Під час виконання лабораторної роботи важливо чітко розподілити обов'язки учнів і забезпечити їх змінюваність. Часто цей метод переходить у форму практичних занять чи практикумів

Для ефективного застосування лабораторного методу слід дотримуватися таких правил: чітко сформулювати мету роботи, забезпечити її усвідомлення учнями; актуалізувати опорні знання, що відповідають змісту практичної роботи; ознайомити школярів із планом виконання роботи; провести інструктаж (усний чи письмовий); організувати виконання завдань роботи, коригувати дії учнів; контролювати й оцінювати результати лабораторної роботи.

За дидактичними цілями і завданнями до лабораторних робіт близькі практичні роботи.

Практична робота - метод навчання, спрямований на поглиблення і закріплення теоретичних знань та перевірку наукових висновків.

Цей метод зміцнює зв'язок теорії і практики в навчальному процесі, застосовується в єдності зі словесними і наочними методами навчання, ґрунтуючись на досвіді організації лабораторних робіт, сформованих знаннях, уміннях та навичках, забезпечує конкретизацію здобутих знань. Він має узагальнювальний характер. На відміну від лабораторних робіт практичні передбачають застосування теоретичних знань на практиці і проводяться після вивчення великих розділів, тем. Пізнавальна діяльність учнів на практичних заняттях відбувається в кілька етапів:

Теоретичне осмислення основних положень теми чи розділу (пояснення вчителя).

Детальний інструктаж учнів (показ дій) щодо виконання роботи.

Проба (виконання деякими учнями дій, аналіз ступеня їх правильності).

Самостійне виконання роботи.

Б. Контроль та оцінювання результатів практичної роботи.

Дидактична гра - спеціально створена ситуація (модель реальності), з якої учням запропоновано знайти вихід.

Цей метод виходить за межі словесних, наочних і практичних методів, синтезуючи в собі їх елементи. Дидактична гра створює умови для активної навчальної діяльності з імітаційного моделювання систем, явищ і процесів, які вивчаються. У ній навчальна діяльність об'єднується з ігровою, набуваючи ознак цілеспрямованої навчальної діяльності, у процесі якої інформація надходить не ззовні, а є внутрішнім продуктом і результатом цієї діяльності. Одержана в такий спосіб інформація породжує новий рівень знань, який, у свою чергу, сприяє формуванню наступного, вищого, рівня знань.

Процес дидактичної гри передбачає послідовність навчальних дій, відображених у таких етапах:

Підготовка до самостійних занять.

Постановка основного завдання.

Вибір імітаційної моделі об'єкта.

Розв'язання завдання на основі імітаційної моделі.

Перевірка, корекція і реалізація прийнятого рішення.

Оцінювання результатів реалізації рішення.

Аналіз одержаних результатів і налагодження зворотного зв'язку з процесом підготовки до наступних самостійних завдань.

За таких умов учень є активним перетворювачем дійсності. Серед дидактичних ігор, які використовують у практиці навчання, виокремлюють предметні (математичні, лінгвістичні, біологічні, географічні тощо); ігри-подорожі, вікторини тощо.

Дидактична гра як метод навчання зможе реалізувати свої навчальні можливості за умови, коли вона активізує багатий арсенал традиційних методів навчання. Класифікація методів навчання за типом пізнавальної діяльності учнів

Підгрупа ІІ. Характеристика методів за рівнем пізнавальної активності та самостійності учнів у навчанні:

· пояснювально-ілюстративний,

· репродуктивний,

· проблемного викладу,

· частково-пошуковий,

· дослідницький методи.

Кожен з них може проявлятися в словесній, наочній і практичній формах. Система цих методів розкриває динаміку пізнавальної активності учнів від сприймання готових знань, їх запам'ятовування, відтворення до творчої пізнавальної праці, яка забезпечує самостійне оволодіння новими знаннями.

Пояснювально-ілюстративний метод - метод навчання, спрямований на повідомлення готової інформації різними засобами (словесними, наочними, практичними) та усвідомлення і запам'ятовування цієї Інформації учнями.

Він має такі характерні ознаки:

1) знання учням пропонують у "готовому" вигляді;

2) учитель організовує сприймання знань різними способами;

3) учні сприймають і осмислюють знання, фіксують їх у пам'яті;

Поиск по сайту: