Вимоги до сучасного керівника

Системоутворюючі якості:

а) фізичне здоров'я: в здоровому тілі — здоровий дух. Валеологічна грамотність. Робочий час у більшості керівників становить 10—12 годин. За рахунок чого знаходять цей час: здоров'я, від­починок, культурний розвиток, спорт, хобі тощо. В решті-решт їх нестача дадуть про себе знати, викличуть депресію, погіршення самопочуття, проблеми в сім'ї і т. д. Тобто життя — це система взаємопов'язаних судин. Перехитрити його не можна. Проте можна стати приреченим роботоголіком. Хвороба роботоголізму зафіксована Всесвітньою організацією збереження здоров'я, її наслідки — серцево-судинні захворювання, виразка шлунку, нервові розлади тощо. І все це позначиться на роботі;

б) моральність — це уміння гідно поводитись із людьми, співпе­реживати, чути голос совісті, почуття відповідальності. Часто посада керівника асоціюється із покаранням, криком, агресією. Керівникові дуже важливо вміти розслабитись, зняти напружен­ня. І. Павлов радив «жагу загнати у м'язи», найти полегшення у фізичній роботі. Японці пропонують бити палкою опудало недруга. Лікарі кажуть, що сльози відволікають удар від серця (чи не тому жінки рідше потерпають від інфарктів та інсультів?).

«Злість — зброя безсилля» — говорив А. Міцкевич. Керівни­ка, який кричить, тупотить ногами, розмахує руками, бризкає слиною, залишається тільки пожаліти, бо на хворих, як відомо, не ображаються; в) інтелект: розвинені мислення, пам'ять, уявлення. М. Г. Чернишевський стверджував, що три якості — широкі знання, звичка думати та благородні почуття — необхідні для того, щоб людина була дійсно освіченою. Культурна освіченість керівника полягає у постійній потребі дізнаватись про досягнення, художню твор­чість людства. Антропологічні знання — це система гуманітарних, природничих, політекономічних, психологічних, художніх та інших знань, які сприяють визнанню людини. Вони є основою для евристичної діяльності керівника, формування його ділової поведінки, зумовлюють морально-психологічний стан менедже­ра.

Реформи в освіті, модернізація управління навчальними закладами можливі тільки за умов оптимізації системи підготовки менеджерів освіти, її якісного розвитку та визначення основного вектору — пре­вентивного оволодіння абеткою управління тими, хто хоче і може бути керівниками. Отже, спеціальна підготовка керівного складу освітянської галузі є проблемою важливою і невідкладною для розв'язання.

Якості ефективного керівника давно привертали увагу вчених-дослідників та практиків, але ще ніхто не зумів знайти той набір ха­рактеристик, якими повинен володіти кожен керівник. Таким чином, незважаючи на існуючий перелік якостей він залишається відкритим.

До переліку важливих рис успішного керівника, як правило, відно­сять:

— інтелектуальні можливості вище середнього, але не на рівні об­дарованості та геніальності;

— ініціатива, яка пов'язана із здатністю до аналізу та конструктивної діяльності, енергією, життєстійкістю;

— впевненість, що спирається на здатність вірити в себе і свою діяльність, усвідомлення свого місця, бажання досягти цілей;

— здатність подивитись на ситуацію «зверху», що дає можливість панорамного бачення подій та процесів;

— фізичне та психічне здоров'я, яке створює запас енергії, необ­хідної для складної роботи;

— усвідомлення мети робить можливим постійний аналіз власної діяльності та мотивацію підлеглих;

— тактовність, толерантність керівника викликають з боку підлеглих повагу, яка потрібна, щоб вести за собою;

— порядність необхідна, щоб завоювати довіру;

— бажання успіху, установка на лідерство створюють позитивні уйови для кар'єри;

— уміння брати на себе відповідальність за прийняття рішень, ви­конання важливих завдань;

— здатність співпрацювати з широким колом людей;

— емоційна зрілість дозволяє управляти своїми почуттями, стана­ми;

— установка на успіх створює передумови успішної діяльності та результатів;

— здатність до здорових, тверезих суджень.

Поиск по сайту: