|
|||||||
|
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Загальний і частинний розв’язкиСистема лінійних рівнянь називається однорідною, якщо праві частини цих рівнянь дорівнюють нулю:
Така система завжди сумісна, тому що розширена матриця відрізняється від основної на стовпець, який являє собою нуль-вектор. Оскільки система, яка має нуль-вектор завжди лінійно залежна, то ранг розширеної матриці збігається з рангом основної. Це очевидно, тому що система завжди має тривіальний розв’язок: x1= x2= x3= … = xn=0. Запишемо систему у векторній формі:
і доведемо, що сукупність розв’язків системи утворює підпростір. Для цього треба довести, що коли вектори
є розв’язком системи, то Дійсно, за умовою
Додавши ці рівності, дістанемо
Помноживши рівняння (6.15) на λ знайдемо
Це означає, що Нехай матриця
має ранг r, тобто серед векторів
де j=r+1, r+2, …, n лінійно залежна:
Покладемо
Розв’язками цього рівняння є вектори
при цьому число координат у векторів Доведемо, що вектори
записати в скалярній формі, то вона виконується лише за умови
Доведемо, що будь-який розв’язок однорідної системи
Припустимо, що рівність не виконується, тобто
Знайдемо координати вектора
Оскільки вектори
Через те що
Оскільки вектори
тобто Таким чином, вектори Сукупність розв’язків однорідної системи утворює підпростір розмірності Приклад 6.3. Нехай дано однорідну систему рівнянь
в якій чотири невідомих і три рівняння. Якщо ввести вектори
то систему можна записати у вигляді
Виключимо з другого і третього рівняння
Поклавши
Аналогічно помножимо перше рівняння на λ і додамо його до третього:
Поклавши
Таким чином, маємо систему
Відкинувши третє рівняння, яке збігається з другим, дістанемо систему двох рівнянь. З другого рівняння знаходимо
Вільними змінними тут є Поклавши
а при
Вектори
Ці розв’язки складають лінійний підпростір розмірності n-r. У даному прикладі розмірність підпростору, який описано однорідною системою, дорівнює 2. Вектори У зв’язку з цим виникає ряд задач, пов’язаних з можливістю описання лінійною системою підпросторів. Одним із способів визначення розмірності підпросторів, що описані системою лінійних рівнянь, є метод Гаусса, який було використано у попередньому прикладі. Цей метод дає змогу визначити зразу число вільних змінних. Число вільних змінних дорівнює розмірності підпростору, який задано системою лінійних рівнянь. Ранг матриці, що задає однорідну систему, дорівнює різниці між числом невідомих і числом вільних змінних. Теорема. Однорідна система, у якої однакове число невідомих і рівнянь, тільки тоді має ненульовий розв’язок, коли визначник системи дорівнює нулю. Якщо визначник цієї системи відмінний від нуля, то система має тільки нульовий (тривіальний) розв’язок. Д о в е де н н я. Нехай дано систему
Однорідна система має ненульовий розв’язок, якщо число рівнянь (невідомих) більше за ранг матриці, тобто більше за порядок r базисного мінору (n>r), а це означає, що всі мінори r+1, r+2, …, n дорівнюють нулю. Це і є доведенням теореми. Зазначимо, що у цьому разі серед рівнянь є такі, які являються наслідком інших (як у наведеному вище прикладі). У зв’язку з цим вводять поняття про незалежні рівняння. Два рівняння називаються незалежними, якщо внаслідок лінійних операцій над рівняннями (додавання і множення на число) жодне з них не можна привести до іншого. Якщо в системі немає рівнянь, які являють собою лінійну комбінацію інших рівнянь цієї системи, то кажуть, що система складається з незалежних рівнянь. Число рівнянь при цьому збігається з рангом матриці. Метод Гаусса зручний тому, що при поданні системи у певній формі число рівнянь після відкидання тих, які повторюються, дорівнює рангу матриці. Якщо внаслідок додавання якого-небудь рівняння до інших, помножених на деякі числа, дістають рівняння виду
то це означає, що система несумісна. Прикла 6.4. Знайти базис і розмірність простору, який утворюється сукупністю розв’язків однорідної системи
Р о з в я ’ з а н н я: Друге і третє рівняння заданої системи є наслідком першого, тобто фактично задане одне незалежне рівняння
Ранг заданої системи r=1. Дійсно,
а всі мінори вищих порядків дорівнюють нулю. Маємо три невідомих, n=3. Сукупність розв’язків системи утворює підпростір розмірності n-r=3-1=2. Вільних змінних у системі дві, а базисних – одна. Для визначення базису розв’яжемо рівняння відносно x:
Приймемо як вільні змінні y і z. Нехай вони набувають почергово значень 1, 0 і 0, 1. Дістанемо вектори
Ці вектори лінійно незалежні. Дійсно, доведемо що векторне рівняння
має єдиний розв’язок Запишемо рівняння у вигляді
Система має єдиний розв’язок
Відповідь. Сукупність розв’язків утворює підпростір розмірності 2, а базис утворюють вектори
Поиск по сайту: |
||||||
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.827 сек.) |