Регулювання як функція управління

Найбільш неоднозначно трактується функція регулювання. Не всі теоретики менеджменту взагалі включають її до операційного циклу. Проте вважаємо, що функція регулювання покликана забезпечувати динаміку розвитку організацій, усувати перешкоди і відхилення від цілей діяльності.

Об'єктивна основа функції регулювання пов'язана із підтрим­кою динамічної рівноваги. Внутрішні та зовнішні умови організації є мінливими. Тому один із видів діяльності керівника пов'язаний зі створенням балансу між традиціями та розвитком, бажаннями замов­ників та можливостями організації, сподіваннями колективу і реаліями життя тощо.

Функція регулювання насичена проявами влади, лідерства, під­порядкування. Вона пов'язана із пошуками шляхів удосконалення, управлінням розвитком, впровадженням інновацій.

Мета регулювання — збереження стійкості організації шляхом підтримки необхідного співвідношення між різними її елементами своєчасної ліквідації можливих відхилень від установлених норм у фун­кціонуванні об'єктів управління.

Англія. Журналісти питають у ректора університету, який у робочий час читає Шекспіра: «А хто ж управляє університетом?». З посмішкою ректор відповів: «Нашим університетом вже управляють традиції».

Регулювання — це функція управління, сутність якої полягає у ко­ригуванні за наслідками контролю та аналізу.

Корекції (зміни, доповнення) вносяться до:

— систем інформації та її обробки;

— планів роботи;

— завдань та цілей;

— форми та змісту роботи;

— системи стосунків між людьми;

— системи контролю;

— висновків, рішень за наслідком контролю.

Таким чином, регулювання пов'язане із усіма функціями управлін­ня. Регулювання передбачає упорядкування усіх ланок організації та І її діяльності, корекцію її підсистем.

Завдання керівника під час регулювання:

1. Панорамно бачити усі управлінські функції циклу, їх взаємодію.

2. Мати достовірну, перевірену, надійну інформацію про необхідність змін.

3. Вміло добирати методи корекції відповідно до ситуації.

4. Виробити чіткі та змістовні рекомендації щодо впорядкування системи, усунення недоліків.

5. Здійснювати перевірку їх виконання.

Відтак, регулювання — це вміння підтримувати систему організації на оптимальному якісному рівні, спрямовувати її розвиток.

Регулювання як вид управлінської діяльності виконує такі функції, як:

Діагностична — встановлення причин відхилення від стандар­тів, визначення резервів підвищення ефективності, розробка шляхів удосконалення.

Навчальна — сприяє підвищенню рівня теоретичних знань, прак­тичних умінь, створює умови для підвищення професіоналізму.

Виховна — мотивує до саморозвитку, вдосконалення, творчої активності.

Регулювання завжди стосується певних змін, які стали очевидними після контролю. їх ініціаторами можуть бути: керівник, персонал та експертна група. Тобто ініціативу корекції можна розглядати в системах «згори — вниз», «знизу — вгору» та від групи перевіряючи «згори» та «вниз» (таблиця 18).

Таблиця 18

Поиск по сайту: