Форма перевірки: перевірка конспектів, словників, сценаріїв позакласних заходів

Самостійна робота № 11 (49-50)

Тема: Виховна робота в курсі реалізації освітньої лінії «Суспільствознавство» в початковій школі

Кількість годин: 2

Студенти повинні знати: зміст виховання, що таке процес виховання,форми виховання, методи виховної роботи. Зміст документу «Основні орієнтири виховання».

Студенти повинні вміти: складати сценарії, та позаурочних заходах з предмету «Я у світі».

Література:

1. Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011р., № 462

2. Програма з навчальної дисципліни «Я у світі» 3-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів, 2012 р.

3. Анісімова Г.О., Нікулочкіна О.В. Сучасний урок у початковій школі: традиції та інновації (навчально-методичний посібник) / Г.О.Анісімова, О.В.Нікулочкіна. – Тернопіль: Мандрівець, 2012. – 104 с.

4. Луцан Н.І. «Людина і світ» в інноваційних педагогічних технологіях. Навчальний посібник. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2012. – 184 с.

5. Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти: підручник для вищих навчальних закладів – 2-ге вид. – К.: Грамота, 2013. – 504 с.

6. Бібік Н.М. Я у світі. 3 клас: підруч.для загальноосвіт.навч.закл./ Н.М.Бібік. – Х.: Вид.група «Основа», 2014.-160с.: іл.

7. Тагліна О.В. Я у світі. 3 клас: підручн.для загальноосв.навч.закл./ О.В.Тагліна, Г.Ж.Іванова. – Х.: Вид-во «Ранок», 2014. – 144 с.: іл.

8. Мечник Л. Я у світі. Робочий зошит для 3 класу/ Л.Мельник, І.Жаркова, М.Жук. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2014. – 48 с.

9. Тагліна О.В. Я у світі. 3 клас: робочий зошит: до підручн. О.В.Тагліної, Г.Ж.Іванової/ О.В.Тагліна, Г.Ж.Іванова. – Х.: Вид-во «Ранок», 2014. – 64 с.: іл.

10. Володарська М.О. Усі уроки курсу «Я у світі». 3 клас. – Х.: Вид.група «Основа», 2014. – 174 с. – (Серія «Усі уроки в початковій школі»).

11. Виховання ціннісного ставлення до людини у молодших школярів. Частина 1. — X.: Вид. група «Основа», 2013. — 159, [1] с. —(Б-кажурн. «Початкове навчання та виховання»; Вип. 9 (117)).

П Л А Н

1. Методи та форми виховної роботи.

2. Методи громадянського та морального виховання у позакласній та позаурочній діяльності галузі «Суспільствознавства».

Методичні рекомендації до самостійної роботи

1. По першому питанню необхідно, використовуючи підручник Педагогіки Н.Мойсеюк (http://pidruchniki.ws/17540801/pedagogika/metodi_usvidomlennya_tsinnostey_suspilstva) виписати чотири групи методів та фактори, які визначають їх вибір.

2. Опрацюйте документ «Основні орієнтири виховання», опрацюйте розділи Змісту виховної діяльності, а саме: 1, 2, 6, стосовно завдань та тематики для початкової школи. Підберіть до трьох розділів по одному виховному заходу таким чином 131 група – для 1 класу, 132 – для 2 класу, 133 – для 3 класу, 134 – для 4 класу.

Питання для самоперевірки

1. Які існують форми організації виховного процесу.

2. Які виховні досягнення стоять перед початковою школою в розділах ціннісне ставлення до себе; до сім҆ї, родини та людей; до суспільства і держави.

Форма перевірки: перевірка конспектів, словників, сценаріїв позакласних заходів.

Методи виховання - найважливіші способи взаємопов'язаної діяльності вихователя і вихованців, які спрямовані на усвідомлення школярами сутності суспільних цінностей, розвиток позитивних ставлень до них, вироблення відповідних навичок і звичок поведінки, їх корекцію і вдосконалення, підтримку розвитку індивідуального потенціалу особистості.

Загальні методи виховання можна згрупувати в таку систему.

Перша група - методи усвідомлення цінностей суспільства.

Друга група - методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки.

Третя група - методи стимулювання поведінки і діяльності.

Четверта група - методи педагогічної підтримки.

До групи методів організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки належать методи тренування, привчання, педагогічної вимоги, ситуацій вічьного вибору, ігровий метод. Усі вони базуються на практичній діяльності вихованців. Управляти цією діяльністю педагоги можуть завдяки поділу її на складові частини - конкретні дії і вчинки, а інколи на ще менші частини - операції. Виховний процес полягає в тому, що педагог здійснює перехід від управління операціями до управління діями, а потім - до управління діяльністю вихованців (В.О. Сластьонін).

Методи виховання не бувають ні добрими, ні поганими без урахування тих умов, у яких вони застосовуються. Вихователь, який краще враховує конкретні умови, використовує адекватну їм педагогічну дію і передбачає її наслідки, завжди досягає високих результатів виховання.

Розглянемо загальні причини (умови, фактори), що визначають вибір методів виховання:

1. Мета і завдання виховання. Ціль не тільки виправдовує методи, а й визначає їх. Яка мета, такими повинні бути й методи її досягнення.

2. Зміст виховання. Необхідно правильно пов'язати методи не із змістом взагалі, а з конкретним смислом.

3. Виховні особливості дітей. Ті самі завдання вирішуються за допомогою різних методів залежно від віку вихованців.

4. Індивідуальні особливості вихованців. Загальні методи, загальні прийоми є лише канвою виховної взаємодії. Необхідне їх індивідуальне й особистісне коректування.

5. Умови виховання. До них, крім матеріальних, психофізіологічних, санітарно-гігієнічних, відносяться і відношення, які складаються в класі, клімат у колективі, стиль педагогічного керівництва тощо.

6. Засоби виховання. Методи виховання стають засобами, якщо виступають компонентами виховного процесу. Крім методів, існують й інші засоби виховання, з якими методи тісно пов'язані і застосовуються в єдності (наочні посібники, твори образотворчого мистецтва, засоби масової інформації, різні види діяльності, педагогічна техніка та ін.). Значення цих факторів непомітне доти, доки вони знаходяться в межах норми. Але як тільки норма порушується, їх вплив на вибір методів виховання може стати визначальним.

7. Рівень педагогічної кваліфікації. Вихователь обирає лише ті методи, якими він володіє.

8. Очікувані наслідки. Обираючи метод, вихователь повинен бути впевненим в успіхові. Для цього потрібно передбачити, до яких результатів призведе застосування методу.

Існують різні форми організації виховного процесу. Кожна з них використовується для реалізації певного змісту виховання в певних умовах. При цьому змінюється насамперед кількість дітей: одиниці, десятки, сотні. Тому першим критерієм аналізу форм виховання є критерій кількісний. За кількістю охоплених процесом виховання школярів форми виховання поділяються на індивідуальні, мікрограмові, групові (колективні) і масові. Число вихованців у групі (колективі) коливається від 5-7 до 25-40, у масових формах верхня межа числа не обмежена. Груповими формами виховання є всі види групової навчально-пізнавальної діяльності учнів, наукових об'єднань, діяльність гуртків різного спрямування, групові бесіди, зустрічі, диспути тощо. Масові форми виховання бувають простими й комплексними. Прості - це ті, в яких зміст розкривається, в основному, за допомогою одного засобу, методу (виступ, лекція, зустріч, розповідь та ін.) Комплексні масові форми характеризуються складністю структури, різноманітністю використаних засобів та методів (літературний вечір, учнівські вечорниці, КВК, тематичний ранок тощо)

Поиск по сайту: