Підгрупа ІV. Характеристика методів за ступенем керування (управління) навчальною діяльністю

Методи навчання за ступенем керування навчальною ді­яльністю): навчальна робота під керівництвом учителя, включаючи роботу з навчальними машинами і самостійну роботу учнів (робота з книгою, письмова робота, лабораторна робота, виконання трудо­вих завдань).

Самостійна робота з книгою. Сутність цього методу поля­гає в організації самостійної роботи учнів над друкованим текстом. Це самостійне вивчення за підручниками, посібника­ми та іншими джерелами тем і розділів, визначених учителем для самостійного опанування. Ця робота вимагає певних записів:

• складання плану;

• запис у стислій формі основних положень матеріалу, що
вивчається;

• виписування цитат;

• конспектування — стислий виклад суті прочитаного;

• реферування — виклад якогось питання згідно з одним
або кількома джерелами з обґрунтуванням власних міркувань;

• складання анотації прочитаного — подання стислої характеристики змісту книги, статті тощо;

• рецензування — складання критичного відгуку про ма­теріал, що самостійно вивчався.

Група ІІ. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів

Будь-яка діяльність передбачає наявність компонента мотивації. Це стосується і навчальної діяльності, яка буде успішною за умови позитивного ставлення учня до навчання, наявності пізнавального інтересу, потреби у здобутті знань, почуття обов'язку й відповідальності.

Для формування мотивів навчальної діяльності використовують весь арсенал методів навчання: словесні, наочні і практичні, репродуктивні і пошукові, індуктивні і дедуктивні та ін. Кожен із цих методів, окрім інформаційно-навчального, здійснює також мотиваційний вплив. Проте існують специфічні методи стимулювання і мотивації, спрямовані на формування позитивних мотивів учіння, стимулювання пізнавальної активності і водночас сприяння збагаченню учнів навчальною інформацією. Вони передбачають єдність діяльності учителя й учнів: стимулів педагога і мотивів школярів.

У психології поняття "мотив" означає конкретне спонукання, причину, що вимагає дії, вчинків, тому мотиви учіння визначають як ставлення учня до предмета діяльності, спрямованість на цю діяльність. Мотивація діяльності тісно пов'язана з її стимулюванням, тобто процесом спонукання до дії.

Залежно від ставлення до навчальної діяльності, її змісту мотиви учіння поділяють на внутрішні і зовнішні. Внутрішні мотиви пов'язані зі змістом навчальної діяльності та її процесом (пізнавальний інтерес, потреба в інтелектуальній активності, прагнення досягти кращого результату тощо). Зовнішні мотиви характеризують взаємодію особистості із зовнішнім середовищем (вимоги, натяки, вказівки тощо).

Відповідно до цієї класифікації мотивів методи стимулювання навчальної діяльності умовно поділяють на підгрупи: методи формування пізнавального інтересу та методи формування почуття обов'язку і відповідальності у навчанні.

Поиск по сайту: