АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Постанова Правління НБУ Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки у національній валюті»

Читайте также:
  1. Автоматичні апарати. Будова, монтаж і обслуговування. Управління електроприводом з їх допомогою
  2. Аналіз як функція управління
  3. Б) місцеві органи управління.
  4. В. Органи державної виконавчої влади, що здійснюють управління у сфері економіки, складають четвертий вид суб’єктів господарювання.
  5. Види структур управління.
  6. Визначення категорії “діапазон контролю”, наслідки його зменшення. Характеристики високої та пласкої структур управління (переваги, недоліки, сфери застосування).
  7. Визначення, поняття та принципи побудови структури управління.
  8. Виникнення міста Рима та правління царів
  9. Відділи та управління виконавчих комітетів, порядок їх формування, пошуки оптимальної структури
  10. Відповідні функції становлять зміст управління в галузі використання і охорони земель.
  11. Внутрішній аудит в системі управління суб'єктів господарювання. Основні завдання внутрішнього аудиту.
  12. Вопрос 12. Види органів управління –суб’єктів господарювання.
1.6. Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх
клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх
правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила
відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових
актів. Банк не має права визначати та контролювати напрями
використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені
договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами
на власний розсуд.

 

 

1.7. Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за
дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання
коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі
розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї
Інструкції.

 

№75

Стаття 62. Порядок розкриття банківської таємниці

Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить
банківську таємницю, розкривається банками:

1) на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої
інформації;

2) за рішенням суду; { Пункт 2 частини першої статті 62 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3024-VI (3024-17) від
15.02.2011 }

3) органам прокуратури України, Служби безпеки України,
Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету
України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками
конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта
підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу; (Пункт 3
частини першої статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1294-IV (1294-15) від 20.11.2003)

4) органам доходів і зборів:

а) на їх письмову вимогу щодо наявності банківських рахунків;

б) при поданні банками у встановленому порядку податкового
розрахунку сум доходу у вигляді процентів, нарахованого
(сплаченого) на користь фізичної особи;5) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму,
на його запит щодо фінансових операцій, пов'язаних з фінансовими
операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу (аналізу)
згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню
тероризму, а також учасників зазначених операцій; 6) органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу
з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають
примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче
провадження" (606-14), стосовно стану рахунків конкретної
юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи - суб'єкта
підприємницької діяльності; { Частину першу статті 62 доповнено
пунктом 6 згідно із Законом N 835-IV (835-15) від 22.05.2003; в
редакції Закону N 2677-VI (2677-17) від 04.11.2010 }
7) Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у
випадках самостійного подання банком інформації про банк як
емітент та адміністративних даних відповідно до законів про цінні
папери та фондовий ринок. { Частину першу статті 62 доповнено
пунктом 7 згідно із Законом N 5042-VI (5042-17) від 04.07.2012 }

Вимога відповідного державного органу на отримання
інформації, яка містить банківську таємницю, повинна:

1) бути викладена на бланку державного органу встановленої
форми;

2) бути надана за підписом керівника державного органу (чи
його заступника), скріпленого гербовою печаткою;

3) містити передбачені цим Законом підстави для отримання
цієї інформації;

4) містити посилання на норми закону, відповідно до яких
державний орган має право на отримання такої інформації.

Довідки по рахунках (вкладах) у разі смерті їх власників
надаються банком особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) в
заповідальному розпорядженні банку, державним нотаріальним
конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським
установам по справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих
власників рахунків (вкладів).

Банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого
банку, навіть якщо їх імена зазначені у документах, угодах та
операціях клієнта.

Банк має право надавати інформацію, що становить банківську
таємницю, іншим банкам та Національному банку України в обсягах,
необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій. { Частина п'ята статті 62 в редакції Закону N 1617-VI (1617-17)
від 24.07.2009 }

Банк має право розкривати інформацію, що містить банківську
таємницю, особі (в тому числі яка уповноважена діяти від імені
держави), на користь якої відчужуються активи та зобов'язання
банку при виконанні заходів, передбачених програмою фінансового
оздоровлення банку, або під час здійснення процедури ліквідації.
Національний банк України має право надавати центральному органу
виконавчої влади, який забезпечує формування державної фінансової
політики, інформацію, яка містить банківську таємницю щодо банків,
участь у капіталізації яких бере держава, а також на органи
доходів і зборів в частині подання банками податкового розрахунку
сум доходу у вигляді процентів, нарахованого (сплаченого) на
користь фізичної особи.Обмеження стосовно отримання інформації, що містить
банківську таємницю, передбачені цією статтею, не поширюються на
службовців Національного банку України або уповноважених ними
осіб, які в межах повноважень, наданих Законом України "Про
Національний банк України", здійснюють функції банківського
нагляду або валютного контролю.

Обмеження стосовно отримання інформації, що містить
банківську таємницю, передбачені цією статтею, не поширюються на
працівників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при
здійсненні ними функцій і повноважень, передбачених Законом
України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"

Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці
п. 3.3

3.3. Вимога відповідного державного органу на отримання
інформації, яка містить банківську таємницю, повинна відповідати
нормам частини другої статті 62 Закону про банки (2121-14). Банки повинні надавати інформацію, що містить банківську
таємницю, і в тому разі, коли до належним чином оформленої вимоги
відповідного державного органу додається перелік найменувань
конкретних юридичних осіб та/або прізвищ, імен та по батькові
фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та номерів їх
рахунків. Банк на письмову вимогу державних органів, визначених статтею
62 Закону про банки (2121-14), розкриває інформацію, що містить
банківську таємницю, в обсягах, визначених Законом про банки для
відповідного державного органу. Банк відмовляє в розкритті інформації, що містить банківську
таємницю, якщо за своєю формою або змістом вимога відповідного
державного органу не відповідає нормам частини другої статті 62
Закону про банки (2121-14). Банк у разі надходження до нього письмової вимоги про надання
інформації, що містить банківську таємницю, зобов'язаний розкрити
цю інформацію або дати мотивовану відповідь про неможливість
надання відповідної інформації протягом 10 робочих днів з дня
отримання вимоги, якщо інші строки не встановлені законодавством
України. Якщо підготовка інформації перевищує вищезазначений строк її
надання, банк зобов'язаний письмово повідомити про це службову
особу або відповідний державний орган, що звернувся з вимогою про
надання інформації, та зазначити, у який строк надаватиметься
інформація, що містить банківську таємницю. Інформацію, що містить банківську таємницю, банки надають на
адресу вповноважених державних органів у письмовій або електронній
формі, якщо це передбачено законодавством України.

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)