АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні ідеї та концепції сучасного менеджменту

Читайте также:
  1. Аналіз сучасного села як фактора соціального розвитку
  2. Блок 17. КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ ТА ОСНОВНІ ТИПИ КЛІМАТУ.
  3. в практиці роботи сучасного загальноосвітнього навчального закладу
  4. В1.1 Основні історіософські концепції походження українського народу.
  5. Вcеукраїнського конкурсу-фестивалю сучасного музичного та вокального мистецтва
  6. Види, рівні та основні завдання моніторингу
  7. Визначення основних функцій менеджменту та їх взаємозв’язку в межах циклу менеджменту.
  8. Визначте основні шляхи надання допомоги учням з особливостями психофізичного розвитку в адаптації серед здорових людей.
  9. Виконавчі комітети місцевих рад: формування, склад основні форми і методи діяльності
  10. Вимоги до сучасного керівника
  11. Влада як соц. явище. Концепції влади. Методи влади. Проблеми легітимності влади.
  12. Внутрішній аудит в системі управління суб'єктів господарювання. Основні завдання внутрішнього аудиту.

Д. Мак-Грегор і Р. Макмурі запропонували об'єднати досягнення усіх шкіл в теорію менеджменту. Розпочався розвиток теорії капіталістич­ного менеджменту. З'явилась універсальна теорія менеджменту. Основ­ною ідеєю цієї теорії є посилення ролі керівника і його управлінської діяльності у виробництві та суспільстві. Таким чином, управління оформлюється як самостійна наука і особливий вид діяльності.

Основні положення нової інтегрованої парадигми управління зво­дяться до того, що:

— ставка робиться на людину, яка сама допомагає собі реалізува­тись;

— організація розглядається як живий організм, що живе, розви­вається, формує систему цінностей та цілей;

— постійне оновлення — основа життєдіяльності організації, яка живиться своїми внутрішніми прагненнями та пристосовується до зовнішніх умов;

— необхідне поєднання різних підходів до управління;

50—60pp.: набуває розвитку школа соціальних систем.

Професор Гарвардського університету Ч. Барнард висунув концеп­цію взаємодії системи з оточуючим середовищем. Г. Саймон, Д. Марч, теоретики цієї школи, розглядали управління як складну ієрархічну систему. Окрім того, вони уявляли організацію як складний комплекс взаємозалежних і взаємодіючих факторів, серед яких є йлюдина. Вчені намагались поєднати раціоналістичну та соціально-психологічну школи, додаючи аналіз факторів зовнішнього середовища.

70-ті pp.: розвиток кібернетики, економіки, математичних методів аналізу, комп'ютеризація зумовили появу ще однієї так званої «нової школи». Найбільш відомими її представниками є: Р. Акофф, Л. Бертоланфі, С. Бір.

З'явились наукова дисципліна — теорія управлінських рішень, яка спрямувала зусилля на розробку:

— методів математичного моделювання процесів вироблення рішень у колективах;

— алгоритмів розробки оптимальних рішень із застосуванням теорії статистичних рішень, теорії ігор тощо;

— кількісних моделей.

У 70-ті роки Р. Моклер розробив теорію ситуативного підходу. Цій проблемі присвячено книги Д. Міллера та М. Старро. Широкого роз­витку набувають різні методи управління, які є більш чи менш ефек­тивними за певних умов. Уможливлюється адаптація системи до змін в оточенні.

80-тіpp.: утворився напрям так званої організаційної культури.

Увага до створення організаційної культури дає змогу реалізувати гуманістичні основи управління. Зменшується жорсткість ієрархічних структур, розширюється організаційна кооперація, починає вико­ристовуватися делегування повноважень. Відбувається скорочення управлінського апарату. Поступово витискуються методи і форми ко­мандно-адміністративного управління. Статичні структури поступово змінюються гнучкими, форми яких змінюються при кожній зміні середовища.

90-ті2000 рр.:

1. Одним із понять менеджменту стає невизначеність як постійна мін­ливість умов. Завдання керівників у створенні адаптивних, швидко реагуючих управлінських механізмів, в організації відповідних під­ходів. Необхідне більш гнучке, різноманітне, органічне управління. Доцільно експериментувати, шукати, творити. Сформульовано і уточнено нові задачі управління:

— переорієнтація на кінцеві результати, групові завдання, ново­введення;

— розробка альтернативних варіантів організації, режимів роботи з гнучкими параметрами, індивідуалізація праці;

— розширення стимулюючих інструментів;

— підвищення ролі активізації новаторської діяльності;

— довгострокове планування розвитку;

— планування кар'єри;

— формування нового господарського мислення;

— лейтмотивом стало твердження, що в основу удосконалення управління необхідно покласти людський фактор.

2. Особливості сучасного погляду на лідера полягають в тому, що керівник розглядається як носій інноваційної організаційної куль­тури. Це знаходить прояв у тому, що:

— стосунки «керівник — підлеглий» переходять на рівень спів­робітництва;

— відбувається кооперація партнерів, зацікавлених у справі;

— розпорядження, накази заміняються переконанням;

— жорсткий контроль поступається роботі за довірою;

— прагнення розвивати роботу командою;

— керівники-новатори завжди відкриті для нових ідей від колег, підлеглих, клієнтів;

— керівник прагне підтримувати сприятливий психологічний клімат у колективі;

— цінується особистий приклад керівника;

— обізнаність керівника у навіть незначних інноваційних підходах чи проектах.

3. Нова філософія управління якістю, яка базується на таких поло­женнях:

— якість оголошується головною метою, перетворюється на образ життя управлінців та працівників;

— потрібний послідовний контроль за якістю роботи безпосередніми виконавцями, тобто розвиток самоконтролю;

— в організації повинні бути нейтралізовані сили, які шкодять розповсюдженню нової філософії управління якістю.

Суть цього підходу — задоволення споживача (клієнта, користувача послуг).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)