АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Аналіз як функція управління

Читайте также:
  1. ABC-аналіз як метод оптимізації абсолютної величини затрат підприємства
  2. SWOT-аналіз ВТК «Лукас».
  3. VII. Аналіз галузі
  4. VIII. Аналіз внутрішніх функціональних підрозділів
  5. XYZ-аналіз як метод оптимізації абсолютної величини затрат підприємства
  6. XYZ-аналіз як метод оптимізації абсолютної величини затрат підприємства
  7. Автоматичні апарати. Будова, монтаж і обслуговування. Управління електроприводом з їх допомогою
  8. Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості
  9. Аналіз асортиментної продукції
  10. Аналіз видатків Мостиського району на фінансування соціальних потреб у сучасних умовах
  11. Аналіз використання обладнання та виробничої потужності підприємства
  12. Аналіз виручки від реалізації продукції, оцінка впливу факторів на її зміну

Інформація — основа процесу управління. Без неї не можна сформулювати проблему, правильно оцінити ситуацію, визначити цілі управління та прийняти рішення.

Завдання аналізу полягають у тому, щоб із різного роду даних, часом розрізнених, що відображають окремі явища і факти, скласти загальну, цілісну картину процесу, виявити притаманні закономірності і тенденції (В. Г. Афанасьев «Социальная информация и управление обществом»).

Стенфорд Оптнер (відомий американський систематик, керівник лабораторії здослідження системного підходу в США) у 60-ті роки писав: «Я полагаю, что величайшая задача, которая встанет перед руководителями второй половины XX столетия, будет заключаться в усилении их способности выделять критические проблемы и пости­гать решение этих проблем». Він стверджував, що значно складніше своєчасно виокремити проблему, ніж її розв'язати, бо для першого треба мати розвинене уявлення, а не тільки професійне вміння. Аме­риканські менеджери дотримуються думки, що успішне формулювання проблеми означає половину її вирішення. Для розв'язання проблем застосовується аналіз.

Ще одна бувальщина. У наукових та ділових колах розповідають, що якось одна зарубіжна фірма звернулась до відомого вченого-фізика Петра Леонідовича Капиці зпроханням обстежити новий електродвигун великої напруги, бо фізикам-практикам, висококласним спеціалістам не вдалося його запустити. За цю роботу фірма виставила до сплати значну суму — 10 тисяч доларів. П. Л. Капиця погодився. Він вивчив схеми, супроводжувальну документацію до двигуна, оглянув його і по­просив дати звичайний молоток. Один раз вчений вдарив по підшипни­ку — двигун запрацював. Фірма пожалкувала за обіцяну суму в 10 тисяч доларів, і щоб її зменшити запропонувала П. Л. Капиці скласти звіт про виконану роботу. Вчений написав: «Один удар молотком — один долар. За те, що знав, куди вдарити,— 9 999 доларів». Висновок на поверхні: важливий не сам удар, а знання про те, куди треба бити.

Мета аналізу як функції управління полягає у забезпеченні повноти та глибини пізнавальної сторони управління. Аналіз як функція управ­ління спрямований на визначення ефективності діяльності організації, причин відхилень від норм та визначення перспектив розвитку.



Мета досягається виконанням наступних завдань:

визначення та оцінка критеріїв і показників прогнозування результатів;

— оцінка «силового поля» (сприятливих і несприятливих факторів) діяльності;

— змалювання внутрішнього та зовнішнього середовища органі­зації;

— оцінка потенційних можливостей, ресурсів;

— підготовка та узагальнення аналітичних даних для прогнозованого розвитку організації.

Аналітико-прогностична функціяуправління спрямована на вивчення стану, тенденцій розвитку, об'єктивну оцінку результатів педагогічного процесу та вироблення на цій основі прогнозу щодо впорядкування навчально-виховної системи або переведення її у більш високий якіс­ний стан.

Об'єкт педагогічного аналізу— навчальний заклад.

Предмет педагогічного аналізу— основні елементи педагогічного процесу та чинники, які його зумовлюють: діяльність педагогів, учнів, технічного персоналу, бібліотеки, навчальний та виховний процеси, матеріально-технічна база, фінанси тощо.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 |



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)