АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Контроль як функція менеджменту

Читайте также:
  1. C) Равномерный, интервальный, контрольный, круговой, переменный, повторный, соревновательный
  2. II етап. Тести контрольних моментів
  3. II. Контроль за конструкцией транспортных средств при их производстве и сертификации
  4. II. Рекомендации по оформлению контрольной работы.
  5. III. Контроль за соблюдением Кодекса этики и поведения членов Всероссийской политической партии «ПАРТИЯ ВЕЛИКОЕ ОТЕЧЕСТВО»
  6. III. Облік і контроль наявності та руху запасів в місцях їх зберігання
  7. III. Финансовый контроль государства.
  8. IV. Контроль за конструкцией и техническим состоянием транспортных средств, находящихся в эксплуатации
  9. IV. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ КОНТРОЛЬНЫХ РАБОТ
  10. IV. Результаты контрольных испытаний
  11. IІІ. Проведення перевірок суб’єктів господарювання та органів влади та інших підконтрольних об’єктів органами Держтехногенбезпеки України
  12. VII Федерально-Державний Контроль

Контроль передбачає спостереження за процесом уп­равління, оцінювання результатів, співвіднесення їх з визначеною ціллю. У психологічному аспекті він є особ­ливим видом діяльності, пов'язаним із наданням своє­часної допомоги співробітникам, вжиття за необхіднос-1 ті відповідних заходів з метою досягнення управлін­ської мети керівником і всіма підлеглими (схвалення, заохочення тощо).

Нерідко керівники дуже спрощено розуміють пси­хологічні особливості контролю, зводячи свою діяль­ність до того, щоб переконати підлеглих у неправиль­ності їх дій і відповідно покарати. Але негативна мо­тивація не сприяє продуктивній праці: підлеглі або намагаються уникнути неуспіху, покарання, що по- роджує в них негативні емоції, або звикають до пока­рання, що суттєво знижує його дію і загальний рівень

роботи підлеглих.

Для того щоб контроль керівника за діями співробіт­ників сприяв підвищенню ефективності діяльності ор­ганізації, він повинен відповідати таким вимогам:

— об'єктивність оцінювання діяльності співробітни­ків (оцінюючи діяльність персоналу, керівник повинен послуговуватись конкретними її показниками, а не сво­їми симпатіями та антипатіями);

— гнучкість у ставленні до працівників (врахування їх індивідуальних та психологічних особливостей);

— дотримання законності (суб'єкт управління пови­нен діяти в межах наданих йому прав і повноважень);

— доступність і зрозумілість для об'єктів, яких кон­тролюють (вимоги керівника мають бути зрозумілими та обґрунтованими);

— гласність (забезпечення тих, кого перевіряють,

вичерпною інформацією);

— дієвість (передбачає не лише з'ясування стану об'єкта контролю, а й своєчасну допомогу підлеглим);

— орієнтація на кінцеві результати, на досягнення поставленої мети (контроль не повинен зосереджува­тись на дрібницях, що відволікає увагу співробітників

від головного);

— забезпечення зворотного зв'язку (передбачає над­ходження інформації від виконавців);

— гуманне ставлення до співробітників (контроль не повинен виключати урахування їх потреб, позитивних

спонук);

— безперервність і регулярність контролю (праців­ники, знаючи, що результати їх роботи підлягають неу­хильному контролю, намагаються діяти злагоджено,

системно);

— зосередження уваги не на минулому, а на майбут­ньому (доцільність контролювати не те, що сталося, а те, що може статися). Краще знати про ймовірну по­милку, аніж виявити її тоді, коли вона сталася, оскіль­ки на майбутнє вплинути можна, а минулого вже не пе­реробити;

— забезпечення самоконтролю (вміння керівника контролювати власні дії, емоції, оцінювати підлеглих за їх поведінкою абстраговано від емоційного ставлен­ня до них).

З погляду психології управління контроль передба­чає з'ясування та аналіз психологічних і соціально-пси­хологічних чинників досягнення (недосягнення) нак­ресленої цілі і на цій основі розроблення, впровадження системи коригувальних дій з метою досягнення бажано­го результату. Психологічний аспект контролю прони­зує всю контрольну функцію управління, головна мета якої — сприяти зближенню фактичних і бажаних ре­зультатів робіт.

Контроль охоплює фінансово-бюджетну сферу, операції та якість, інформаційну систему підприємс­тва. До підсистем контролю належать: технологічні процеси; якість продукції та праці; додержання чинно­го законодавства, реалізація окремих завдань, етапів, напрямів, стратегічних програм і планів; виконання рішень, вказівок, наказів, розпоряджень вищого ке­рівництва організації; дотримання встановлених фі­нансово-економічних параметрів функціонування під­приємства тощо.

Завдяки контролю керівник має змогу вчасно вияви­ти недоліки і проблеми у роботі підлеглих, передбачати і здійснювати заходи щодо їх усунення. Звичайно, спо­діватися на всеохопність запобігання майбутнім помил­кам, особливо якщо йдеться про людський чинник, не­можливо. Та, знаючи особистісні якості та властивості працівників, можна передбачити ступінь і особливості їх помилок. У зв'язку з цим важливими є запобіжні дії, спрямовані на недопущення помилок.

Реалізація керівниками контрольних функцій часто пов'язана з обмеженням особистої ініціативи, індивіду­альних особливостей працівників. Такі обмеження ви­являються у формі «боротьби із свавіллям», «корпора­тивного духу», «стереотипізації».

Стереотипізація (грец. зіегеоз — твердий і іуроз — відбиток), як правило, виявляється у керівника як сте­реотип мислення: пізнання, сприймання і оцінювання підлеглого на підставі особистого досвіду. Це дає йому змогу скоротити час для з'ясування і реагування на уп­равлінські ситуації, але зроблені за таких умов виснов­ки можуть бути помилковими, неповними, суб'єктив­ними, що спричинить і неадекватні дії. Один і той са­мий прояв стереотипу за одних умов буде істинним, за інших — хибним, а значить і неефективним для роз- в'язання завдань контролю. Надзвичайно небезпечні застарілі стереотипи мислення блокують сприймання

нових ідей.

Контроль супроводжує кожну управлінську опера­цію, потребує висококваліфікованих працівників. Зав­дання керівника полягає в умілому організуванні діяль­ності цієї групи, чіткій взаємодії з нею, що є запорукою ефективної її діяльності.

Якість контролю залежить від поінформованості ке­рівника. Керівник ефективно здійснює контрольну функцію, якщо володіє чіткою, значущою, необхідною і своєчасною інформацією. Без цього неможливо контро­лювати загальний стан справ в організації, забезпечити стійкий взаємозв'язок керівника зі співробітниками, зв'язки фірми з постачальниками і споживачами. Ви­черпна інформація про потреби споживачів є передумо­вою ефективної стратегії, конкурентоздатності товарів на ринку. Керівники, котрі вміють добре управляти ін­формаційними системами, багато проблем розв'язують одночасно. А головне — враховують потреби і запити людей (підлеглих, постачальників, споживачів тощо). Велике значення з погляду психології управління має соціальна інформація і вміння керівників нею користу­ватися в оцінюванні діяльності підлеглих. Вона охоп­лює дані про кадровий склад організації, загальнокуль­турну і професійну підготовку персоналу, про лідер­ський потенціал виробничих підрозділів і служб, зони «соціального напруження», стан і причини плинності кадрів тощо. Найефективнішим способом для отриман­ня такої інформації є безпосереднє спілкування керів­ника із співробітниками. Часто використовують при цьому і спостереження, вивчення ділової документації, індивідуальні бесіди тощо. Використання їх є і чинни­ком контролю за роботою підлеглих. Контроль забезпе­чує зворотний зв'язок керівника з працівниками, роз­ширює і поглиблює його знання про їх індивідуальні, особистісні особливості та професійні можливості, жи­вить інформацією про те, як робота підлеглого впливає на досягнення загальної цілі, створює можливості для розв'язання конкретних психологічних і соціально-психологічних проблем, допомагає підлеглим виправи­ти недоліки, скоригувати дії.

 


 

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)