Крок 5. Формулювання місії організації

Місія — це певний кодекс організації, її філософія. Чітко сфор­мульована місія слугує підвищенню якості діяльності організації, управлінню організацією з огляду на те, що в місії закладено такі чинники, як:

Ділова філософія — це певний перелік правил успішності організації.

Соціальна відповідальність — це можливість бути конкурентно-спроможною, якщо залишатись орієнтованою на споживача та захист його інтересів.

Корпоративний дух — це можливість відчути причетність кожного працівника до організації, її успіху, проблем, проявляти підтримку, солідарність.

Стратегічний вибір — це можливість вибору та втілення стратегічної домінанти, яка є найбільш привабливою для організації.

Позиціонування на ринку — це можливість визначати та впевнено тримати свою нішу на ринку освітніх послуг.

В системі координат розробка місії являє собою задачу пошуку компромісів: вісь «треба» — відображає потреби ринку; вісь «можу» — відображає реальні можливості організації (ресурси); вісь «хочу» — від­ображає філософію організації (цінності, принципи).

Соціальна відповідальність організації є обов'язковим елементом її існування, відтак повинен враховуватись під час розробки стратегії розвитку організації. К. Девіс та Р. Бломстр визначають соціальну відповідальність як обов'язки діяти таким чином, щоб захищати та покращувати добробут суспільства в цілому у відповідності до своїх власних інтересів.

Соціальна відповідність передбачає:

а) підвищення рівня життя населення (через створення робочих місць, підтримку малозабезпечених, фінансування та меценатство науки, мистецтва);

б) соціальну захищеність працівників організації (зарплата, страху­вання, оплата відпустки, оплата лікарняного листа і т. д.);

в) самоконтроль діяльності (якість продукції та послуг, продумана політика цін на платні послуги, цивілізована боротьба з конку­ренцією);

Приміром, місія корпорації Johnson and Johnson»Ми відповідаємо перед лікарями, медсестрами, пацієнтами, матерями та іншими людьми, які використовують нашу продукцію і и послуги».

Місія спрямована на майбутнє організації, тому не повинна за­лежати тільки від наявних ресурсів, можливостей внутрішньою та зовнішнього середовища. Під місію форму ним стратегії цілі, серед яких є ті, що зумовлюють її ресурсне забезпечити.

У заміні цінностей організації на індивідуальні цінності керівника є велика небезпека щодо успіхів саме організації, об'єднання зусиль колективу, прийняття об'єктивних рішень, сприятливою мікроклімату.

Існує декілька основних підходів до розробки місії організації. Проте всі пов'язують успіх організації та задоволення потреби клієнтів. Споживачі повинні відчувати турботу організації та прагнення вирішити їхні проблеми, а персонал — моральне задоволення від якісних послу і та відповідно матеріальне заохочення.

У цьому випадку мета менеджменту — створити умови для досягнення таких результатів, тобто місії.

Як правило, формування місії розгортається навколо таких еле­ментів, як:

1) Визначення (уточнення) сфери діяльності. Фактично дається від­повідь на запитання:

Що виробляти?

Для кого виробляти?

Як виробляти та задовольняти потреби? '

Якими є цінності організації?

Приклади

1. П. Друкер оцінює цю організацію як найкращу у світі по стилям управління. Компанія Marks&Spenser.

«До наших ціннісних активів належать:

• Доброзичливе ставлення та довіра громадськості.

• Лояльність та відданість справі з боку керівництва та співробіт­ників усіх рівнів.

• Довіра та співробітництво із нашими постачальниками.

Наші принципи:

• Пропозиція споживачам за розумними цінами широкого спектру товарів високої якості.

• Спонукання постачальників до використання найсучасніших та найефективніших способів виробництва та методів контролю якості.

• Забезпечення співробітництва із постачальниками, контроль якості відповідно до найвищих стандартів.

• Збільшення магазинів, що дозволяє представити в них розширений асортимент товарів та забезпечити максимум зручностей для наших покупців.

• Побудова стійких взаємовигідних стосунків з нашими споживачами, постачальниками та співробітниками».

2. Постійне удосконалення (Японська фірма Sony);

3. Особистісно орієнтована освіта (система освіти в Україні).

Під час формування місії у полі зору робітників повинні бути такі чинники, як:

Споживачі (хто користується послугами організації).

Послуги (які саме послуги надавати).

Технології (які передбачаються основні сучасні ефективні техно­логії, способи організації діяльності, методи роботи із споживачами, персоналом).

філософія (моральні цінності споживача, персоналу, керівництва організації).

Імідж (бажаний образ організації).

Соціальна відповідальність (перед споживачем, персоналом).

Самоідентифікація (особливості, переваги, конкурентоспроможність організації).

Матеріальні, економічні цінності (прибутки, рівень економії, зар­плати, порівняння з іншими, ціна товарів та послуг).

Місія — це декларативна мета організації. Місія повинна надихати. Обговорення місії не повинно заходити занадто у наукову чи філософ­ську площину. Бажано, щоб ведучий обговорення сформулював слушні запитання за Сократівським методом, які б дозволили аудиторії бути активною, зацікавленою, думати, дискутувати, робити висновки.

Розглянемо та прокоментуємо запитання Дж. Брайсона:

1. Хто ми такі? (Уявіть, що вас на вулиці запитали про вашу органі­зацію і необхідно пояснити її сутність.)

2. Які головні соціальні та політичні проблеми ми повинні задоволь­няти? Які головні соціальні та політичні проблеми ми покликані розв'язувати? (Це запитання дає можливість побачити мету існу­вання організації, а не тільки її самоціль.)

3. Що ми робимо, щоб виявляти, передбачати та задовольняти ці потреби? (Це питання дозволяє вести розмови не самим із со­бою (що виглядає з точки зору психіатра нездорово), а із іншими.

Мати на увазі не тільки персонал організації, його цілі та бажання, а й соціально значущі завдання, що є пріоритетними для успішної діяльності організації.)

4. Як ми маємо реагувати на наших головних стейкхолдерів? (Відповідь на запитання дає можливість визначатись із системою, комунікацій та спільних цінностей із основними освітніми замовниками; знайти ключик, який одночасно відкриває двері, де криється задоволення потреб стейкхолдерів, та двері, де криється задоволення потреб членів організації).

5. Якими є наша філософія, цінності та культура? (Усвідомлено чи ні, але вони вже існують. Успішними стратегії будуть лише ті, які співзвучні із філософією організації. Відтак необхідно цінності з'ясувати, тобто вони повинні стати усвідомленими. Ті пропозиції, ідеї, які не співпадають із організаційною культурою, можна буде чесно, аргументовано відхилити.)

6. Що вирізняє нас з-поміж інших, або у чому полягає наша унікаль­ність? (Винятковість організації, її особливості роблять її конку­рентоспроможною, помітною, привабливою, відтак це є сильним аргументом організації і потребує осмислення і подальшого куль­тивування.)

Таким чином, місія повинна бути благородною, соціально корисною. Цілі повинні бути моральні, соціально справедливі. Це запорука їх гро­мадської підтримки, успішної реалізації. Стратегія повинна розв'язати стратегічні проблеми, тобто ті завдання, які перед нею постають.

Стратегія укладається у ланцюжок (рис. 49):

Рис. 49. Стратегічний ланцюг

Місія — це ідеологія організації; клей, який не дозволяє їй роз­пастися. Вона формулюється як провідна ідея, еталон діяльності. Місія

може бути представлена навіть у вигляді крилатого виразу, прислів'я, дотепного вислову, декларації, слогану.

Місія розробляється і відповідно підтримується всіма учасниками навчально-виховного процесу (керівниками, вчителями, учнями, бать­ками). Вона формується таким чином, щоб була зрозуміла сутність закладу освіти, щоб її можна було конкретизувати генеральною метою розвитку і реалізувати через стратегічні та тактичні плани діяльності.

Розробка місії є необхідною і доцільною для сучасного навчального закладу. Це пов'язано із тим, що місія об'єктивно існує у будь-якому колективі. Інша справа — вона може усвідомлюватись чи ні, бути сфор­мульованою чи ні. Зрозуміло, що виграють ті школи, де колектив чітко розуміє призначення, обговорює систему цінностей, втілює послідовну політику розвитку.

Місію не можна визначити раз і назавжди. Вона може змінюва­тись, оновлюватись, трансформуватись разом із системою культурних цінностей, соціальним замовленням на освіту.

Місія є засобом самовизначення і самовираження колективу шко­ли. Відтак місія розробляється колегіально. Вона є продуктом пошуку, творчості, дискусій, сумнівів, переконань багатьох людей. Тому доцільно виокремити декілька етапів:

— пошук «обличчя» закладу (забезпечується наступними організа­ційними формами: анкетування, бесіди, «мозкова атака», брейн-ринг, методики проектів);

— формулювання місії, її узгодження (основні організаційні форми етапу: «філософський стіл», узгоджувальна комісія);

— моніторинг реалізації (досягається через роботу експертної групи відстеження, звітність керівників програми розвитку та окремих цільових проектів).

Місія закладу освіти конкретизується системою цілей. Залеж­ність:

«мета — потреби» означає актуальність,

«мета — можливість» = реалістичність,

«мета — результати» = контрольованість,

«мета — час» = визначеність у часі,

«мета — місце» = просторова визначеність.

Це означає, що під час розробки цілей необхідно забезпечити на­явність усіх вище означених властивостей.

Поиск по сайту: