АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Адміністративний захист прав суб’єктів підприємницької діяльності

Читайте также:
  1. X. Проблеми юридичної відповідальності за правопорушення у сфері підприємницької діяльності
  2. Авторські та суміжні права та їх правовий захист.
  3. Адміністративний устрій.
  4. Актуальність проблеми надійності діючих систем криптографічного захисту інформації.
  5. АКУСТИКА ЗАЛІВ І ЗАХИСТ ПРИМІЩЕНЬ ВІД ШУМУ
  6. Банкрутство як підстава припинення господарської діяльності.
  7. Банкрутство як правовий механізм регулювання підприємницької діяльності
  8. В. Органи державної виконавчої влади, що здійснюють управління у сфері економіки, складають четвертий вид суб’єктів господарювання.
  9. Вашому підприємству потрібен захист?
  10. Вибір способів формування ООД у тих, кого навчають з теми «Класифікація способів захисту інформації», та способи реалізації
  11. Види (класифікація) спеціальних суб’єктів злочину

Адміністративно-правовим вважається захист, що здійсню­ється засобами державно-правового впливу із залученням спе­ціально уповноважених державних органів або вищестоящимиорганами виконавчої влади Іншими слонами, адміністративно-правовий захист суб'єктів підприємницькоїдіяльності реалізу­ється:

1) шляхом звернення до органів, що мають повноваження із захисту їх прав;

2) шляхом звернення в порядку підпорядкованості до ви­щестоящих органів виконавчої влади (посадових осіб).

Органи, що здійснюють державний нагляд та контроль у сфері підприємницької діяльності і мають повноваження на проведення перевірок у відповідних галузях господарювання, також опосередковано здійснюють адміністративно-правовий захист прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької ді­яльності. «Опосередкований» захист в такому випадку може ма­ти і безпосередній характер, оскільки перевірки відповідними органами можуть відбуватися не тільки за ініціативою власне органу, а і за заявою (скаргою) заінтересована (постраждалої) особи.

До органів, що в адміністративному порядку здійснюють за­хист прав суб'єктів підприємницької діяльності, насамперед на­лежать правоохоронні органи. Звернення до таких органів в адміністративному порядку в окремих випадках має наслідком прийняття рішення судом, який розглядає відповідну справу за поданням цих органів. Відповідно відбувається комплексний захист прав суб'єктів підприємницької діяльності — за допомо­гою адміністративних і судових засобів.

Наприклад, органи внутрішніх справ (міліції) відповідно до п. 24 ст. 11 Закону України від 20 грудня 1990 р. «Про міліцію» мають право вимагати від керівників підприємств, установ і ор­ганізацій пояснення за фактами порушення законодавства, пе­ревірка додержання якого віднесена до їх компетенції. Стат­тею 112 Кримінально-процесуального кодексу України слідчим органів внутрішніх справ надано право провадити досудове слідство у справах про злочини, передбачені, зокрема, ч. 2 ст. 205 «Фіктивне підприємництво», ст. 206 «Протидія законній господарській діяльності», ст. 219 «Доведення до банкрутства», ст. 220 «Приховування стійкої фінансової неспроможності», ст. 221 «Незаконні дії у разі банкрутства» тощо Кримінального кодексу України. Незважаючи на те, що органи внутрішніх справ розслідують відповідні злочини в адміністративному по­рядку, остаточне рішення про визнання особи винною (неви­нуватою) приймає суд.



На органи прокуратури и. 5 ст. 121 Конституції України пок­ладено нагляд за додержанням праві свобод людини і громадя­нина, додержанням законів з них питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовимиособами. Відповідно до наданих повноважень і за змістом ч. 5 ст. 25 Закону України від 4 грудня 1990 р. «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції Закону від 24 грудня 1993 р.) дії або рішення податкової міліції, її посадових та службових осіб можуть бути оскаржені у встановленому за­коном порядку, зокрема до прокуратури. Відповідні дії або рі­шення можуть також оскаржуватися до суду.

Слідчі податкової міліції — спеціального підрозділу Держав­ної податкової адміністрації України по боротьбі з податкови­ми правопорушеннями — провадять досудове слідство у спра­вах про злочини, передбачені, зокрема, ст. 218 «Фіктивне бан­крутство» Кримінального кодексу України, тим самим захища­ючи кредиторів від недобросовісних боржників в особі керівни­ків суб'єктів господарської діяльності або фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності.

Антимонопольний комітет України, не маючи статусу право­охоронного органу, в силу повноважень, наданих Законом України від 26 листопада 1993 р. «Про Анти монопольний комітет України», розглядає заяви суб'єктів підприємницької діяльнос­ті про порушення їх прав внаслідок недотримання законодавс­тва про захист економічної конкуренції або дій з ознаками не­добросовісної конкуренції.

Органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що має повноваження щодо опосередкованого захисту прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності, є Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва є спе­ціально уповноваженим органом з питань державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність цієї служби через міністра економічного розвитку і торгівлі України, але не оперативно, а через нормативні акти[2].

При цій службі функціонує Експертно-апеляційна рада, що розглядає скарги підприємців з питань ліцензування.

В адміністративному порядку права і законні інтереси суб'єктів підприємницької діяльностіможуть бути захищенішляхом звернення в порядку підпорядкованості до вищестоя­щих органів виконавчоївлади (посадових осіб) зі скаргою (зая­вою) на дії (бездіяльність) підлеглих. Звернення до вищестоя­щого органу (посадової особи) є позасудовим шляхом вирішен­няспору і не перешкоджає наступному зверненню до судовихорганів незалежно від рішення цього органу. Процедура розгля­ду відповідних звернень регулюється підзаконними норматив­ними актами — інструкціями, правилами, положеннями тощо вищестоящих з тих органів, дії яких оскаржуються. Якщо такий порядок не визначений, слід керуватися загальними нормами Закону України від 2 жовтня 1996 р. «Про звернення громадян».


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)