Оцінка зовнішнього середовища

Конкурентне оточення: сила та лінія поведінки конкурентів, мож­ливості у майбутньому.

Структурний аналіз внутрішнього середовища організації пред­ставлено на рис. 48.

Рис. 48. Структурний аналіз внутрішнього середовища організації

1. Організація аналізується з точки зору системного підходу. Знахо­дження критичних точок, або наріжних каменів, не говорить про другорядність інших проблем. Йдеться про те, як казав К. Прутков: «Нельзя объять необъятное», що не можна діяти багатовекторно.

(Правильне й прислів'я: «За двома зайцями поженешся — жодною не піймаєш»). Важливо постійно вирішувати основні проблеми, які за законом систем впливають і залежать від усіх елементів системи, а відтак їхнє вирішення забезпечує якість всієї системи і якість її складових. 2. Засоби створення і наповнення інформацією бази про «критичні точки»:

• сканування, тобто актуалізація наявної інформації;

• моніторинг передбачає постійне відстеження нової інформації;

• прогнозування слід розглядати як формування прогнозів на основі аналізу інформації, встановлення тенденцій та закономірностей розвитку.

Аналіз зовнішнього середовища:

— дії конкурентів;

— коливання ділової активності у галузі та суспільстві;

— ринкова кон'юнктура на освітні послуги;

— радикальні економічні, політичні, технологічні зміни;

— нові соціальні пріоритети;

— рівень безробіття та рівень соціальної захищеності працівників галузі.

Характер зовнішніх змін:

Характер зовнішніх змін залежить від їх частоти виникнення, темпу зростання.

1. Неперервні еволюційні зміни відбуваються постійно. Вони передбачу­вані. Організації здатні їх адекватно сприйняти та завчасно адаптуватись до них, щоб ці зміни негативно не відбились на діяльності. Наприклад, зміна демографічна в країні, місті, районі. Управління, яке ґрунтується на передбаченні змін, передбачає превентивні заходи, дії гнучкого реагування. Це дає можливість звести до мінімуму негативні впливи на організацію, відхилити загрози.

2. Неочікувані радикальні зміни в країні, місті, районі. Вони, як правило, небажані деструктивні, з не прогнозованими наслідками. Іноді управ­ління може набути реактивних характеристик, що передбачають досить різні реакції на зміни. Як правило, це стосується або досить «старих» фірм, де є стара традиційна система стосунків із зовніш­нім середовищем, або «молодняку», який ще не знає значення швидких дій у подібних випадках. Реактивне управління на зміни зовнішнього середовища можна пояснити також низьким рівнем професіональності або відповідальності керівництва, факторами психологічного ступору в умовах критичної ситуації, низьким рівнем" творчої активності або боязкістю взяти на себе відповідальність, відсутністю необхідної законодавчої бази або перешкодами та заборонами з боку вищого керівництва. Проте результати у будь-якому випадку залишаються невтішними: хто не встиг, той запізнився.

Проте іноді саме такі зміни відкривають певні нові можливості деяких організацій. їх називають «стратегічними вікнами». Ці «вікна» необхідно побачити, швидко захопити і таким чином використати можливості ситуації невизначеності для конкурентів. Американські стратеги менеджменту кажуть: «Хто раніше влізе, той і закриє вікно». Можливо нашими аналогами є прислів'я: «Немає худа без добра», «Хто рано встає, тому Бог дає», «Не було б щастя, так нещастя помогло». Проте зрозуміло одне, що той, хто не розгубиться у складній ситуації, хто не пасуватиме перед невизначеністю і першим гідно відреагує, той буде більш конкурентоспроможним та успішним. З огляду на це задача стратегічного менеджменту полягає у своєчасному реагуванні на зовнішні зміни та зведення небажаних факторів для організації до мінімуму. Це активне управління.

Управління, яке ґрунтується на передбаченні змін, передбачає пре­вентивні заходи, дії гнучкого реагування. Це дає звести до мінімуму негативні впливи на організацію, відхилить загрози.

Таким чином, 1-й етап розробки програм розвитку — аналітич­ний (діагностичний, інформаційно-аналітичний). Він передбачає такі складові:

1. Планування майбутньої школи розпочинається з відповідей на пи­тання:

• Що являє собою школа сьогодні? Які її сильні та слабкі сто­рони?

• Якою ми б хотіли бачити школу в майбутньому?

• Які можливості існують для реалізації мети? Що нам може за­важати?

• Які дії і в якій послідовності ми повинні здійснити, щоб досягти мети?

Для відповіді на ці запитання керівнику школи необхідно зібрати та обробити інформацію стосовно внутрішнього та зовнішнього сере­довища закладу:

1. Збір інформації про:

а) внутрішнє середовище:

• статистичні відомості про учнів;

• режим роботи школи;

• стан матеріально-технічної бази;

• відомості про здоров'я учнів;

• результати поточної та підсумкової успішності;

• інтелектуальний та творчий потенціал учителів;

• історія, традиція школи;

• характеристика виховної роботи;

• зв'язки з науковими центрами тощо.

б) зовнішнє середовище:

• нормативно-правова база;

• регіональна програма розвитку освіти;

• статистичні дані про соціум мікрорайону школи, міграції;

• культурні традиції, національні особливості регіону;

• соціальне замовлення на освіту;

• оточуючі підприємства, культурні центри, ВНЗ;

• наукові концепції та теорії;

• інформація про досвід роботи інших шкіл тощо.

2. Аналітична обробка інформації за напрямками:

• аналіз досягнень і наявних результатів школи;

• аналіз навчально-виховного процесу;

• аналіз умов функціонування і розвитку школи.

3. Здійснення КОС (комплексної оцінки ситуації).

4. Співставлення бажаного з реальним, знаходження розбіжностей.

5. Виявлення недоліків у роботі, які призвели до нинішнього стану.

6. Виявлення внутрішніх резервів розвитку школи.

7. Прогнозування змін, тенденцій розвитку.

Вимогами до проблемно-орієнтованого аналізу є наступні:

— Операціональність проблеми, що досягається через кількісні чи якісні шкали встановлення ступеня складності чи прояву.

— Повнота аналізу обмежень (недосягнення) високих результатів школи.

— Обґрунтування суттєвості проблеми, її ступеня впливу на ре­зультати освіти.

— Прогностичність, що означає значущість розв'язування проблеми для майбутнього. Узагальнення результатів аналізу.

Цілепокладання, розробка концепції розвитку та плану реалізації стратегії

Поиск по сайту: