|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Поняття і оцінка зобов'язань. Види короткострокових і довгострокових зобов'язань
Зобов'язання (Liabilities) виникають в результаті здійснення фірмою різних угод і є юридичною підставою для наступних платежів за товари та надані послуги. Зазвичай зобов'язання слід реєструвати відразу при їх виникненні, а в кінці періоду необхідно вносити коригувальні записи про нараховані та відстрочених зобов'язання. язання звичайно оцінюються сумою грошей, необхідної для оплати боргу, або, в умовах ринку, вартістю товарів або послуг, які необхідно надати. Короткострокові зобов'язання (short-term or current liabilities) - це зобов'язання, які повинні бути виконані протягом року або звичайного операційного циклу компанії в залежності від того, який період довше. Довгострокові зобов'язання (long-term liabilities) - це зобов'язання, які повинні бути виконані в період більше одного року або операційного циклу після дати звіту. До короткострокових зобов'язань часто відносять частина довгострокових зобов'язань, яка повинна бути погашена в звітному періоді. язання підрозділяють на фактичні, оціночні і умовні. Фактичні зобов'язання (definitely determinable liabilities) виникають з договору, контракту або на основі законодавства, їх сума може бути строго і однозначно підрахована. До них відносяться рахунки розрахунків з постачальниками, короткострокові векселі до оплати, дивіденди до виплати, акцизний збір до виплати, що підлягають виплаті в поточний період частки довгострокових боргів,зобов'язання із зарплати, дохід, отриманий авансом. Оціночні зобов'язання (estimated liabilities) - це зобов'язання, точна сума яких не може бути визначена до настання певної дати. Прикладами оціночних зобов'язань можуть служити заборгованість з податку на прибуток, з податку на майно, гарантійні зобов'язання, резерв на оплату відпусток. Умовні зобов'язання (contingent liabilities) - це неіснуючі зобов'язання, вони можуть стати або не стати реальними зобов'язаннями в залежності від того,відбудуться чи не відбудуться певні події, що випливають з минулих операцій, в майбутньому. Умовні зобов'язання виникають у разі відкладеного судового розгляду, при податкових спорах, за наявності дисконтованих векселів до одержання, гарантування боргів іншій компанії, порушенні державних інструкцій. Умовне зобов'язання відображається у фінансовій звітності, якщо дотримуються дві умови: 1) воно повинно бути ймовірним і 2) його величина може бути кількісно надійно оцінена. Якщо ці умови не дотримуються, то інформація про умовні зобов'язання повинна відображатися у примітках до фінансових звітів. Існують три основні типи зобов'язань по заробітній платі: зобов'язання з виплати заробітної плати; зобов'язання з утримання податків та інших платежів із заробітної плати; зобов'язання з податків на фонд заробітної плати. Облік зобов'язань Поточні (короткострокові) зобов'язання - зобов'язання по товарах і послугах, придбаним, але не сплачених, неоплаченим податках і будь-які інші нарахування і витрати, а також отримані аванси, попередня оплата,комерційний акцепт, векселя до оплати, короткострокові позики, поточна частина довгострокових зобов'язань. Поточні зобов'язання повинні бути погашені до 1 року.
Довгострокові зобов’язання Довгострокові кредити банків - сума за боргова-ності підприємства бан-кам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов’язанням Інші довгострокові фі- нансові зобов’язання - сума довгострокової за- боргованості підприєм- ства щодо зобов’язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нара-ховуються відсотки Відстрочені податкові зо-бов’язання - сума подат-ків на прибуток, що під-лягають сплаті в май-бутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки Інші довгострокові зобо-в’язання - сума інших зобов’язань, які відпові-дають критеріям визнан-ня довгострокових зобо-в’язань Умови визнання: - зобов’язання, на які нарахову- ються відсотки та які підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, якщо пер- вісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цих зобов’язань на довгострокові; - зобов’язання за кредитною угодою (якщо угода передбачає погашення зобов’язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов’язаних з фінан- совим станом позичальника, умови якої порушені, якщо: — позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов’язання внаслідок порушення; — не очікується виникнення по-дальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу Довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки, відобража-ються у балансі за їх теперішньою вартістю, тобто дисконтованою сумою майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання у процесі звичайної діяльності підприємства Рис. 11.2. Класифікація, умови визнання довгострокових зобов’язань Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань При вивченні теми доцільно з’ясувати поняття банківського кредиту та умови його надання (рис. 11.3). Для обліку розрахунків з довгостроковими позиками банків призначено рахунок 50 «Довгострокові позики», субрахунки: — 501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті»; — 502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»; — 503 «Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті»; Банківський кредит — будь-які зобов’язання банку надати певну суму грошей, набути право вимоги боргу, гарантія, продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованості або на зобов’язання щодо сплати процентів та інших зборів з такої суми Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі ти погашення кредиту Для одержання банківського кредиту позичальник надає банкові такі документи: - клопотання (заяву), в якому зазначаються характер кредитної угоди, мета використання кредиту, сума позички і строк користування нею; - техніко-економічне обґрунтування кредитного заходу та розрахунок економічного ефекту від його реалізації; - інші необхідні документи, до яких, зокрема, можуть належати копії документів, що обґрунтовують необхідність отримання кредиту (рахунки-фактури на постачання товару або обладнання, задля придбання яких береться кредит, договори); документи, що га-рантують повернення кредиту у разі нерентабельності кредитованого проекту; фінансова звітність (баланс та звіт про фінансові результати підприємства); - документи про підтвердження державної реєстрації (включаючи установчі документи, інформацію щодо посадових осіб та їх пов-новажень тощо), ідентифікаційний код згідно з Єдиним дер-жавним реєстром підприємств та організацій України; - реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунка
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |