Оборотні фонди в процесі проведення

1. Незавершене виробництво – предмети праці, що перебувають у процесі проведення, що й ще не є готовою продукцією:

- незакінчені вироби ділянок і цехів;

- вироби закінчені, але не прийняті ОТК;

- виробу, повністю не укомплектовані;

2. Напівфабрикати власного виготовлення – виробу обробки, що пройшли цикл, усередині даного цеху, але потребуючі доробки в інших цехах цього ж підприємства.

Напівфабрикати власного виготовлення мають місце на великих рудоремонтных заводах і гірничозбагачувальних комбінатах. До них ставляться – руди й концентрати, що підлягають подальшій доробці на даному комбінаті (Гоке).

Якщо руда або концентрат направляються рудником або комбінатом на металургійні заводи, то останні ставляться до готової продукції.

3. Видатки майбутніх періодів являють собою витрати, розраховані на тривалий період обслуговування виробничих процесів.

Фонди обігу

1.Запаси готової продукції на складі підприємства

Запаси готової продукції на складі підприємства до відвантаження споживачам являють собою вартість готової продукції, що перебуває на складі підприємства, зробленої основними, допоміжними й підсобними проведеннями.

Готовою продукцією вважається продукція, з повністю закінченою обробкою, що прошедшая перевірку й приймання ОТК, відповідна до стандартів і умовам договорів із замовниками.

Готова продукція після виходу із проведення протягом деякого часу (від декількох годин до декількох доби й більш) залишається на складі підприємства.

Щоб підприємство не випробовувало фінансових утруднень через наявність на складі частини нереалізованої продукції, йому виділяється певна сума обігових коштів, рівна собівартості нормального запасу готової продукції, що звичайно перебуває чекаючи відправлення споживачеві (від 1 до 4 доби).

2.Кошти

1) Відвантажена продукція, строк оплати по якій не настав (не оплачена по різних причинах).

2) Кошти в касі підприємства.

3) Кошти на розрахунковому рахунку в банку.

4) Кошти в розрахунках (дебіторська заборгованість).

Кошти займають у загальному обсязі обігових коштів від 2 до 10%.

3. Відвантажена продукція

Відвантажена продукція має у своєму складі наступні статті:

а) Товари відвантажені й здані роботи з переданих у банк на інкасо розрахунковим документом, строки оплати яких не настали (тобто продукція відвантажена, але не оплачена через ненастання строку оплати).

З моменту відвантаження продукції споживачеві й до настання платежу проходить деякий строк (нерідко 5-8 днів). На цей строк підприємство-постачальник вкладає в оборот певну суму коштів, рівну вартості відвантаженої продукції.

б) Товари відвантажені й здані роботи з розрахункових документів, не оплачені в строк покупцями й замовниками, і по документах не передані в банк у встановлений строк на інкасо в забезпечення позичок (продукція не оплачена в обумовлений строк).

Якщо покупець, не відмовляючись від акцепту сету, не оплатить у строк відвантажену йому продукцію або виконані для нього роботи, то буде потрібно особлива сума обігових коштів для зм'якшення фінансової напруги, що створився в підприємства-постачальника.

в) Продукція на відповідальнім зберіганні в покупця через відмову від акцепту.

У випадку відмови покупця по тем або іншим причинам акцептировать (прийняти) рахунок на продукцію, відправлену йому підприємством-постачальником продукція, що зробила на адресу замовника, надалі до дозволу спору між ними залишається на відповідальнім зберіганні в замовника.

У подібних випадках кошту підприємства-постачальника виявляються залученими в оборот без відповідної компенсації. Для зм'якшення можливого в подібних випадках фінансової напруги підприємство-постачальник звичайно має у своєму розпорядженні оборотні кошти, що перебувають у сфері обігу.

4. Кошти в касі підприємства

Згідно з існуючим законодавством усі кошти підприємства, що прийняли грошову форму й тимчасово вільні, повинні перебувати на розрахунковому рахунку в банку.

У касі підприємства можуть перебувати гроші, отримані з розрахункового рахунку для виплати заробітної плати робітникам та службовцям, оплати бюлетенів, для дрібних адміністративно-господарських видатків.

5. Кошти на рахунках підприємства

Підприємства, що перебувають у постійних фінансових взаєминах з яким-небудь постачальником мають акредитиви й особливі рахунки. Для цього підприємство-споживач відкриває в банку за місцем перебування постачальника акредитив або особливий рахунок з наданням постачальникові права по наданню в банк документів про відвантаження товарів негайно одержати належну суму.

Підприємство, що провадить розрахунки з постачальником у формі акредитива або особливого рахунку може одержати від банку відповідну позичку, як особливий вид оборотних фондів.

6. Кошти в розрахунках (дебіторська заборгованість)

До цієї групи коштів ставляться дебіторська заборгованість, аванс постачальникам, робітникам та службовцям.

Дебіторська заборгованість – це суми коштів, що належать підприємству від його боржників:

- дебітори по претензіях до постачальників у випадку поставки матеріалів невідповідної якості;

- дебітори по спірних боргах, коли справа про стягнення передане до суду;

- інші дебітори – комунальні й громадські організації, квартиронаймачі;

- заборгованості при видачі авансів робітникам та службовцям, видачі підзвітних сум.

Для покриття цих видатків підприємство потребує позичок з боку кредитних установ для поповнення обігових коштів.

Поиск по сайту: