або розстрочку ВИКО}нання, а

також про встановлення, _{чи змі}^ ^^? $ _ВИКОнання

Закону). По інших рішеннях ві/грочку або розстрочку '^ [, встановлення чи зміну спосо(і порядку заборонено, „.«ж— -Р° відстрочку або розстроку виконання, встанов-. _цШ зміну способу і порядку виїсоання має бути прийня-_лення - _{)деннии стрО}к і може бути оскежено у встановленому то У ^ _у (ст. 351 ЦПК, ст. 373 ЦПК 2ОС р.). ^П°^^Дгіт(°сування відстрочки має осо5лвості у разі звернення £*ніня на предмет іпотеки. Така віртрочка не призупиняє ^сТЯГ, ухання процентів за угодою про потечний кредит та не -' „— т-_а обов'язків сторін щодо юновного зобов'язання

о;<дс'трочка виконання рішення судупро звернення стягнен-

пфедмет іпотеки не допускається^ разі, якщо: іпс?^т£ЄКУ включено до іпотечного пул;

_вІ£дсігрочка може призвести до істотюго погіршення фінан-_со<во>го стану іпотекодержателя;

• пр ^отГИ іпотекодавця чи іпотекодержателя порушено справу
_Пр,о івизнання його банкрутом;

• іпсР^{т£ЄКОДавець} раніше мав несплачиі зобов'язання чи був
_не плштоспроможним;

_{• є} ймовірність, що протягом періогу відстрочки не буде
_сплаічено зобов'язання (ст. 33 Закон;).

Зу/ш',нення виконавчого провадженню — це неврахування пев­ного прюміжку часу у час виконання ршення з підстав, визна­чений зіаконом.

Законодавством про виконавче гтрзвадження передбачено дві гр'У'¹'¹' ^т<жих підстав:

• пі/Д^сіГави Для обов'язкового (імперагивного) зупинення ви-
_кс>наівчого провадження;

• пі/Д^сіГави Для факультативного (імгеративно-диспозитивно-
га) зупинення виконавчого провадження.

обо@ ямкове зупинення виконавчого провадження застосову­ється У Р^ад' вказівок про це в законі. У цьому разі державний викоИа^^ець за наявності обставин, визначених законом, пови­нен ^иніести постанову про зупинення виконавчого проваджен­ня. ІІШ^{Н є}:

1) сіу^іЄР'^{ть Ст}ягувача або боржника, оголошення померлим чи ви-зИ^ан^^я.^^езвісно відсутнім стягувача аібо боржника, або припи-_н£Нн^я ^нуБгння сторони-юридичної особи, якщо встановлені _судо]М ^пРавовідносини допускають гжравонаступництво;

Глава

' виконавчого провадження

2) визнання стягувача ібо боржника недієздатним;

3) проходження боржіиком строкової військової служби у
Збройних Силах країни, передбачених законом інших
військових формуваїнях, якщо за умовами служби провад­
ження виконавчих іій неможливе, чи на прохання стягу­
вача, який проходи^нь строкову військову службу в Зброй­
них Силах України або інших військових формуваннях;

4) оспорювання боржшком виконавчого напису нотаріуса у
судовому порядку;

5) прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (поса­
дових осіб), уповнотжених розглядати справи про адміні­
стративні правопорушення;

6) зупинення виконана відповідного рішення або виконав­
чого провадження шсадовою особою, якій законом нада­
но таке право;

7) подання до суду гозову про виключення майна з акта
опису й арешту (лише у частині майна, щодо якого пода­
но позов);

8) порушення господарським судом провадження у справі
про банкрутство бозжника, крім випадків, якщо виконав­
че провадження перебуває на стадії розподілу стягнутих
із боржника грошових сум (у тому числі одержаних від
реалізації майна боржника);

9) сплата боржником гбо іншим гарантом у порядку, перед­
баченому законодавством (у тому числі за договорами
про відшкодування ядерної шкоди), коштів на відшкоду­
вання ядерної шкоди, що дорівнюють або перевицують
встановлену законом межу відповідальності оператора
ядерної установки. Для обчислення сплачені кошти підля­
гають перерахуванню у Спеціальні права запозичення, шо
встановлюються Міжнародним валютним фондом, за офі­
ційним курсом НБУ на день сплати;

10) внесення касаційного подання прокурора на рішення суду;

11) звернення до суду із заявою про заміну сторони, яка вибу­
ла, правонаступником;

12) виїмка виконавчого документа або виконавчого пооваД-
ження в порядку, встановленому КПК;

13) надання судом, який видав виконавчий документ, відстроч­
ки виконання рішення (ст. 34 Закону).

Підставою для зупинення виконавчого провадження може бу-

ухвала суду. Зокрема, відповідно до ст. 121^і ГПК суд касацій-.. інстанції за заявою сторони чи поданням прокурора або за _оЄю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішен-

господарського суду до закінчення його перегляду в порядку асації- Про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала. У цьому разі державний виконавець, отримавши ухвалу господарського суду, повинен винести постанову про зупинення виконавчого провадження. Аналогічне правило закріплено у ст 329 ЦПК: якщо цивільну справу в порядку касаційного про­вадження передано на розгляд складу судової палати, суд може зупинити виконання відповідних рішень до закінчення касаційно­го провадження. Повноваження щодо зупинення виконання містяться також у ст.ст. 327, 356 ЦПК 2004 р.

Введення мораторію на реалізацію певного майна чи майна певних суб'єктів (наприклад, який запроваджено Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна"¹ від 29 листопада 2001 р.) відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України (п. 15 постанови № 14 від 26 грудня 2003 р.) також має бути підставою для зупинення виконавчого провадження у частині проведення виконавчих дій щодо такого майна чи майна такого боржника.

Факультативне зупинення виконавчого провадження є пов­новаженням державного виконавця, його застосовують, якщо є підстави, визначені законом, і конкретні обставини виконавчо­го провадження:

1) звернення державного виконавця до суду, який видав вико­
навчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що
підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку вико­
нання, а також про встановлення чи зміну способу і поряд­
ку виконання;

2) прохання боржника, який проходить строкову службу у
складі Збройних Сил України чи інших передбачених зако­
ном військових формувань;

3) перебування боржника у тривалому службовому відрядженні;

4) перебування боржника на лікуванні у стаціонарному ліку­
вальному закладі;

) подання скарги на дії державного виконавця або відмову в його відводі;

ВВР. — 2002. — № 10. — Ст. 77. -4-1965

Глава 5.

' виконавчого провадження

6) оголошення розшуку боржника, його майна або розшуку
дитини;

7) перебування боржника або стягувана у відпустці за межами
населеного пункту, де вони проживають;

8) призначення експертизи;

9) надання сторонам строку для запрошення перекладача
(ст. 35 Закону).

Державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження, яку затверджує на­чальник відповідного відділу ДВС, не піізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставіини. Копію постанови надсилають у 3-денний строк сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ. Постанову про зупинення виконавчого провадження може бу­ти оскаржено до суду в 10-денний стрюк. Строки зупинення виконавчого провадження може бути скорочено судом.

Упродовж строку, на який виконавче; провадження зупине­но, виконавчі дії не провадять. Накладений державним вико­навцем арешт на майно боржника, у тоїму числі на кошти на рахунках та вкладах боржника в установіах банків та інших фі­нансових установах, не знімають. У період зупинення вико­навчого провадження державний виконавець має право зверта­тися до суду в порядку, встановленому сст.ст. 28, 32, 33, 78-80 Закону, а також вживати заходів щодо розшуку боржника або його майна.

Після усунення обставин, які були піідставою для зупинен­ня виконавчого провадження, державниій виконавець зобов'я­заний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувала, яку затверджує на­чальник відповідного відділу ДВС. Копіію постанови у 3-ден­ний строк надсилають сторонам.

Якщо арештоване майно боржника передано на реалізацію, копії постанов про зупинення виконавчого провадження та про поновлення виконавчого провадженим надсилають до під­приємства, установи, організації, які з/дійснюють реалізацію майна боржника (ст. 36 Закону).

Повернення виконавчого документа (.стягувачеві — форм³ закінчення виконавчого провадження бе;з виконання рішення, за яким стягнення не проводилося або б)уло проведено частко­во, за ініціативою стягувача на реалізацією принципу диспози-тивності (ст. 40 Закону).

Підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві:

п письмова заява стягувача;

\л боржник не має майна, на яке може бути звернено стягнен­ня і ^вжит' державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна були безрезультатними;

Ч) відмова стягувача залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, одержати певні предмети, що мало бути передано йому від боржника згід-_н0 з рішенням;

4) перешкоджання стягувачем провадженню виконавчих дій
або нездійснення авансування витрат на проведення вико­
навчих дій, якщо їх авансування необхідне, незважаючи на
попередження державного виконавця про повернення йому
виконавчого документа;

5) неможливість з'ясування місцеперебування боржника-юри-
дичної особи, місце проживання боржника-фізичної особи
(за винятком виконавчих документів, зазначених у ч. 1
ст. 42 Закону);

6) боржник не має майна, яке він за виконавчим документом
повинен передати стягувачеві, або майна, визначеного ви­
конавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення
з метою погашення заборгованості (крім коштів), і вжиті
державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна
були безрезультатними.

Підстави для повернення виконавчого документа стягуваче­ві без виконання слід поділити на дві групи: суб'єктивні та об'єктивні. До суб'єктивних належить письмова заява стягува­ча. За своїми правовими наслідками ця підстава подібна до відмови від стягнення, однак останній притаманне те, що її може приймати тільки суд (ст. 37 Закону). Однак, як у разі повернення виконавчого документа за письмовою заявою стягу­вана, так і у разі прийняття судом відмови стягувача від стяг­нення повторне звернення до органів ДВС з вимогою про при­мусове виконання рішення суду чи іншого органу (особу) не впускається.

иб єктивні підстави — це ті, які не залежать від стягувача ^а Державного виконавця. Про наявність таких підстав держав-

^и виконавець складає акт. Стягувачеві повертають невико-

^стані суми внесеного ним авансового внеску зі звітом дер-ва ^Н0Г° ^{виконавця П}Р° його використання. У разі, якщо стягу-^{м є} держава, такий виконавчий документ повертається до б»

Глава 5. дії виконавчого провадження

суду або іншого органу (посадовій особі), який видав виконав­чий документ, у порядку ст. 40 ^і Закону. Про повернення вико­навчого документа та авансового внеску стягувачеві держав­ний виконавець виносить постанову, яку затверджує началь­ник відповідного відділу ДВС, її може бути оскаржено до су­ду в 10-денний строк.

Повернення виконавчого документа з об'єктивних підстав не позбавляє права стягувана чи іншої уповноваженої особи повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в ме­жах виконавчої давності.

Повернення виконавчого документа до суду або іншого ор­гану (посадовій особі), який його видав, — форма закінчення виконавчого провадження без фактичного виконання у випад­ках, якщо поновлено строк на апеляційне оскарження, а також якщо стягувачем є держава (ст. 40^і Закону).

Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття цієї апеляційної скарги до розгляду.

Про повернення виконавчого документа державний викона­вець виносить постанову, яку затверджує начальник відповід­ного відділу ДВС, її може бути оскаржено до суду в 10-ден­ний строк (ст. 40^і Закону).

Оголошення розшуку — сукупність дій державного вико­навця та інших уповноважених державних органів для усунен­ня ускладнень під час виконання рішення, внаслідок відсутно­сті боржника (у немайнових справах) чи якщо немає майна (для погашення майнового зобов'язання) (ст. 42 Закону).

Види розшуку у виконавчому провадженні:

а) залежно від імперативності його проведення: обов'язковіш
(за вказівкою закону) та факультативний (за ініціативою
стягувана);

б) залежно від змісту проведення дій: розшук боржника, ди­
тини та розшук майна;

в) залежно від суб'єкта призначення розшуку: розшук, яки"
призначає суд, та розшук, який проводять за постановою
державного виконавця;

г) залежно від суб'єкта проведення розшуку: розшук, який
проводять органи внутрішніх справ, та розшук, який прово­
дить державний виконавець;

алежно від того, на кого покладено витрати на проведення

_оОзшуку: розшук, витрати на проведення якого входять до

складу виконавчих витрат, та розшук, витрати на який

авансово вносить стягувач.

£ різні підстави проведення розшуку обов'язково чи за вка-'вкою стягувача. Обов'язковий розшук проводиться за вико­навчими документами про стягнення аліментів, відшкодування

оди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я
або У зв'язку з втратою годувальника, а також дитини за вико­
навчими документами про відібрання дитини. В інших випад-
_ках ___ лише на підставі письмової згоди стягувача відшкоду­
вати витрати на розшук та авансувати зазначені витрати.

Розшук боржника та дитини проводять у справах немайно-вого характеру, а також у справах про відібрання дитини. Майновий розшук проводять у разі недостатності майна, необ­хідного для погашення грошового чи речового зобов'язання перед стягувачем.

Для проведення розшуку боржника або дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ух­вали про розшук боржника або дитини. У справах про розшук майна державний виконавець виносить відповідну постанову, яку затверджує начальник відповідного відділу ДВС.

Розшук громадянина-боржника, дитини та розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а роз­шук боржника-юридичної особи, а також іншого майна борж­ника — ДВС. Постанова про розшук є обов'язковою до вико­нання.

У разі проведення обов'язкового розшуку витрати органів внутрішніх справ, пов'язані з розшуком громадянина-боржни­ка, дитини або транспортних засобів боржника, стягуються з боржника за ухвалою суду. Витрати, пов'язані з розшуком борж­ника-юридичної особи або іншого майна боржника, — з борж­ника за постановою державного виконавця, яку затверджує на-альник відповідного відділу ДВС. У разі проведення розшуку

Лопотанням стягувача останній має право у судовому по-I У ^вимагати від боржника компенсації витрат, пов'язаних

проведенням розшуку.

^ОзщУк оголошується відповідно за місцем виконання рі- 1 ^а^ ^{За останн}і^м відомим місцем проживання (перебу-

Глава 5 дії виконавчого провадження

Незвернення держав⁵»⁰¹"⁰ виконавця до суду у випадках, _Пе. редбачених ч. 1 Цієї ст/ ⁴² Закону, _а також постанову держав. ного виконавця про від^ІМ0ВУ У Р°зтуку майна боржника та по. станову про стягнення витрат, пов'язаних із розшуком, мож; бути оскаржено до відп¹⁰⁸^"⁰¹"^{0 С}У«У У 10-денний строк.

§ 6. Закінчений та |ВІДНовленн_я виконавчого провадження

Закінчення виконавчої⁰ провадження — це дія державно* виконавщ, що полягає У завершенні проведення виконавчих діі у певному виконавчому провадженні, за певніш виконавчим до-

кументом.

Підстави закінченні виконавчого провадження визначено у ст 37 Закону За насл'^{дками зак}і4чення виконавчого провад­ження їх поділяють на Дві групи.

До першої н^лежат^ь підстави, внаслідок яких припиняють чинність арешту майИ^а боржника, скасовують інші вжитні державним викояавцел/ ^зах°Д^и примусового виконання рішен­ня, а також провадять ^ШШІ Д^ії> необхідні у зв'язку з завершен­ням виконавчого прова^{дження:}

1) прийняття судом _Вці^мови стягувана від стягнення;

2) затвердження судом мирової уг_0Ди між стягувачем і борж­
ником про закінчеі^ІНЯ виконавчого провадження; Мирову
угоду, укладену мі>^к сторонами, або відмову стягувача віл
примусового викон;<^{ння в} процесі виконання рішення пода­
ють у письмовій ф°Р^мі Державному виконавцеві, який не
пізніше триденного ^СТР°^КУ ^пеР^еДає її до суду за місцем ви­
конання рішення на затвердження. Мирову угоду в процесі
виконання рішень, У^{хвал та п}°станов господарського суду
подають на розгляд господарського суду, який виніс поста­
нову що стзла піх^став°ю виконання (ст. 121 ГПК). Су!

. має право перевіри™» ^не затвердити мирову угоду або не прийняти відмови стягувана від примусового виконання, якщо це суперечитг ^законУ ^аб° порушує права чи свобод інших осіб За рез^^{льтатами} Розгляду мирової угоди ао відмови від кримус?в°го виконання суд постановляє ухвал) відповідно де загал'^них правил щодо розпорядження мат ріально-правовими правами сторін цивільного п З:² ЦПК 2004 р)_;

. смерть або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, лікві­дації юридичної особи-сторони виконавчого провадження, якшо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому про­вадженні не допускає правонаступництва;

4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової осо­
би), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого до­
кумента;

5) письмова відмова стягувача від одержання предметів, вилу­
чених у боржника при виконанні рішення про передачу їх
стягувачеві, або знищення речі, яку мало бути передано
стягувачеві в натурі;

6) закінчення передбаченого законом строку для певного виду
стягнення;

7) передача виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі
ліквідації боржника-юридичної особи або арбітражному ке­
руючому в разі визнання боржника банкрутом;

8) фактичне повне виконання рішення згідно з виконавчим
документом.

До другої групи належать підстави без зазначених наслідків:

1) повернення виконавчого документа без виконання на вимо­
гу суду або іншого органу (посадової особи), які видали
виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача;

2) направлення виконавчого документа за належністю до ін­
шого відділу ДВС;

3) повернення виконавчого документа до суду чи іншого орга­
ну (посадової особи), які видали виконавчий документ (у
порядку ч. З ст. 76 Закону).

Про закінчення виконавчого провадження державний вико­навець виносить постанову, яку затверджує начальник відповід-^ого відділу ДВС. Копію постанови у 3-денний строк надсила­ють сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видад_и виконавчий документ.

Іостанову про закінчення виконавчого провадження може дпр оскаржено сторонами до начальника відповідного відділу

вико ^аб° ^Д° °^{УДУ У 10}"^{денний СТ}Р^ОК (^ст- ³⁷ Закону). Якщо у ар? ^НавчомУ провадженні державний виконавець накладав навч ^{На ма}^^но боржника, у постанові про закінчення вико-гу_в °^Го. провадження, повернення виконавчого документа стя-ві або повернення виконавчого документа до суду або

88

Глава

іншого органу (посадовій особі), який його видав, він зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому до­даткові копії постанови, для її пред'явлення до органу/ нотаріа­ту та інших органів, що здійснюють реєстрацію майніа або ве­дуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту ₃ майна.

Відновлення виконавчого провадження — це дія державно­го виконавця, яка полягає у поновленні справи щодо виконан­ня припису виконавчого документа після винесення пюстанови • про закінчення виконавчого провадження у випадках, передба­чених законом (ст. 41 Закону).

Підставами для відновлення є: неправомірність пюстанови державного виконавця про закінчення виконавчого документа (визнання судом незаконною, скасування начальником відділу ДВС); інші обставини, передбачені законом (наприклад, повтор­не виконання рішення про вселення стягувача тощо (сет. 80 За­кону).

Після отримання відповідного акта (суду чи наїчальника відповідного відділу ДВС, заяви стягувача) виконаівче про­вадження підлягає відновленню у 3-денний строк.

Про відновлення виконавчого провадження державний ви­конавець виносить постанову, копію якої не пізніше жаступно-го дня надсилають до суду, який визнав незаконною постано­ву державного виконавця, сторонам, а також органу (посадо­вій особі), які видали виконавчий документ.

Поиск по сайту: