Вивчення профілю середовища

«Планування — це процеси вирішення комплексу задач, результа­ти яких спрямовані на завчасне прийняття й оцінку взаємозалежної сукупності рішень для досягнення такого стану в майбутньому, який бажаний, але від якого не можна очікувати, що він настане сам по собі» [28; 172].

Планування — це функція управління, сутність якої полягає у ви­значенні мети, завдань діяльності та засобів їх досягнення. Процес планування — це розробка змісту та послідовності дій для досягнення визначеної мети.

Вихідною ідеєю, що лежить в основі планування, є місія діяльності організації. Місія — основне призначення організації.

Мета — запрограмований результат. Мета планування полягає у про­ектуванні уявлень, прогнозованих результатів розвитку організації.

Сутність планування як функції управління пов'язана із розробкою системи цілей (рис. 16).

Рис. 16. Декомпозування мети

1. Цілі забезпечують спрямованість діяльності організації.

2. Цілі виправдовують існування організації, так як через них від­бувається узгодження інтересів керівників, персоналу та суспіль­ства.

3. Цілі регулюють поведінку людей: притягують до організації, обме­жують, стримують бажання, діяльність.

4. Цілі виступають як основні мотиватори поведінки членів організації, задовольняючи їхні певні потреби.

5. Цілі зменшують невизначеність для всіх учасників трудової діяль­ності.

6. Цілі допомагають адаптуватись до зовнішнього середовища.

7. Цілі дають можливість організації порівнювати себе з подібними.

8. Цілі — це інструменти управління, якщо вони визначені та чітко сформульовані, відомі усьому персоналу та прийняті до виконан­ня.

Задачі — це засоби для досягнення цілей.

Результат — це конкретизована (умовно реалізована) мета. Як правило, має кількісний зміст.

Орієнтири — це показники (характеристики, стандарти результату).

Мелвілл Бранч до переваг планового розвитку організації" відносить такі чинники:

— планування змушує керівників прогнозувати, мислити перспек­тивно;

— створює умови для чіткої координації зусиль;

— зумовлює встановлення показників діяльності та їхнього подаль­шого контролю;

— змушує більш точно визначати задачі та політику організації;

— робить організацію заздалегідь підготовленою до змін;

— унаочнює взаємозв'язок обов'язків усіх посадових осіб. Види планування

Стратегічне планування — це довгострокове комплексне плану­вання. Воно можливе тільки за умов визначеної місії та сформованої системи цілей.

Тактичне планування передбачає визначення пріоритету цілей, що забезпечують реалізацію, головних стратегій, визначення відповідних матеріальних, фінансових та людських ресурсів. Тактичне планування передбачає невеликі періоди часу (як правило, рік), вузький спектр задач. Цей вид планування розробляється з огляду на стратегію роз­витку організації. Виконання тактичного планування забезпечується оперативним.

Оперативне планування (поточне, операційне) складають певні процедури, алгоритми, правила, інструкції, що дають можливість здійснювати певну діяльність.

Схематично планування можна представити у вигляді наступної моделі (рис. 17).

Рис. 17. Схема функції планування

Етапи планування

I. Цілепокладання:

1. Аналіз наявної інформації, вибір релевантної.

2. Формування блоку проблем.

3. Постановка загальної мети та її декомпозування.

4. Визначення напрямків діяльності.

5. Постановка завдань.

II. Планування дій та процесів:

1. Визначення основних задач і заходів.

2. Встановлення взаємозв'язків між окремими видами діяльності.

3. Уточнення ролей, делегування повноважень для виконання кожного виду діяльності.

4. Оцінка витрат часу.

5. Визначення необхідних ресурсів.

6. Корекція планів після обговорення з виконавцями.

7. Виявлення та нейтралізація зон потенціальних проблем.

8. Вибір оптимальної форми плану.

9. Введення плану в дію.

III. Контроль за виконанням плану:

1. Встановлення ступеня досягнення цілей.

2. Оцінка і аналіз діяльності та виконання плану.

3. Коригуючі заходи..

Продуктами планування є різного роду плани.

Різноманітність планів

1. За строками планування: стратегічні (довгострокові); тактичні (оперативні).

2. За предметом планування: планування цілей; планування процесів; планування засобів; планування змісту.

Методи планування

1. Методи оперативного планування:

метод послідовного опису подій (операцій); графічне планування; мережене планування; робочий календар тощо.

2. Методи стратегічного планування: цільові проекти;

програми розвитку;

концепції;

комплексно-цільові програми тощо.

Принципи планування

1. Принцип системності реалізується через:

а) розробку плану як системи;

б) планування роботи організації як системи;

в) наскрізність планування: стратегічного, тактичного та оператив­ного.

2. Принцип соціальної обумовленості базується на узгодженні відносин організації та суспільства. Політика організації в значній мірі фор­мується під впливом факторів зовнішнього середовища.