Відкриття рахунку;(пит 20)

1)ліцензування;

2)патент;

3)квотування.

Немає потреби деталізувати, бо про це все йдеться у питаннях 23-24

19. Державна реєстрація суб’єктів господарювання.

Державна реєстрація суб’єктів господарювання здійснюється на підставі Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від 15 травня 2003 року.

Відповідно до цього закону Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

До 01.07.2013 року державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців проводилася державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи- підприємця. З 01.07.2013 року державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців здійснюється державними реєстраційними службами. Наприклад, у Львові це Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції

Документи, які відповідно до вимог Закону подаються (надсилаються поштовим відправленням або електронним документом) державному реєстратору, повинні бути викладені державною мовою.

Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) такі документи:

1) заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;

2) примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;

3) два примірники установчих документів (у разі подання електронних документів - один примірник);

4) документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи. У разі подання електронних документів для проведення державної реєстрації юридичної особи підтвердженням внесення плати за проведення державної реєстрації юридичної особи є примірник електронного розрахункового документа, засвідченого електронним цифровим підписом;

5) інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб.

У разі утворення юридичної особи на підставі модельного статуту в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи проставляється відповідна відмітка з посиланням на типовий установчий документ.

У державній реєстрації юридичної особи може бути відмовлено з таких підстав:

1) невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;

2) невідповідність установчих документів вимогам Закону;

3) порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема:

- наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;

- невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;

- наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій;

- наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;

- використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування державного органу або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;

- невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону щодо найменування окремих видів юридичних осіб (банк, кредитна спілка, недержавний пенсійний фонд тощо);

- встановлена іншими законами заборона використання у найменуванні юридичної особи певних термінів, абревіатур, похідних термінів.

Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має реєстраційний номер облікової картки платника податків, або уповноважена нею особа (далі - заявник) повинна подати особисто (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) або через уповноважену особу державному реєстратору за місцем проживання такі документи:

1) заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;

2) копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;

3) документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;

4) нотаріально посвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю.

У разі подання електронних документів нотаріально посвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання провадити підприємницьку діяльність, надсилається державному реєстратору поштовим відправленням. При цьому державному реєстратору електронним документом надсилаються відомості про реквізити поштового відправлення та подається опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі.

У разі подання державному реєстратору електронних документів фізичної особи до них додається електронний документ, що засвідчує повноваження особи, пов'язані з підготовкою електронних документів фізичної особи.

У державній реєстрації фізичної особи-підприємця може бути відмовлено з таких підстав:

1) невідповідність відомостей, які вказані у реєстраційній картці на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, відомостям, які зазначені у документах, що подані для проведення державної реєстрації;

2) наявність обмежень на зайняття підприємницькою діяльністю, які встановлені законом, щодо фізичної особи, яка має намір стати підприємцем;

3) наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що заявник є підприємцем.

Відмова у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця з інших підстав не допускається.

Строк державної реєстрації юридичної особи-суб’єкта господарювання не повинен перевищувати трьох робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи. Строк державної реєстрації фізичної особи-підприємця не повинен перевищувати двох робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця.

Не пізніше наступного робочого дня після отримання державним реєстратором від органів статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України даних про взяття на облік юридичної особи державним реєстратором видається (надсилається поштовим відправленням з описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі один примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи та виписка з Єдиного державного реєстру.

Не пізніше наступного робочого дня після отримання державним реєстратором від органів статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України даних про взяття на облік фізичної особи - підприємця державним реєстратором видається (надсилається поштовим відправленням з описом вкладення) заявнику виписка з Єдиного державного реєстру.

20. Передумови для здійснення господарської діяльності.

З моменту державної реєстрації юридична чи фізична особа набувають статусу суб’єкта господарювання.

Разом з тим, з цього моменту вони реально ще не можуть розпочати безпосереднє здійснення господарської діяльності. Для того, щоб розпочати її здійснення, повинні скластися певні передумови.

Таких передумов, які вимагаються для більшості суб’єктів господарювання, є три:

1) взяття суб’єкта господарювання на облік у відповідних державних органах;

2) отримання дозволу на оформлення замовлення для виготовлення печаток і штампів;

3) відкриття рахунку у банківській установі.

Відповідно до ст.ст. 26 та 43 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”:

Державний реєстратор у день державної реєстрації юридичної особи зобов'язаний передати відповідним органам статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.

Підставою для взяття юридичної особи на облік в органах статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України є надходження до цих органів відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи - підприємця зобов'язаний передати відповідним органам статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України повідомлення про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця для взяття фізичної особи - підприємця на облік.

Підставою для взяття юридичної особи на облік в органах статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України є надходження до цих органів відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.

Наведеними законодавчими положеннями з суб’єктів господарювання знято обов’язок особисто подавати документи для взяття їх на облік у відповідних державних органах. Цей обов’язок покладається виключно на державного реєстратора.

Оскільки видача відповідних документів (довідка, страхове свідоцтво тощо), якими засвідчується факт взяття на облік суб’єктів господарювання, вважається різновидом адміністративних послуг, за їх видачу суб’єкти господарювання вносять встановлену законодавством України плату.

Порядок видачі дозволу на оформлення замовлення на виготовлення печаток і штампів регулюється Інструкцією „Про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів”, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 17 від 11.01.1999 р. та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 28.04.1999 р. (і хоч вона втратила чинність ще у 2011!! році, я на наеї посилаюсь оскільки: 1 — НІЧОГО іншого не було прийнято, 2 — Цікало в лекції теж на неї посилався, 3 — навіть в наукових статтях про неї досі пишуть))

Відповідно до цієї Інструкції видачу дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів суб’єктам господарювання здійснюють міські або районні органи внутрішніх справ за територіально-адміністративною підпорядкованістю.

Для одержання дозволу на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів керівники суб'єктів господарювання – юридичних осіб або підприємці-громадяни подають в органи внутрішніх справ такі документи:

1) заяву на оформлення дозволу на виготовлення печаток і штампів;

2) копію свідоцтва про державну реєстрацію, нотаріально завірену, якщо інше не передбачено законом;

3) зразки (ескізи) печаток, штампів – у двох примірниках, затверджені керівником (власником);

4) громадяни-підприємці – копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків.

Протягом трьох робочих днів із дня одержання документів орган внутрішніх справ зобов'язаний видати дозвіл на виготовлення печаток і штампів суб'єкту підприємницької діяльності або надати письмову відмову із зазначенням причин, які обумовлюються законодавством України.

Порядок відкриття рахунку в банківській установі регулюється Інструкцією „Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах”, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 р.

Відповідно до цієї Інструкції суб’єкти господарювання мають право відкривати рахунки у будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом чи банківськими правилами.

Суб’єктам господарювання можуть відкриватися два види банківських рахунків:

- поточні рахунки;

- вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок – це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Вкладний (депозитний) рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору. Проведення розрахункових операцій і видача коштів готівкою з вкладного (депозитного) рахунку суб’єкта господарювання забороняється.

Для відкриття поточного рахунку юридичній особі-суб’єкту господарювання, уповноваженою нею особою банківській установі подаються такі документи:

1) заяву про відкриття поточного рахунку, яку підписує керівник юридичної особи або інша уповноважена на це особа;

2) копію належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту/засновницького договору/установчого акта/положення).

Юридичні особи публічного права, які діють на підставі законів, установчий документ не подають. Юридична особа, яка створена та/або діє на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, подає копію рішення про її створення або про провадження діяльності на підставі модельного статуту, підписаного усіма засновниками;

3) копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містить відомості про юридичну особу;

4) картку із зразками підписів і відбитка печатки.

Фізична особа – підприємець для відкриття поточного рахунку подає установі банку такі документи:

1) заяву про відкриття поточного рахунку, що підписана фізичною особою – підприємцем або її представником;

2) копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, що містить відомості про фізичну особу - підприємця;

3) картку із зразками підписів.

Днем відкриття поточного рахунку клієнта вважається дата, що зазначена на заяві про відкриття цього рахунку в розділі „Відмітки банку”.

21. Способи індивідуалізації суб’єктів господарювання.

Під способами індивідуалізації суб’єктів господарювання розуміються юридичні засоби, за допомогою яких, один суб’єкт господарювання відрізняється від інших.

Для юридичних та фізичних осіб – суб’єктів господарювання актами господарського законодавства України встановлені властиві їм способи індивідуалізації.

Для юридичних осіб найбільш характерними засобами індивідуалізації виступають: найменування, комерційне найменування, місцезнаходження, відбиток печатки, номер поточного банківського рахунку, ідентифікаційний код, торговельна марка, географічне зазначення.

Ст. 90 ЦК України встановлює вимоги до найменування юридичних осіб, серед яких — необхідність зазначення інформації про їх організаційно-правову форму, а щодо установ також про характер діяльності. Окрім того, юридична особа вправі мати скорочене найменування. Варто зазначити, що вимоги до найменувань юридичних осіб містяться в окремих нормах ЦК України (наприклад: ч. 4 ст. 119 (найменування повного товариства має містити імена (найменування) всіх його учасників, слова «повне товариство» або містити ім’я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням слів «і компанія», а також слова «повне товариство»), ГК України (наприклад: ч. 4 ст. 73 (найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова «державне підприємство»), Закону України № 2121 від 7 грудня 2000 р. «Про банки і банківську діяльність» та в нормах деяких інших законодавчих актів.

Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменуванн я. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. На відміну від звичайних найменувань, особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які вони надають.

Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - документ, що містить відомості про юридичну особу або її відокремлені підрозділи (або фізичну особу - підприємця) і використовується для їх ідентифікації під час провадження господарської діяльності та відкриття рахунку в банку.

Місцезнаходження юридичної особи-суб’єкта господарювання. Місцезнаходженням юридичної особи до змін від 2 грудня 2010 р. вважалась адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Згідно з чинною редакцією ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відбиток печатки юридичної особи-суб’єкта господарювання.

Номер поточного банківського рахунку юридичної особи-суб’єкта господарювання.

Торговельна марка та географічне зазначення юридичної особи-суб’єкта господарювання.

Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Таким позначеннями можуть бути: слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів тощо.

Під географічним зазначенням, згідно із ст. 1 Закону України „Про охорону прав на зазначення походження товарів” від 16 червня 1999 року, розуміється будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару, який має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природ-ними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора.

Способами індивідуалізації фізичної особи-підприємця є ті ж юридичні засоби, за допомогою яких індивідуалізуються юридичні особи-суб’єкти господарювання, з урахуванням деяких особливостей, встановлених законом.

Так, відповідно до абз.2 ч.1 ст. 159 Господарського кодексу України громадянин-підприємець має право заявити як комерційне найменування своє прізвище або ім’я.

Місце проживання фізичної особи – це житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель, тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем.

Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. (на відміну від виписки про юридичну особу, містить не ідентифікаційний код юридичної особи, а реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраійного номера).

22. Дозвільна система у сфері господарювання.

Окрім видачі суб’єктові господарювання ліцензій та патентів на здійснення господарської діяльності законодавством України може встановлюватися необхідність в отриманні інших документів дозвільного характеру (дозволів, висновків, погоджень, свідоцтв тощо).

Дозвільна система у сфері господарювання — сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, державними адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, видачею дублікатів, анулюванням документів дозвільного характеру

Загальні засади видачі документів дозвільного характеру визначаються Законом України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” від 6 вересня 2005 року.

Об’єктами на які видаються документи дозвільного характеру є:

1) природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок;

2) споруда, будівля, приміщення;

3) устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються;

4) окрема операція;

5) господарська діяльність певного виду;

6) робота та послуга;

7) документи, які використовуються суб'єктом господарювання у процесі проходження погоджувлаьної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об'єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).

Суб’єкт господарювання має право вибору способу одержання документа дозвільного характеру, а саме шляхом звернення: