|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Секрети ефективного управління з перших вустСекрети уміння керувати кожне покоління повинно відкривати для себе заново, але самі по собі ці секрети досить прості. Справжній менеджер повинен ними володіти. Зразками мистецтва управління можна вважати діяльність Олександра Македонського, Хана Батия, Олександра Невського та Олександра Суворова. Це мистецтво ґрунтувалось на практичному досвіді, інтуїції, харизматичності особистостей. С. Н. Паркінсон виокремлював шість основних якостей, які необхідно здобути та розвивати в собі, узгоджуючи теорію та практику. 1. Уявлення — уміння представити кінцевий результат. 2. Знання — саме воно дає професійну впевненість. 3. Уміння керувати іншими, особистісна майстерність. 4. Рішучість, що складається із усвідомлення того, чи під силу завдання; віри в успіх, живлення оточуючих вірою. 5. Нещадність до нехлюїв, дармоїдів, ледацюг. 6. Привабливість — магнетизм натури. Уміння управляти — це мистецтво, якому можна навчитись. Ажіо Моріта, керівник фірми «Соні» висунув стратегічні положення ефективної діяльності керівника, які відповідають національним цінностям Японії: 1. Орієнтація на національні цінності. 2. Головна функція керівників — це прийняття рішень, що вимагає професійного знання техніки, здібностей передбачати майбутні напрями і тенденції в розвитку техніки і технології. Керівник повинен володіти широким колом загальних знань, що стосуються тієї галузі, в якій він має справу. Це сприяє також виникненню «шостого почуття», яке породжує знання та досвід. 3. Саме важливе для компанії — це моральний стан її працівників. 4. Найголовніший обов'язок японського керівника — збереження зайнятості і покращення умов життя працівників. 5. Керівники повинні вміти створити новий бізнес раніше своїх конкурентів. 6. Великою помилкою думку про те, що гроші — це головний спосіб винагороди людей за працю. 7. Обов'язки керівника полягають в тому, щоб постійно спонукати працівників виконувати важливу роботу. 8. Система колегіального управління, коли в основі прийнятих рішень лежать про позиції молодих керівників нижчої ланки, може мати переваги для компанії. Молоді керівники завжди думають про те, якою б вони хотіли бачити фірму, коли вони її очолять. 9. Компанія накопичує більше сили і гнучкості, коли всі працівники засвоюють її філософію. 10. Коли ви працюєте з людьми, логіка іноді повинна поступатись розумінню. Самоменеджмент як уміння керівника управляти собою останнім часом викликає жваві дискусії і безперечно слугує підвищенню ефективності діяльності. За Б. А. Анікіним, керівник повинен: 1. Знайти свої сильні сторони, переваги, позитивні якості, таланти. 2. Знайти свої слабкі сторони, дефекти. 3. Знайти функції і ролі керівника. 4. Уміти планувати свій час. 5. Уміти аналізувати уроки минулого. 6. Уміти управляти своїм навантаженням. 7. Знати, що таке стрес, і вміти з нього виходити. 8. Знати технологію прийняття управлінського рішення і вміти його приймати. 9. Мати свою систему цінностей. 10. Вміти самовдосконалюватись. 11. Вміти контролювати себе, особливо в складних ситуаціях. 12. Знати міру всьому, особливо алкоголю. Герберт Фройденбергер у книзі «Як перемагати високу вартість успіху» аналізує причини «вигоряння» керівника: 1. Ви не здатні розслабитись. 2. Ви наскільки тісно пов'язані із своєю діяльністю, що коли в ній щось збивається, з вами відбувається те ж саме. 3. Ідея, заради втілення якої ви так інтенсивно працювали, у подальшому виявилась марною. 4. Ви стали працювати значно більше, а отримувати значно менше задоволення від роботи. 5. Ваша потреба у специфічній «опорі» типу паління, алкоголю або транквілізаторів збільшується. 6. Ви постійно роздратовуєтесь; члени сім'ї та друзі говорять, що виглядаєте погано. 7. Ви можете назвати себе трудоголіком, бо постійно прагнете досягти робочих цілей шляхом виключення майже всіх інших життєвих інтересів. Що радить Г. Фройденбергер? 1. Спробуйте, наскільки це можливо, подолати ці причини. 2. Виконати рекомендації: а) Ламайте спосіб життя. Різноманітне життя захистить вас від «вигоряння». б) Час від часу відходьте від повсякденних справ, намічайте періоди для самоаналізу вашого життя. в) Ще раз оцініть ваші цілі з точки зору їх вартості. г) Зменшіть навантаження, організуйте ваш час більш ефективно. 3. Якщо не допомагають перші два варіанти, то змініть місце роботи. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |