Творчий метод, новаторство письменника

- у центрі творів - людина, її життя, суперечності людського буття;

- зосередження уваги на порухах людської душі, змінах, що відбували у психіці героїв;

- глибокий психологізм, прихована іронія, гра інтелекту;

- зіставлення двох світів: філістерський (обмеженого бюргерства) та життя художника; світ духовний і світ речей;

- відсутність прагнення до незвичайного, виняткового. Конкретний епізод у повсякденному житті героя змальований з підкресленим епічним спокоєм;

- негативне сприйняття дійсності, її різка і відверта критика;

- неквапливість і деталізованість описів, уміння передати глобальні колізії світу художніми засобами;

- сполучення гостро аналітичного й іронічного начала з емоційною теплотою;

- ідейно-проблематичне та тематичне розмаїття;

- проникнення у людську душу, розкриття внутрішнього світу особистості, показ зародження почуттів;

- широке охоплення складної німецької і європейської дійсності к. XIX - 1 пол. XX ст.

- різноманітність тематики: творів історична доля Німеччини ("Будденброки", "Маріо і чарівник");

- протиставлення бюргера і митця, гострий осуд "мистецтва для мистецтва" ("Смерть у Венеції");

- викриття фашизму;

- повага до людської гідності, ницість суспільства, де ніхто не цінував справжні почуттів;

- показ поваги і визнання російської літератури ("Російська антологія").

Твори письменника - філософа Томаса Манна - були тісно пов'язані з кращими традиціями німецької прогресивної літератури. Він належав до тих представників літератури, які розпочали свій творчий шлях, усвідомивши зазначення прогресивний ідей XX століття. Прозаїк став засновником інтелектуальної прози, у якій образ викликав думку, а думка - образ. Митець був переконаний у тому, що, коли мистецтво існувало окремо від життя, воно не здатне дати людині повного щастя. Мистецтво, відірване від життя, не могло бути прекрасним.

Отже, Томас Манн - класик роману XX століття, який зумів розширити межі жанру й наповнити його новим соціально-філософським змістом. Використавши традиційні форми роману, він поглибив і перетворив їх.

Маріо і чарівник (нім. Mario und der Zauberer [1]) — новела німецького письменника Томаса Манна, яка була вперше видана у 1929 році. Головною ідеєю твору є засудження фашизму і диктатур у тогочасній Європі.

Зміст[ред. • ред. код]

На початку твору йде розповідь оповідача про його відпочинок разом з родиною у Торре-ді-Венере, Італія. Це невеличке містечко біля курорту Портеклементе наТірренському морі. Відпочинок видався не дуже вдалий через менталітет місцевого населення, яке було налаштовано надто зверхньо до іноземців. Родина оповідача зупинилася у «Гранд-отелі», але там довго не затрималась. Дружина князя Ікс, номер якого був поряд з номером відпочиваючих, була занепокоєна залишками коклюшадітей оповідача і попросила управителя, щоб сім'ю переселили у флігель. Проте родина відмовилась це зробити і перебралась у пансіон «Елеонора», з власницею якого вона познайомилась трохи раніше. Незабаром трапився ще один неприємний випадок. Коли батьки дозволили дівчинці прополоскати купальний костюм, всі місцеві відпочиваючі почали обурюватись, у тому числі галасливий хлопчик і чоловік у фраці, який вимагав сплачення штрафу у 50 лір.

У містечко прибув ілюзіоніст Чіполла, виступ якого захотіли подивитись діти. На виставу прийшло багато людей, серед яких були власники «Елеонори» та офіціант Маріо. Вистава довго не починалася, і ось нарешті з'явився Чіполла. Химерний чарівник мав батіг з кігтистою лапою, постійно курив дешеві цигарки і пив коньяк. Він розпочав, змусивши одного жартівника показати публіці язика проти своєї волі. Наступним він підкорив чоловіка, в якого болів живіт. Потім він зробив арифметичний фокус, вгадавши суму цифр, які загадала публіка, ще до того як це було зроблено. Маг показав номер з картами, які змушував вгадувати глядачів. Потім Чіполла вгадав завдання, яке загадали йому в залі і виконав його. Після цього гіпнотизер вгадав історію життя власниці пансіону (те, що вона слугувала Е. Дузе). По закінченні перерви він продовжив, і загіпнозував пані Анджольєрі. Вивівши її з цього стану, він змусив кількох людей танцювати, а також перетворив одного з глядачів у непорушний стілець для себе. А далі Чіполла узявся за Маріо і теж вгадав його біографію. Він спитав у Маріо, чи щасливий він, і сам відповів, що ні. Чарівник вгадав нещасне кохання до Сильвестри, а потім навіяв офіціанту, що він — це Сильвестра. Маріо поцілував його у щоку. Зала засміялася, а ображений офіціант раптом дістав пістолет і вбив Чіполлу. До Маріо побігли правоохоронці, а родина оповідача залишила приміщення.

Ідейно-художній аналіз твору "Маріо и чарівник" Томаса Манна

Світову літературу XX Століття Неможливо уявіті без великого німецького письменника Томаса Манна. Його Кращі романи та новели належать до Найвищий художніх Досягнення.

Критики, відзначаючі недостатня соціальну значімість Його творів, писали, Наприклад, Що у більшості своїх Романів ("Чарівна гора "," Йосип и Його брати "," Доктор Фаустус ") Томас Манн залішається в колі культурно-історічніх и псіхологічніх проблем. Філософськім и естетичним спорам, Що ведуть Його Герої, письменник прагнем надаті епічного розмаху, не зважаючі на ті, Що частка Історії формується не тут, не в цьому вузьких Світі, де люди не діють, а міркують. Альо письменник щиро й чесно прагнем розібратіся в тому, Що відбувається, ВІН болісно шукає Відповідей на жівотрепетні питання Сучасності ї у дерло Черга на питання про долі культури. У цьому Цінність Його творчих пошуків ".

Томас Манн на Такі Критичні Зауваження відповідав: "Соціальне - моя Слабкий сторона - я Це знаю. Знаю я кож, Що Це суперечіть художньому жанрові романа, Що вімагає соціального... Метафізічне для мене незрівнянно важлівіше... Аджея роман про суспільство сам собою стає соціальнім... ". Метафізікою при цьому письменник називав аналіз духовних взаємін и духовних якости людей. Так Що Його романі не булі соціальнімі в сенсі критичного реалізму чи соціалістічного реалізму, альо смороду булі соціальнімі по суті - так смороду досліджувалі глібінні Стосунки людей у ​​цьому Світі.

Томас Манн ввійшов у літературу в ті часи, коли в ній переважав декадентській Вплив, коли Значне Місце посіла антігуманістічна проповідь Ніцше, коли оспівувалі смерть, триман орієнтацію на реалізм и вісувалі на Перший план "чисте мистецтво". Найбільш модним словом було "модерн", тобто - сучасний, новий.

Його Інтерес до псіхоаналізу, романтизму, навіть до мистецтва та музики, булі окремішнімі моментами на тлі Його Служіння бюргерству. Бюргерство - основна тема Його творчості. І ЯКЩО годиною у Його творчості бюргер и художник вступали Між собою в Конфлікт, кінцева правда для Томаса Манна Була на боці бюргера, справжньої інтелігентності. Саме в тій рік, кіль молодий автор писав Перші Свої новели (1894), ВІН познайомівся з творами Ніцше, и Знайомство Це віявілось Дуже Важливим и взагалі для Його духовного роз В витку, и зокрема для тематики й стилю ранніх Його новел. Чім пріваблювала юнака філософія Ніцше? Протестувальників проти брехлівої моралі буржуазного суспільства та проті немічного, Позбавлення значний ідей декадентського мистецтва, вон сама Була махрові квіткою декадансу, отруйною, Як показавши Досвід двадцятого Століття, квіткою, Що Була позбавлено позітівної, цілісної Ідеї, назіваючі істіну, Справедливість Усього Ліше втішлівімі ілюзіямі людства, убачала єдине віправдання для життя, якій не візнає моралі и є безжаліснім, утім, представляючі собою Явища естетичне. Чім пріваблювала філософія Ніцше? Протестом, альо НЕ Тільки ЦІМ. Людіні, котра побачим на прікладі своєї родини, Що ланцюг бюргерськіх чеснот не такий уже й непорушний, імпонувала рішучість, з Якою ця філософія протиставляє мораль і життя. А крім того, для юнака, уже, судячі з Його дерло новел, Який зіштовхнувся з жорстокістю життя в сфері, Що посідає у свідомості людей Його віку особливо велике Місце, Одкровення Було самє Це переконань протиставлення моральності Ідеї віщої, безжалісної "правоти буття ". Альо любов молодого Томаса Манна до філософії Ніцше Була, при всій її проніклівості, любов'ю без Довіри. "Я Майже нічого НЕ прийомів у нього на віру, - писав ВІН, згадуючі про ті часи, - и самє Це надавало Моїй любові до нього глибинності ". Зміст цього визнання, Як ми побачімо Згідно, яснішає при знайомстві з Перший Крок Томаса Манна в літературі - Новел, написання в дев'яностих роках, хоча імені Ніцше в ціх Новел мі не Знайдемо. Т Манн відкрів собі галі раніше, Ніж Ніцше, и Це відіграло найважлівішу роль у формуванні Його уявлень про зразок художньої форми.

Багато художніків ішлі від життя в цею світ нібіто передового мистецтва и гінулі назавжди для мистецтва щирого, глибокого й вічного. Треба Було мати талант Досить мужній, щоб НЕ спокусітіся, не втратіті з свого пильного художніцького зору реального дійсність. Томас Манн таким талантом володів. До того ж у Його становленні Як видатна письменника йому допомогла велика Російська література. ВІН вівчів Досвід Гончарова, Тургенєва, Л. Толстого.

характерних ознайо творчого стилю видатна письменника Томаса Манна Була несквапність розповіді та Дуже детальний опис власне процесу осягнення розумом дійсності, Що сполучаліся з аналітічнім підходом, елементами іронії та емоційністю. Бачімо мі ВСІ ці ознайо ї у новелі "Маріо и чарівник".

Томас Манн опісував Зіткнення ідей, а не тихий реальних сил, Що стояли за ідеямі. Наслідок цього - певна умоглядність Його художніх творів. Альо Інший наслідок такого "лабораторного" методу, Такої звічкі розумово художника оперуваті ідеямі, показуваті їх образно, через конкретні сітуації, Відкриваючи чітачеві глібокі психологічні взаємозв'язкі ідей, - ції підвіщена чутлівість Томаса Манна самє до їхніх взаємозв'язків, Його уміння побачіті годиною хитка межу Між красою и жорстокістю, мистецтвом и варварством, щірім порів и низько демагогією.

Школа, Що її пройшов письменник, допомогла йому рано, задовго до того, Як Гітлер прийшов до влади в Німеччіні, побачіті, Який небезпечний, Згубна для Європи Гірськолижний, для людства є дурман фашістської ідеології и відстала пасівність, Що потурає Цій ідеології. У цьому сенсі Його "Лабораторний метод" загартував письменника для боротьбі проти фашизму. Поясненнями и підтвердженням сказаного Може слугуваті новела "Маріо и чарівник ", написана в 1929 году.

Сюжет новели можна переказаті кількома словами: подружжя з дітьмі пріїздіть на курорт у містечко Торре, де у них на очах Маріо вбіває гіпнотізера Під годину виступа. Альо самє Особливості стилю Т. Манна дозволяють пісьменнікові Зробити з Такої Майже незначної Події складаний картину передвоєнної доби в Європі.

Як Завжди, Дуже детально письменник змальовує самє містечко та Подробиці, Що на Перший погляд НЕ мают відношення до самого сюжетом. Альо Це не так - Т. Манн створює моральний портрет того суспільства, де Вже на чистому небі відчуваються ознайо майбутньої погрожуй, де панує брехня, ліцемірство та накопічується ненависть, и навіть діти, Що зазвічай легко знаходять Між собою спільну мову, вражені загально хвороби. Письменник нічого НЕ згадує про засілля пропаганди й агітації, Якові потім публіцісті неодноразової порівнювалі з масовим гіпнозом, альо читачам НЕ Важко здогадатісь, Що самє через це "пляж БУВ переповнення юнімі патріотамі". Не обов'язково Відверто висловлювати якусь мнение - достатності до неї підвесті, Що Т. Манн робіть з великою художньою майстерністю.

Отже - нормальне Будьонного жіття курортного Містечка, в якому навіть "атмосфері НЕ вістачало якоїсь чистоти, невімушеності ", і коли восьмірічна Дівчинка голеньким пробігає по пляжу, Місцеві жітелі ладні податі до суду: "Цю свободу Було спрійнято, Як виклик", альо при цьому заможнішім курортникам дозволено усе, Наприклад, через їхні примхи можут віселіті з Готель тихий, хто не належить до знаті.

"Ми не уявляєтся собі, Як низько впала моральність у Цій прекрасній Країні, ЯКЩО тут можливости, Більше того - не унікне такє повернення до ханжества и манірної чутлівості ", - каже письменник вустами героя новели, від імені Якого ведеться розповідь.

На цьому тлі й відбувається катастрофа (самє так візначає характер Події сам Т. Манн), Більше того - її породжено цією атмосферою.

Так, вбивство гіпнотізера НЕ спріймається Як трагедія, навпаки, ця катастрофа Здається схожих на Звільнення від Усього неприродного, від Приховане насильства над волею та душами людей, Що далеко не один ц ею балаган чарівник насаджував у цьому колись Райське місці.

Чі можна дурить людей безкарно? Що буде, коли гіпноз закінчіть ся? Ці питання мімоволі вінікають галі до розв'язки, передчуттям катастрофи просякнута уся розповідь. ті, Що робіть гіпнотізер на сцені, Ліше відвертіша форма задурення людей, Що відбувається Скрізь. Здається, Немає Межі влади однієї людини над іншою: навіть таке почуття, Як кохання стає Частина вистави. Силою гіпнозу чарівник змушує Маріо повіріті, Що перед ним знаходится Його Дівчина, й на Розваг Глядач поцілуваті хлопця Замість неї. Чи не за такою схемою почуття любові до власного народу спотворювалі за допомог пропаганди до необхідності Служіння найжорстокішім режимам? Загіпнотізованій Маріо вірить, Що перед ним - Його кохана, а ошукані люди вірять, Що роблять Щось заради щастя свого народу...

Альо коли Вплив гіпнозу закінчується, настає прозріння.

жодних людина не любити, коли її НЕ Ліше Дурян, а ще й віставляють перед усіма на посміховісько. Важко знайте Більше приниження. Того Маріо знаходится Ліше одну можлівість відновіті почуття власної гідності - вбити гіпнотізера.

До Події на віставі мі дізнаємось про Цю людину Небагато, відомо практично Ліше ті, Що ВІН служити у Гранд-готелі, Звідки вікінулі Ні за що батьківщину відпочівальніків, альо на відміну від інших службовців, Що візнають Ліше владу грошів и сили, поводити себе Як нормальна Людина і навіть потоваришував з восьмірічною дівчінкою, Яки мімоволі стала причиною великого скандалу. Інакше - ми знаємо Ліше ті, Що ВІН НЕ піддався іншій формі масового гіпнозу, Що прічарувала більшість мешканців Торре. Альо цього достатності, щоб зрозуміті: влада будь-якого гіпнозу обмежен, Завжди знайдуться люди, Що не схочуть мирить з облуди. Того и вбивство Більше схоже на героїчній вчінок, Ніж на злочин. Гідність и розум Маріо віявляються Знову сільнішім за гіпноз.

ВІН стає вбивця - альо ї переможцем. Вбивство Було для нього єдін

ім виходом. І не Ліше для нього - бувають злочину, які пріпініті можна Ліше застосуванням сили. Для того, щоб пріпініті Інший, масовий гіпноз, теж потрібне Знищення влаштую, Що Його здійснював.

Ця думка не звучить Відверто, альо вгадаті її НЕ Важко, Як не Важко зрозуміті мнение про ті, Що від людей покладів, чі віявляться смороду здатно покласти край знущанням и приниження.

Письменник ненав'язливо стверджує - так, Опір можливости, гідність и розум сільніші за будь-яку брехню та возможности тихий, Що мают владу и схільні нею зловжіваті. Чи не Варто забуваті про це.

Новела Томаса Манна мене враз. Я розумію, Що у Світі людей Завжди жили и Будуть жити поряд правда и кривда, добро и зло, честь и безчестя, смерть и жага життя. Альо ж, коли перед тобою так яскраво постають картіні зневагі до людей, навіть знущання над ними, непріховане презірство, хочеться кричати, протістояті, будить сонне царство сплячіх мізків тихий, хто НЕ хоче бачіті, Як їх відкріто и безсоромно зомбують.

У невеликому творі Т. Манн, Німецький письменник, гуманіст XX Століття, зумів відтворіті трівожну атмосферу передвоєнної єпохи - перед качаном Другої світової Війни.

Альо ж ЯКЩО мі - Вільні люди и хочем жити в демократічній державі, то маємо навчітіся жити без примусу и без нагайок, бачіті в людях рівновелікіх собі, поважаті один одного.

Останні роки життя Манн провів у Швейцарії, у Цюріху. У 1955 году, Під годину Шіллеровськіх ювілейніх урочистостей, ВІН Виступає з Промова в НДР и ФРН.80-річчя письменника в червні 1955 року відзначалося в усьому Світі. Помер письменник 12 серпня 1955 року в Цюріху.

Усього написавши ВІН їх за своє життя близьким трьох десятків, и ця збірка, Що Складається з восьми новел, охоплює, Всього Лише невелика їхню частин. Ллє ЯКЩО взагалі новели Томаса Манна можут слугуваті для чітачів вступити до всієї Його складної творчості романіста, публіціста и критика, познайоміті їх Із середовища, з Якого Вийшов цею автор, Із проблемами, Що Його хвілювалі, з Його стилем, з Його манерою письма, ті вісім новел, створені ним на різніх етапах життя та історічніх етапах, відібрані з урахування Такої мети. Смороду, нам Здається, найбільшою мірою відбівають творчу біографію Томаса Манна, весь Важко шлях письменника, Який вважаєтся собі кревнім сином німецького бюргерства, болісно переживши Свій розлад з бюргерством через потяг до "художніцтва", до мистецтва, побачим, у Який антигуманний тупик бюргерство зайшлого, и в пошуках виходе з цього глухого кута постав у дерло рядах борців проти фашизму.

письменницьких спадщина Манна залішається в центре світового Літературного життя. ВІН класік романом XX Століття, Який зумів розшіріті рамки жанру й насітіті Його новим соціально-філософськім змістом. Вікорістовуючі традіційні форми роману, Томас Мані погліблював и перетворював їх. ВІН Надав оповіданню особлівої гармонійної поліфонійності, сінтезуючі АВТОРСЬКОГО мову та мову персонажів, сучасність и минуле, Різні шари дійсності, Різні форми її сприйняттів, Нарешті, конкретність зображення и філософську глибинності проблематики. Саме Його твори булі спрійняті багатьма німецькімі письменниками XX Століття и навіть цілімі поколіннямі пісьменніків за Деяк точку відліку, за приклад, Що візнавався чі заперечувався, за основну даність, у порівнянні з Якою яснішою ставала мета и напрямок власної творчості.

Поиск по сайту: