Мотиви творчо-пошукової діяльності

Для залучення вчителів до творчо-пошукової та інноваційної діяль­ності необхідно визначитись із домінуючими мотивами такої діяльності. Основними є такі:

— зовнішні стимули, пов'язані із матеріальним винагородженням;

— мотиви зовнішнього самоствердження (через оцінку оточую­чих);

— власне професійні мотиви, які пов'язані із підвищенням компетентності, самооцінки, що являють собою певні умови комфортності педагога;

— мотиви особистісної самореалізації (передбачають можливість особистісного росту, самоактуалізації);

— креативні мотиви, пов'язані із потребами у творчості.

Основними засобами подолання опору педагогів змінам можна вва­жати наступні:

— освіта і консультування педагогів;

— залучення педагогів до участі у розробці планів впровадження новацій;

— своєчасна допомога і підтримка;

— переговори та угоди спільної діяльності;

— кооптація (надання пріоритетної ролі тому, хто чинить опір);

— спонукання, переконання;

— власний приклад творчої діяльності.

Сучасні теорії керівництва рекомендують іти назустріч новому, планувати, готуватись до нього, до того, що воно принесе з собою. Це позбавляє керівника від принизливого почуття невизначеності, дозволяє активно впливати на хід змін.

Контрольні питання та завдання

Тестовий контроль

1. Об'єктами розвитку навчального закладу можуть виступати:

а) цілі, завдання, зміст діяльності;

б) люди (їхні цінності, кваліфікація, комунікації);

в) усе правильно.

2. Об'єктом інноваційного управління виступають:

а) інноваційні процеси та процеси, що їх забезпечують;

б) навчально-виховний процес та процеси, що його забезпечують;

в) результати діяльності та процеси, що їх забезпечують.

3. Ініціація — це:

а) вивчення попиту на інновацію;

б) діяльність, яка передбачає вибір мети інновації, пошук ідеї ін­новації, її обґрунтування та матеріалізацію;

в) комплекс заходів, пов'язаних із відстеженням інновації, аналізом інформації про неї. '

4. Маркетинг інновації — це:

а) вивчення попиту на інновацію;

б) діяльність, яка передбачає вибір мети інновації, пошук ідеї ін­новації, її обґрунтування та матеріалізацію;

в) комплекс заходів, пов'язаних із відстеженням інновації, аналізом інформації про неї.

5. Моніторинг інновації — це:

а) вивчення попиту на інновацію;

б) діяльність, яка передбачає вибір мети інновації, пошук ідеї ін­новації, її обґрунтування та матеріалізацію;

в) комплекс заходів, пов'язаних із відстеженням інновації, аналізом інформації про неї.

6. Дифузія інновації передбачає:

а) оцінку ефективності інновації;

б) розповсюдження інновації в нових умовах, ситуаціях, колективах тощо;

в) діяльність з упровадження інновації.

7. Управління розвитком спирається на закон Гегеля переходу кіль­кісних змін У якісні, сутність якого полягає у:

а) русі від поодиноких, локальних змін до системних;

б) руйнації старих норм, традицій та створенні новацій, які су­проводжуються опором, небажанням педагогів щось змінювати в своїй діяльності;

в) формуванні нового на підґрунті старого, традиційного, устале­ного.

8. Управління розвитком спирається на закон Гегеля боротьби та єдності суперечностей, сутність якого полягає у:

а) русі від поодиноких, локальних змін до системних;

б) руйнації старих норм, традицій та створенні новацій, які су­проводжуються опором, небажанням педагогів щось змінювати в своїй діяльності;

в) формуванні нового на підґрунті старого, традиційного, устале­ного.

9. Управління розвитком спирається на закон Гегеля «Заперечення заперечуваного», сутність якого полягає у:

а) русі від поодиноких, локальних змін до системних;

б) руйнації старих норм, традицій та створенні новацій, які су­проводжуються опором, небажанням педагогів щось змінювати в своїй діяльності;

в) формуванні нового на підґрунті старого, традиційного, устале­ного.

10. Вилучіть зайве з-поміж ознак організації в режимі розвитку:

а) сприятливі умові для росту та самовдосконалення персоналу;

б) обов'язкова участь кожного у обговоренні цілей та рішень;

в) більшість педагогів закладу мають вищу категорію.

11. Інноваційний процес — це,комплексна діяльність, яка передбачає логічний ланцюг:

а) створення, засвоєння, використання, розповсюдження;

б) засвоєння, створення, розповсюдження^ використання;

в) створення, використання, засвоєння, розповсюдження.

12. Функція інноваційного менеджменту передбачає упорядкування діяльності під час впровадження інновації, розподіл повноважень та відповідальності за окремі ланки роботи — це:

а) планування;

б) організація;

в) контроль.

13. Функція інноваційного менеджменту, яка дозволяє перевірити хід впровадження інновації, результативність інноваційного підхо­ду, — це:

а) планування;

б) організація;

в) контроль.

14. Види нововведень в організації, які не пов'язані між собою, це:

а) локальні;

б) модульні;

в) системні.

15. Види нововведень, які охоплюють діяльність різних груп людей та підсистем:

а) локальні;

б) модульні;

в) системні.

16. Види нововведень, які охоплюють весь навчальний заклад, усі його підсистеми та людей:

а) локальні;

б) модульні;

в) системні.

17. Менеджмент інновацій полягає у:

а) забезпеченні умов для інноваційної освітньої діяльності;

б) оновленні управління навчальним закладом;

в) інноваційних підходах до методичної роботи.

18. Яке з тверджень є правильним?

а) Нове завжди прогресивне;

б) нове завжди раціональне;

в) нове завжди створює додаткові труднощі.

19. Інновація — це:

а) завжди відхилення від стандарту, норми;

б) інколи відхилення від стандарту, норми;

в) не передбачає відхилення від стандарту, норми.

20. Педагогічні винахідники:

а) приходять до нового в результаті власних пошуків;

б) вдосконалюють і по-новому використовують елементи створених систем задля позитивного результату;

в) швидко сприймають і досконало використовують як традиційні, так і нові підходи та методи.

21. Педагогічні модернізатори:

а) приходять до нового в результаті власних пошуків;

б) вдосконалюють і по-новому використовують елементи створених систем задля позитивного результату;

в) швидко сприймають і досконало використовують як традиційні, так і нові підходи та методи.

22. Інновації в змісті освіти — це:

а) оновлення програм, підручників, посібників;

б) оновлення методик, форм, засобів навчання, виховання, розвит­ку;

в) оновлення структури навчального закладу, організації колективу, управлінської діяльності.

23. Інновації в організації педагогічного процесу — це:

а) оновлення програм, підручників, посібників;

б) оновлення методик, форм, засобів навчання, виховання, розвитку;

в) оновлення структури навчального закладу, організації колективу, управлінської діяльності.

24. Інновації в управлінні освітою — це:

а) оновлення програм, підручників, посібників;

б) оновлення методик, форм, засобів навчання, виховання, розвитку;

в) оновлення структури навчального закладу, організації колективу, управлінської діяльності.

25. Розробка системи інформаційного забезпечення про педагогічні інновації здійснюється на етапі:

а) пропаганди інноваційного пошуку;

б) формулювання проблем та визначення шляхів їх розв'язання;

в) теоретичної та науково-методичної підготовки педагогів до роботи - в інноваційному режимі.

26. Оцінка інновації здійснюється за критерієм актуальності, який передбачає:

а) можливість розв'язати певну проблему саме зараз;

б) інноваційний потенціал, надійність та вірогідність очікуваних результатів;

в) можливість ресурсного, кадрового, програмно-методичного, ма­теріально-технічного та інших видів забезпечення.

27. Оцінка інновації здійснюється за критерієм корисності, який пе­редбачає:

а) можливість розв'язати певну проблему саме зараз;

б) інноваційний потенціал, надійність та вірогідність очікуваних результатів;

в) можливість ресурсного, кадрового, програмно-методичного, ма­теріально-технічного та інших видів забезпечення.

28. Оцінка інновації здійснюється за критерієм реалістичності, який передбачає:

a) можливість розв'язати певну проблему саме зараз; б) інноваційний потенціал, надійність та вірогідність очікуваних

результатів; в) можливість ресурсного, кадрового, програмно-методичного, ма­теріально-технічного та інших видів забезпечення.

29. До соціально-педагогічних умов впровадження інновацій відносять­ся:

а) розвиток творчого потенціалу педагогів; реалізація принципів демократизації навчально-виховного процесу;

б) налагодження взаємовигідних зв'язків із фондами, центрами що сприяють впровадження нових технологій; відповідне фі­нансування та матеріально-технічне забезпечення інноваційної діяльності;

в) формування інноваційної культури педагогів підвищення фахо­вого рівня суб'єктів інноваційного процесу.

30. До організаційно-педагогічних умов впровадження інновацій від­носяться:

а) розвиток творчого потенціалу педагогів; реалізація принципів демократизації навчально-виховного процесу;

б) налагодження взаємовигідних зв'язків із фондами, центрами що сприяють впровадження нових технологій; відповідне фі­нансування та матеріально-технічне забезпечення інноваційної діяльності;

в) формування інноваційної культури педагогів підвищення фахо­вого рівня суб'єктів інноваційного процесу.

31. До психолого-педагогічних умов впровадження інновацій відно­сяться:

а) розвиток творчого потенціалу педагогів; реалізація принципів демократизації навчально-виховного процесу;

б) налагодження взаємовигідних зв'язків із фондами, центрами що сприяють впровадження нових технологій; відповідне фі­нансування та матеріально-технічне забезпечення інноваційної діяльності;

в) формування інноваційної культури педагогів підвищення фахо­вого рівня суб'єктів інноваційного процесу.

32. Інновацію слід обирати:

а) під проблему школи;

б) за критерієм її розповсюдженості та популярності;

в) заради набуття іміджу інноваційної школи.

33. До антиінноваційних соціальних бар'єрів відносяться:

а) протидія керівних органів впровадженню інновацій, відсутність координаційних центрів з розроблення та впровадження іннова­цій;

б) несумісність нового з наявним досвідом та цінностями в суспіль­стві;

в) брак методичного забезпечення, відсутність поінформованості про інновації.

34.Активне несприйняття нововведення через невідповідність цінно­стям особистості формується такими причинами:

а) невідповідність ціннісних орієнтацій особистості і цілей інно­вації; невідповідність уявлень про професійно-рольову позицію реальному функціонуванню організації;

б) спосіб життя відносини між людьми, смаки;

в) розходження у знаннях із приводу предмета нововведень, кри­тичний підхід до ситуації.

35. До бар'єрів творчості відносяться:

а) схильність до конформізму (прагнення бути подібним до інших, не відрізнятися), ригідність (негнучкість мислення);

б) особиста тривожність, невпевненість у собі, негативне самосприйняття;

в) усе правильно.

Завдання

Розробити проект впровадження інновації в навчальному закладі за схемою:

1. Формулювання проблеми.

2. Мета та завдання діяльності (відповідно до проблеми).

3. Сутнісна характеристика обраної інновації.

4. Джерельна база про інновацію.

5. Критерії та показники ефективності (результативності) інновації.

6. Об'єкти та суб'єкти інноваційної діяльності.

7. Нормативно-правова база для впровадження інновації.

8. Ресурсне забезпечення інноваційного процесу.

9. Алгоритм управлінської діяльності з упровадження інновації (етапи та види робіт).

Зразки інноваційних технологій для впровадження

— Школа здоров'я.

— Обдарована дитина.

— Школа успіху та радості (С. Френе).

— Школа діалогу культур (В. Біблера).

— Розвивальне навчання (Л. Занкова).

— Інші технології (за узгодженням з викладачем).

Література

1. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2004.— 352 с

2. Лазарев В. С. Системное развитие школы.— М.: Педагогическое общество России, 2002.— 304 с.

3. Мармаза О. І. Інноваційні підходи до управління навчальним закладом. - X.: Видав, гр. «Основа», 2004.— 240 с

4. Освітній менеджмент/За ред. Л. Даниленко, Л. Карамушки.— К.: Шкільний світ, 2003.- 400 с

5. Оцінювання та вибір педагогічних інновацій: теоретико-прикладний аспект/За ред. Л. І. Даниленко. - К.: Логос, 2001.— 185 с

6. Селевко Г. К. Современные образовательные технологи.— М.: На­родное образование, 1998.

7. Сластенин В. А., Подымова Л. С. Педагогіка: инновационная де­ятельность.— М.: Магістр, 1997.

8. Третьяков П. И. Управление школой по результатам.— М.: Новая, школа, 1997.- 288 с.

9. Управление развитием школы: Пособие для руководителей образо­вательных учреждений/Под ред. М. М. Поташника и В. С. Лаза­рева.— М.: Новая школа, 1995.- 464 с.

Поиск по сайту: