|
|||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Проблема: сутність поняттяПроблема — це невідповідність між бажаним (ідеальним) станом та реальним (існуючим) (рис. 46). Реальний стан _____! Проблема! ____ Бажаний стан системи!! системи Рис. 46. Модель поняття «проблема» Вияв проблеми складає технологічну основу ціле покладання. Немає проблеми — немає мети. Визначення проблеми забезпечує виокремлення об'єктів першочергового або перспективного перетворення. Проблема визначає характер мети та можливості (засоби, умови, ресурси) її досягнення. Процедура вияву та вирішення проблеми: 1. Аналіз фактичного стану системи. \ 2. Формулювання гіпотези щодо бажаного стану системи. 3. Вияв відхилення фактичного стану від бажаного. 4. Встановлення протиріч, які зумовлюють цю невідповідність. 5. Формулювання проблеми. 6. Оцінка ступеня новизни проблеми. 7. Встановлення причин виникнення проблеми. 8. Визначення ступеня можливостей вирішення проблеми. 9. Моделювання варіантів вирішення проблеми. 10. Вибір оптимального варіанту вирішення. 11. Формулювання цілей діяльності щодо вирішення проблеми. Опитувальник для аналізу та вирішення проблеми: — У чому полягає проблема? — Коли вона виникла? — Чому вона виникла? — Хто винен у її виникненні? — Яким повинно бути вирішення проблеми? — Що може прискорити її вирішення? — Які ресурси треба задіяти? — Як ви дізнались, що проблему вирішено? — Чому навчила проблема? Формування стратегічних змін починається із узгодження трьох компонентів: 1. Проблеми. 2. Причини. 3. Можливі засоби усунення причин. Відповідно заповнюється матриця (таблиця 35). Таблиця 35 Аналіз проблем
Стратегічні проблеми — це засадничі пишнім або серйозні труднощі, які впливають на повноваження й обов’язки організації, її місію та цінності, продуктивність діяльності, рівень, послуг, клієнтів, користувачів, платників, витрат, фінансування, організаційну структуру та менеджмент. Стратегічні проблеми завжди передбачають повний конфлікт: цілей, засобів, місцезнаходження, часу, осіб тощо. Види стратегічних проблем: 1. Постійно існуючі, які необхідно тримати під контролем упродовж всього періоду реалізації стратегічної організації. 2. Проблеми, які тільки-но виникли і вимагають невідкладного впливу з метою їх вирішення або нейтралізації у межах звичайного управлінського циклу. 3. Проблеми рутинні, які виникають постійно, супроводжують увесь процес стратегічного розвитку організації і потребують постійного корекційно-регулюючого впливу керівництва, щоб не перерости у більш складні. Підходи до вирішення стратегічної проблеми: 1. Обговорення необхідно починати із з'ясування загроз проблеми організації. Робота може відбуватись за такою процедурою: Запропонувати членам робочої групи: • сформулювати стратегічну проблему; • визначити сутність проблеми; • довести, що ця проблема є стратегічною через зв'язок із такими чинниками, як місія, цілі, результати діяльності організації; • вказати наслідки неспроможності розв'язати проблему, 2. Обговорення необхідно починати із аналізу місії та цілей, які будуть не досягнуті через проблеми. Запропонувати членам робочої груші: • сформулювати,місію та основні цілі організації; • яка проблема постійно супроводжує їхні досягнення; • розкрити сутність проблеми; • визначити умови та можливості їх усунення. 2. Обговорення альтернативних варіантів вирішення. Запропонувати членам робочої групи: • обговорити сутність та сформулювати стратегічну проблему; • визначитись із засобами її розв'язання; • визначитись із діями, що ведуть до ліквідації умов для подальшого існування проблеми; • визначитись із діями, що ведуть до реалізації місії та цілей організації. 4. Обговорення успіхів, позитиву, які будуть мати місце, якщо проблему врегулювати. Запропонувати членам робочої групи: • перенестися на п'ять років у майбутнє (Ви репортер. Опишіть успіхи вашої організації.); • визначити основні стратегічні показники успішності організації; • назвіть, що постійно заважає успішності організації; • сформулювати основну проблему, пов'язану із гальмуванням позитивного розвитку організації; • вказати шляхи та засоби нейтралізації проблеми. 5. Обговорення умов, що склалися внаслідок проблеми, та як за цих умов краще діяти. Запропонувати членам робочої групи: • обговорити ситуацію, що склалася внаслідок проблеми; • визначити загрозу місії та цілям організації; • вказати можливості ліквідації «вузьких» місць; в назвати фактори, що призвели до проблеми; • визначити превентивні заходи виникнення подібних проблем. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |