 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Аналіз як функція управління
Інформація — основа процесу управління. Без неї не можна сформулювати проблему, правильно оцінити ситуацію, визначити цілі управління та прийняти рішення.
Завдання аналізу полягають у тому, щоб із різного роду даних, часом розрізнених, що відображають окремі явища і факти, скласти загальну, цілісну картину процесу, виявити притаманні закономірності і тенденції (В. Г. Афанасьев «Социальная информация и управление обществом»).
Стенфорд Оптнер (відомий американський систематик, керівник лабораторії з дослідження системного підходу в США) у 60-ті роки писав: «Я полагаю, что величайшая задача, которая встанет перед руководителями второй половины XX столетия, будет заключаться в усилении их способности выделять критические проблемы и постигать решение этих проблем». Він стверджував, що значно складніше своєчасно виокремити проблему, ніж її розв'язати, бо для першого треба мати розвинене уявлення, а не тільки професійне вміння. Американські менеджери дотримуються думки, що успішне формулювання проблеми означає половину її вирішення. Для розв'язання проблем застосовується аналіз.
Ще одна бувальщина. У наукових та ділових колах розповідають, що якось одна зарубіжна фірма звернулась до відомого вченого-фізика Петра Леонідовича Капиці з проханням обстежити новий електродвигун великої напруги, бо фізикам-практикам, висококласним спеціалістам не вдалося його запустити. За цю роботу фірма виставила до сплати значну суму — 10 тисяч доларів. П. Л. Капиця погодився. Він вивчив схеми, супроводжувальну документацію до двигуна, оглянув його і попросив дати звичайний молоток. Один раз вчений вдарив по підшипнику — двигун запрацював. Фірма пожалкувала за обіцяну суму в 10 тисяч доларів, і щоб її зменшити запропонувала П. Л. Капиці скласти звіт про виконану роботу. Вчений написав: «Один удар молотком — один долар. За те, що знав, куди вдарити,— 9 999 доларів». Висновок на поверхні: важливий не сам удар, а знання про те, куди треба бити.
Мета аналізу як функції управління полягає у забезпеченні повноти та глибини пізнавальної сторони управління. Аналіз як функція управління спрямований на визначення ефективності діяльності організації, причин відхилень від норм та визначення перспектив розвитку.
Мета досягається виконанням наступних завдань:
— визначення та оцінка критеріїв і показників прогнозування результатів;
— оцінка «силового поля» (сприятливих і несприятливих факторів) діяльності;
— змалювання внутрішнього та зовнішнього середовища організації;
— оцінка потенційних можливостей, ресурсів;
— підготовка та узагальнення аналітичних даних для прогнозованого розвитку організації.
Аналітико-прогностична функція управління спрямована на вивчення стану, тенденцій розвитку, об'єктивну оцінку результатів педагогічного процесу та вироблення на цій основі прогнозу щодо впорядкування навчально-виховної системи або переведення її у більш високий якісний стан.
Об'єкт педагогічного аналізу — навчальний заклад.
Предмет педагогічного аналізу — основні елементи педагогічного процесу та чинники, які його зумовлюють: діяльність педагогів, учнів, технічного персоналу, бібліотеки, навчальний та виховний процеси, матеріально-технічна база, фінанси тощо.
Поиск по сайту: