|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Крок 10. Експертна процедураМетод педагогічної експертизи описаний у літературі щодо організації досліджень такими авторами, як: В. С. Черепанов, М. Є. Архангельський, П. І. Піскунов, Г. В. Воробйов, В. І. Зверева. Метод передбачає наступні кроки: 1. Формування групи експертів. 2. Визначення мети роботи експертної групи. 3. Вибір правил, способів оцінки, статистичної обробки та узагальнення інформації. 4. Визначення критеріїв експертизи. 5. Проведення процедури експертизи. 6. Заповнення протоколу результатів експертизи. З метою експертизи розробленої комплексно-цільової програми необхідно укомплектувати експертну групу у складі 5—7 чоловік. Експертами можуть бути вчені, викладачі ВНЗ, спеціалісти відділів освіти, а також колегіальні експерти — кафедри, наукові лабораторії, комісії тощо. Вважаємо, що наявність критеріального апарату, розробленого до початку реалізації комплексно-цільової програми, дозволить оцінити можливість досягнення запланованих цілей та результатів. Критерії розкриваються через систему конкретних показників. Для експертизи комплексно-цільової програми можна виокремити наступні критерії та показники: Варіант 1. Критерій актуальності. Показники: • вирішення значущих актуальних для керівника проблем; • вирішення значущих актуальних для педагогів проблем; • вирішення значущих актуальних проблем для учнів. 2. Критерій інноваційності. Показники:. • ступінь новизни в діяльності керівника; • ступінь новизни в діяльності педагогів; • ступінь новизни в діяльності учнів. 3. Критерій продуктивності. Показники: • вплив на систему знань, умінь та навичок керівника; • вплив на систему знань, умінь та навичок педагогів; • вплив на систему знань, умінь та навичок учнів. 4. Критерій системності та впорядкованості організації діяльності. Показники: • наявність зв'язку, цілей, завдань та змісту діяльності; • можливість здійснювати моніторинг програми; • наявність системи інформування про хід реалізації програми; • злагодженість у роботі учасників цільового проекту, відповідальність за результати роботи; 5. Критерій демократичності та психологічного супроводження. Показники: • розвиток неформальної структури колективу; • сприятливий мікроклімат; • співробітництво, гласність в діях. 6. Критерій оптимальность Показники: • врахування, матеріально-технічних, фінансових ресурсів конкретного закладу освіти; • достатність час для реалізації програми; • врахування умов закладу та проблем їх динаміки та тенденції розвитку. 7. Критерій рефлективності. Показники: • можливість самоаналізу діяльності керівника; • можливість самоаналізу діяльності педагогів; • можливість самоаналізу діяльності учнів. 8. Критерій особистісної результативності. Показники: • динаміка управлінської культури керівника; • динаміка мотиваційної культури вчителів; • динаміка мотиваційної культури учнів. 9. Критерій прогностичності. Показники: • врахування ступеня важливості розв'язання проблеми для майбутньої діяльності керівника; • врахування ступеня важливості розв'язання проблеми для майбутньої діяльності педагогів; • врахування ступеня важливості розв'язання проблеми для майбутньої діяльності учнів. Варіант В. С. Лазарев пропонує такий перелік критеріїв та показників експертизи програми розвитку: 1. Якість постановки проблеми: • чи операционально визначено те, що потрібно; • чи обґрунтовано, що саме вимагається; • чи чітко визначено, що із необхідного відсутнє; • чи обґрунтовано оцінки наявного. 2. Якість опрацювання змісту нововведень: • чи конкретно опрацьовано прогнозовані зміни; • чи детально вони викладені; • чи достатньо заплановано змін для досягнення бажаних результатів. 3. Якість визначення очікуваних результатів: • чи можна контролювати досягнення результату; • чи в достатній мірі буде вирішена проблема. 4. Якість опрацювання плану реалізації: • чи достатньо запланованих дій для досягнення бажаних результатів; • чи раціональний ступінь деталізації плану; • чи можна відстежувати проміжні результати; • чи забезпений план необхідними ресурсами; • чи реалістичні строки реалізації. 3 варіант 1. Додержання принципів планування при складанні програми: Науковості — використання при плануванні досягнень педагогіки, дедактики, психології, фізіології, предметних методик. Наступності — планування завдань, вибір педагогічних засобів із урахуванням досягнутих результатів. Перспективності — врахування перспективного розвитку навчального закладу. Конкретності — чітку постановку завдання, визначення термінів та виконавців. Координації — забезпечення узгодженості всіх шкільних та позашкільних підсистем, що беруть участь у педагогічному процесі. Об'єктивності — планування тільки тих завдань, які реально можуть бути виконані в умовах функціонування закладу. Актуальності — першочерговість завдань, які впливають на результативність діяльності. Реальності — можливість виконання наміченого. Оптимальності — вирішення найбільш вважливих питань, що забезпечують рівномірний ритм роботи протягом навчального року. Динамічності — внесення при необхідності змін до плану роботи. 2. Відповідність поставлених цілей генеральній меті та місії. 3. Відповідність головних напрямків методичного забезпечення поставленим цілям. 4. Максимальне врахування нерозв'язаних проблем. 5. Доцільність обраних форм роботи. 6. Можливість своєчасного виявлення і корекції стану виконання програми. Експертні оцінки виставляються за кожним показником залежно від ступеня реалізації: 0 балів — показник відсутній; 1 бал — показник недостатньо виражений; 2 бали — показник достатньо виражений; 3 бали — показник виражений оптимально. Можна задіяти будь-яку зручну шкалу оцінювання: від 0 до 10, від 1 до 9 і т. д. Зразки форми протоколу та їх обробки представлено в наступних таблицях (таблиці 43, 44), Таблиця 43 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |