АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Функція контролювання

Читайте также:
  1. Аналіз як функція управління
  2. ВЕСТИБУЛЯРНА ФУНКЦІЯ
  3. Виробнича функція в моделі Р. Солоу
  4. Виробнича функція та її вплив на формування сукупної пропозиції.
  5. Вплив зовнішньої торгівлі на ВВП: функція споживання у відкритій змішаній економіці; складний мультиплікатор витрат; фактори впливу на чистий експорт та зв'язок з валютним курсом.
  6. Для необмеженої області допустимих рішень існує: б) цільова функція не обмежена в) вірні відповіді а) і б)
  7. Знайдіть в мережі Інтернет програми-каталогізатори для персонального ПК та ознайомтесь з їхніми функціями та можливостями. Зробіть огляд.
  8. Кейнсіанська та неокласична функція інвестицій: графічний та математичний аналіз.
  9. Кейнсіанська функція інвестицій: графічний та математичний аналіз.
  10. Кейнсіанська функція споживання в закритій приватній економіці: графічна та математична інтерпретація; сутність ефекту заощаджень. Недоходні фактори споживання та заощаджень.
  11. Класичний Коефіцієнт кореляції, кореляційна функція, і вплив функції
  12. Організація як загальна функція менеджменту

За М. М. Мартиненко, контролювання — це процес людської діяльності, спрямований на встановлення корисності факту, що здій­снився [28]. Факт — це інформація, що відображає дійсний стан справ, результати діяльності, стан здійснення процесів. Функція контролю спрямована на встановлення помилок і обмеження їхнього нагрома­дження у діяльності.

Завдання контролю:

1. Забезпечення планового перебігу діяльності, досягнення цілей та прогнозованих результатів.

2. Забезпечення відповідності стандартам якості діяльності та її ре­зультатів.

3. Забезпечення ефективної діяльності, конкурентоспроможності ор­ганізації.

4. Забезпечення гарантованості виконання рішення.

5. Забезпечення зворотного зв'язку у процесі комунікацій під час діяльності.

Основна мета контролювання як функції управління — встановити припустимі відхилення планової діяльності від стандартів.

Контроль — одна із операційних функцій управління. Вона під­корена (як і аналіз, планування, організація, регулювання) реалізації основної мети управління: забезпечення стабільності, оптимальності функціонування закладу освіти та переведення його на більш високий якісний рівень.

Проте контроль як самостійний вид діяльності має свої специфічні цілі. Він покликаний забезпечувати цілеспрямованість і стабільність діяльності школи та її педагогічного колективу через постійне відстеження стандартів. Саме нерозуміння цього призводить до перебільшен­ня значення контролю в системі управлінської діяльності або до його формалізації.

Щодо перебільшення значення контролю. Справа, на нашу думку, в тому, що досить часто ототожнюються поняття: «влада», «перевірка», «облік», «оцінка», «контроль».

Владу люди пов'язують із насильством, свавіллям, агресією Хоча влада — це, перш'за все, узаконена сила організації, право і відпові­дальність керівника приймати рішення, впливати на діяльність людей, спрямовуючи їхні зусилля на досягнення визначених цілей організації. Безперечно, керівник застосовує владу, закріплену за ним функціональ­но, але не тільки для здійснення контролю, а й для матеріального та морального заохочення, соціально-правового захисту всіх учасників навчально-виховного процесу за його наслідками.

По-друге, за умов тоталітарного режиму в країні в системі держав­ного управління та відповідно і в системі освіти контроль розвивався за рахунок інших загальних функцій управління, що призвело до де­формації управлінського циклу та авторитаризму в керівництві.

Перевірка — це один із складників контролю, який виконує завдання функції: перевірити виконання стандартів, планів, норм, досягнення прогнозованих результатів. Перевірка вміщує облік та оцінку. Облік ~ це процес отримання та фіксації даних. Для нього характерне кількісне вимірювання. А відтак і оцінка за його наслідками теж буде кількіс­ною: у штуках, %, м, кг тощо. Таким чином, перевірка передбачає

встановлення відповідності стандарту, фіксацію відхилення і оцінку діяльності об'єкта.

Контроль значно ширше, ніж перевірка. Він містить якісну оцінку, яка виробляється на підставі кількісної. На відміну від перевірки кон­троль має особливість — перспективність, спрямованість на удоскона­лення. Таким чином, контроль передбачає порівняння реального стану із нормою та вироблення на цій основі рекомендацій щодо переведення об'єкта на вищий якісний рівень. Складність функції контролю при­зводить до її плутання із перевіркою, а звідси — формальна фіксація кількісних показників без глибокого їх аналізу, без встановлення об'єктивних причин ситуації, що склалась на момент перевірки, без змістовної оцінки діяльності суб'єктів перевірки, без встановлення резервів та невикористаних потенціалів. Процес такого контролю вже давно відомий як «збирання жучків». Тому персонал сприймає його саме так, як писав А. Мескон у підручнику з менеджменту: «Для багатьох людей контроль означає передусім обмеження (як ланцюг для собаки), примушення, відсутність відповідальності і т. п.— взагалі, все те, що прямо протилежне нашому уявленню про свободу особистості».

Під час створення системи контролю слід скористатись наступними принципами:

1. Принцип результативності. Забезпечується тільки тоді, коли органі­зація досягає поставлених цілей з мінімальним коригуванням.

2. Принцип адресності. Інформація про результати контролю важлива за умов потрапляння її до осіб, які можуть впливати на ці результа­ти.

3. Принцип об'єктивності. Інформація, отримана в результаті контро­лю, повинна об'єктивно відображати стан об'єкта контролю.

4. Принцип сприйняття контролю. Застосована система контролю повинна бути зрозуміла суб'єктам контролю.

5. Принцип своєчасності. Забезпечується не швидкістю або частотою перевірок, а адекватним відображенням об'єкту контролю у часі за допомогою відповідних вимірів.

6. Принцип гнучкості. Контрольовані параметри, що відігравали про­відну роль у минулому, сьогодні вже могли втратити свою актуаль­ність. Система управління не може обмежуватись чітким розподілом сфер контролю, добіркою методів контролю. Вона повинна бути рухливою.

7. Принцип економічності. Якщо витрати на систему контролю пере­вищують прибуток від неї, від такої системи треба відмовитись.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)