Попередження насильницьких некорисливих злочинів

Загальносоціальне попередження насильницьких злочинів багато в чому залежить від ефективного вирішення у країні соціальних і економічних завдань, що мало б сприяти утвердженню загальносоціальних цінностей, гуманізації морального клімату, реалізації принципів соціальної справедливості.

Основними напрямами профілактики насильницьких злочинів є:

• рішуче посилення виховної роботи у школах, запобігання відсіву учнів на "вулицю";

• запобігання занепаду системи професійно-технічних училищ, де перебуває більшість педагогічно запущених підлітків;

• розширення діяльності на некомерційній основі технічних, мистецьких, спортивних секцій, гуртків і клубів;

• організація дозвілля молоді в межах культурної поведінки (дискотеки, містечки розваг тощо);

• боротьба з пропагандою насильства, жорстокості, садизму і порнографії в засобах масової інформації;

• ефективна робота працівників служб у справах неповнолітніх в сім’ях антисоціальної спрямованості, а також профілактична робота з "важкими" підлітками;

• поліпшення статевого виховання молоді, організація антиалкогольної і антинаркотичної пропаганди.

Запобіганню насильницьких злочинів приділяється належна увага в Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, затвердженій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1209-р.

На сьогодні спостерігається тенденція до збільшення масштабів криміналізації основних сфер життєдіяльності населення. Поряд із зменшенням кількості вчинених злочинів середньої тяжкості, тяжких та особливо тяжких злочинів спостерігається тенденція до збільшення кількості правопорушень у сфері економіки — констатується у Концепції.

Недосконалість системи реінтеграції бездомних осіб і безпритульних дітей, соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, невирішеність питання щодо примусового лікування осіб, хворих на алкоголізм, спричиняють збільшення кількості злочинів, учинених повторно, у громадських місцях, у тому числі в стані алкогольного сп’яніння.

Поширення дитячої бездоглядності, зокрема послаблення функцій сім’ї, зменшення кількості позашкільних гуртків і секцій за місцем проживання призводять до збільшення кількості правопорушень, учинених неповнолітніми та за їх участю, випадків утягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

Незайнятість населення, зокрема молоді, впливає на зростання рівня злочинності. Актуальним є питання розроблення дієвих заходів щодо недопущення залучення таких осіб до протиправної діяльності.

До погіршення економічної ситуації в державі призводять стрімкі зміни умов господарювання і ринкової кон’юнктури, що зумовили посилення соціального чинника скоєння правопорушень.

З огляду на зазначене основними проблемами, які потребують розв’язання, є:

• недосконалість нормативно-правового, організаційного, фінансового, кадрового та інформаційного забезпечення профілактики правопорушень;

• неналежний рівень комплексних запобіжних заходів, спрямованих на усунення причин і умов учинення правопорушень, та профілактичної роботи з особами, схильними до їх скоєння;

• низький рівень правової культури населення, роз’яснювальної роботи серед громадян з метою формування в них відповідального ставлення до питань дотримання законності, особистої участі в охороні громадського порядку, профілактики правопорушень та боротьби із злочинністю;

• відсутність дієвого механізму участі громадськості в забезпеченні правопорядку в державі;

• недостатня увага центральних і місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим до питань організації змістовного дозвілля дітей та молоді, їх зайнятості та відпочинку;

• недосконалість механізму взаємодії правоохоронних органів з центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим з питань розроблення конкретних заходів, спрямованих на підвищення ефективності профілактики правопорушень.

Поиск по сайту: