АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Створення та відкриття Web-сторінок. Операції з файлами: завантаження, пряме відкриття та робота з файлами. Пошук даних у мережі

Читайте также:
  1. II. Методична робота.
  2. VIIІ. Самостійна робота.
  3. Аналіз вхідних та вихідних даних
  4. Апарат економіко-математичної обробки та аналізу даних в середовищі MS Excel: математичні, статистичні, фінансові функції.
  5. Архівація даних. Робота з програмами - архіваторами Win Zip, Win Rar та ін.
  6. Базова передача даних
  7. Баланс підприємства як найважливіша форма звітності, його структура та джерела даних для складання.
  8. Банківські гроші та процес їх створення. Мультиплікативне розширення пропозиції грошей.
  9. Банківські операції
  10. БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ
  11. Будова і робота фільтрів.
  12. Валютні операції.

Найпростіший спосіб відкрити Web-сторінку полягає в тому, щоб набрати її URL-адресу в полі Адрес (2 на рис. 8.18) і натиснути на Enter. Ім'я протоколу (http://, ftp://, gop­her:// на початку адреси) вводити не обов'язково. Internet Explorer веде журнал адрес (історію) усіх Web-серверів, що відвідувалися. Потрібну можна швидко вибрати у списку, що з'являється після натиснення на кнопку із чорною стрілкою у правій частині поля для вводу адреси. Також можна, активізувавши комбінацію Ctrl + Н (або меню Вид, Панели обозревателя, Журнал), викликати панель журна­лу, що буде приєднана у лівій частині вікна.

Часто при перегляді Web-сторінок необхідно зберегти адресу даної сторінки, щоб потім легко до неї звертатися. Для цього в Internet Explorer існує функція роботи із вкладками, винесена в окремий пункт меню Избранное. Для того щоб створити закладку на сторінку, яка зараз ак­тивна, вибирають команди Избранное, Добавить в избран­ное. Після цього з'явиться діалогове вікно, показане на рис. 8.20 (воно відображається у скороченому вигляді, а на рис. 8.20 відтворено його повний вигляд, що з'являється після натиснення на кнопку Добавить в «). У цьому вікні у полі Имя (1) можна ввести ім'я вкладки, а за допомогою списку Добавить в (2) вибрати категорію для посилання. Активізація кнопки Создать папку (3) дає змогу створюва­ти нові категорії, наприклад вести власний каталог поси­лань на часто використовувані сайти.

Також під час роботи з Web-сторінками буде необхідно зберігати сторінку на диск для повторного її перегляду без завантаження з Internet. Для цього вибирають Файл, Со­хранить как і у вікні, що з'явиться, вказують, під яким ім'ям і де зберегти сторінку.

У деяких із Web-сторінок використовуються мульти-медіа-дані, графіка, звук, анімація та ін. Іноді, особливо за використання повільних ліній зв'язку, можна частково або повністю відключити показ таких даних і за рахунок цього збільшити швидкість завантаження сторінок.

-40-

 

 

Для цього вибирають у меню Сервис команду Свойства обозре­вателя і у вікні (рис. 8.23) у вкладці Дополнительно в пере­ліку Мультимедиа встановлюють відповідні зміни. Натис­ненням на кнопку Восстановить значения по умолчанию повертають всі значення, встановлені за замовчуванням.

Існує два типи пошуку в Internet:

1. Білий пошук (white search) — реалізується шляхом підбору адреси на основі логічних висновків. Наприклад, якщо потрібно знайти сайт фірми Canon, можна набрати адресу www.canon.com;

2. Жовтий пошук (yellow search) — здійснюється за допо­могою спеціальних сайтів (пошукових машин та каталогів).

Для пошуку даних в Internet створено багато пошуко­вих машин з різними методами роботи. До них належать каталогізація та індексація.

Каталогом є список сайтів за категоріями (на рис. 8.27 показано стартову сторінку пошукової системи Yandex, у нижній частині якої відображений каталог). Складають такий список спеціалісти, які переглядають вміст сайтів, визначають, якої теми стосується певний ресурс, створю­ють до нього опис і розміщують посилання на нього у від­повідну рубрику. Об'єм посилань, що обробляється таким способом, незначний порівняно з кількістю сайтів Inter­net, однак перевагою обробки вручну є точна відповідність посилання на сайт рубриці за змістом.

Індексацію здійснює програма-робот. Вона переглядає посилання, що існують на документи, і складає індекс. Ін­формація про зміст документа і сам документ записується у БД у спеціальному форматі. Вже на цьому етапі відбуваєть­ся додаткове перетворення даних — нормалізація — вста­новлення початкових форм ключових слів. Надалі це дає змогу здійснювати пошук не тільки за точним записом сло­ва, а й за різними його формами. Оброблені сторінки збері­гаються у кеші і пов'язуються з проіндексованим докумен­том. Пізніше користувач зможе отримати документ у тому вигляді, яким він був на момент індексації. Це корисно, як­що сторінка стане недоступною або її вміст зміниться.

28. Система електронної пошти. Ведення електронної кореспонденції: створення, відправлення повідомлень і відповідей на листи, пошук і накопичення адрес. Адресні книги. Приєднання файла до повідомлення. Настроювання програми. Робота з представленнями. Папки „Календар»(Calendar), „Задачи"(Таsks),,,Koнтакты"(Contacts), „Заметки»(Notes): параметри та режими роботи.

Електронна пошта (E-mail) — одна з перших служб, розроблених для Internet з метою обміну текстовими пові­домленнями та приєднаними файлами. Вона є зручним і надійним способом спілкування, за якого лист у будь-який куточок світу доходить за кілька хвилин. Для цього необ хідно запустити поштову програму, набрати текст листа у вікні,

-41-

 

що нагадує вікно текстового редактора, вказати в заголовку адресу і надіслати поштовому серверу свого провайдера — SMTP-серверу (Simple Message Transfer Protocol, протокол передавання простих повідомлень). Він знаходить у мережі вузол, до якого приписаний адре­сат, і переправляє йому листа. Коли надходить лист, РОР-сервер (Post Office Protocol, поштовий протокол) приймає повідомлення і зберігає його на своєму жорсткому диску доти, доки адресат не отримає листа на своєму комп'ютері.

Програми, які служать для прийому/відсилання елек­тронної пошти, називають поштовими клієнтами. До най­поширеніших належать Outlook Express, Mozilla Mail та OperaM2.

Outlook Express. Ця програма входить у стандартний пакет Windows XP. Вона має тільки необхідний мінімум функцій, проте дає змогу легко виконувати стандартні за­дачі, що виникають під час роботи з електронною поштою.

Вікно Outlook Express (рис. 8.32) має чотири частини:

1 — список папок;

2 — список листів;

3 — адресна книга;

4 — зміст активного листа, який можна побачити, як­що активізувати потрібний лист у списку.

Окрім тексту, лист має заголовок (електронні адреси відправника і отримувача), а також тему (subject). Двічі натиснувши на адресу, можна надіслати листа відповідно­му адресатові. Межі між вікнами рухомі, розміри вікон змінюють за допомогою миші.

Якщо листів у верхньому вікні багато, їх можна відсор­тувати за темами, відправниками або датою отримання. Для цього досить натиснути на заголовок відповідного стовпця (От, Тема, Получено), і повідомлення відсорту­ються за зростанням. Якщо натиснути на нього ще раз, від­будеться сортування за спаданням.

У програмі Outlook Express вміщено п'ять папок:

Входящие (листи, що надійшли);

Исходящие (написані, але ще не відправлені листи);

Отправленные (копії відісланих листів);

Удаленные (видалені листи);

Черновики (недописані листи).

Непотрібний лист можна знищити — виділити у верх­ньому вікні і натиснути на клавішу Del (або на піктограму Удалить в панелі інструментів). Після цього лист перемі­щується у папку Удаленные, де його можна знищити на­завжди.

-42-

 

 

За необхідності всередині однієї з наявних папок мож­на створити нову папку, використавши контекстне меню папки або команди головного меню Файл, Папка, Создать. Якщо клацнути мишею на папці, відразу з'явиться список вміщених у ній листів. Копіювати і переміщувати листи можна в будь-які папки, зокрема й у створені. За допомо­гою команд Сжать та Сжать все папки з меню Правка го­ловного меню можна зробити вміст папок компактнішим, що прискорить роботу з ними, а за допомогою команди Удалить — знищити непотрібну папку.

Рядок стану містить загальну кількість листів поточної папки та кількість непрочитаних листів у ній.

Перш ніж скористатися електронною поштою, її необ­хідно налаштувати за допомогою спеціальної програми-майстра, завданням якої є створення облікового запису (account). Вікно Учетные записи в Интернете (рис. 8.33) з'являється на екрані монітора, якщо виконати команду Учетные записи з меню Сервис Outlook Express. Для за­пуску майстра підключення до Internet необхідно натисну­ти на кнопку Добавить (і) і вибрати позицію Почта.

Спочатку користувачеві необхідно ввести в поле Выво­димое имя своє ім'я, яке буде відображатися в графі От у всіх адресатів. Потім майстер запропонує ввести адресу електронної пошти, яку користувачу повинен повідомити провайдер; ввести адреси серверу вхідних та вихідних по­відомлень; вказати логін (login, вхідне ім'я) та пароль, щоб не вводити його щоразу при спробі отримати пошту. Після цього майстер створить обліковий запис.

За необхідності змінити параметри облікового запису, йо­го ім'я, спосіб підключення або своє ім'я слід виділити рядок із потрібним параметром і натиснути на кнопку Свойства.

Для підготовки та відправлення листа необхідно акти­візувати піктограму Создать сообщение в панелі інстру­ментів Outlook Express. З'явиться вікно редактора листів (рис. 8.34). У полі Кому (1) вводять електронну адресу. Ін­формація, яка буде введена в поле Тема (2), з'явиться і в заголовку вікна. Після введення тексту листа можна від­правити його відразу (натиснувши на кнопку Отправить в панелі інструментів редактора листів чи вибравши комбі­націю клавіш Alt + S) або помістити в папку Исходящие, якщо увімкнено відповідний режим на сторінці Отправка в параметрах Outlook Express. В останньому випадку для відправлення листа необхідно скористатися кнопкою Дос­тавить почту в панелі інструментів Outlook Express. Якщо замість кнопки Отправить закрити вікно редактора лис­тів, лист потрапить до папки Черновики: його можна буде дописати, а потім відправити.

Для отримання пошти досить вибрати пункт меню Сер­вис і команду Доставить почту в панелі інструментів Out­look Express, перейти в папку Входящие і обрати рядок із листом.

-43-

29. Загальна характеристика систем управління базами даних (СУБД). Основні визначення: дані, структура даних, база даних (БД), банк даних.Реляційна модель даних. Основні поняття: реляційна таблиця, поле, запис, атрибут, схема відношень, типи зв'язків між таблицями. Етапи роботи з базою даних.

БД, у якій інформація зберігається у вигляді пов'яза­них між собою таблиць, називається реляційною (від англ. relation — відношення). Кожна таблиця, яка належить до БД, має ім'я, за яким відбувається її ідентифікація та звер­тання до вміщеної в ній інформації.

Рядки у таблицях називають записами (2 на рис. 7.1). Вони містять повну інформацію про особу, продукт, подію, операцію та ін. Стовпчики у таблицях називають полями (1), кожне з яких вміщує певний тип даних. У теорії реля-ційних баз даних існує альтернативна термінологія, у якій таблиця зветься відношенням, рядок — кортежем, а поле — атрибутом.

Перші поля, як у таблиці Студенти, так і у таблиці Групи, вказують на код студента і код групи відповідно. Вони використовуються для однозначної ідентифікації кожного запису у таблиці. Отже, значення у цих полях повинні бути унікальними: у таблиці Студенти не може бути двох студентів з кодами 23. Поле або комбінація по­лів, які використовуються як однозначний ідентифіка­тор записів у таблиці, є первинним ключем (англ. pri­mary key).

Значення поля у таблиці Студенти з назвою Код_групи вказує, в якій академічній групі навчається студент. Але група вказана не явно (наприклад, 301-ЕО), а за допомо­гою коду «4», який використовується для посилання на значення первинного ключа таблиці Групи. Поле Код_гру-пи у таблиці Студенти виконує функцію зовнішнього клю ча (англ. foreign key), здійснюючи зв'язок із первинним ключем іншої таблиці. Отже, зовнішньому ключу однієї таблиці завжди відповідає первинний ключ іншої таблиці. Щодо БД це покликане забезпечити посилальну цілісність даних. Порушенням посилальної цілісності вважається ситуація, коли для значення зовнішнього ключа однієї таблиці (Код_групи у таблиці Студенти) немає відповідно­го значення первинного ключа в іншій таблиці Код_групи у таблиці Групи). Така ситуація неприпустима, і працюва­ти з такою БД неможливо.

Усі перелічені вище операції та багато інших дає змогу виконувати система управління базою даних, або СУБД.

Система управління БД, або СУБД (Database Manage­ment System — DBMS), — програмний засіб, створений для роботи з БД з метою зберігання даних, додавання, вилу­чення, внесення змін, отримання інформації. Сучасні СУБД працюють із БД від етапу її утворення до створення звітів.

Нині найбільш поширені СУБД Oracle фірми Oracle Co., DB2 фірми IBM, MS SQL Server, Visual FoxPro, MS Access фірми Microsoft, Paradox фірми Borland та інші.

-44-

 

 

Сучасні СУБД унеможливлюють введення користува­чем у поле зовнішнього ключа однієї таблиці такого зна­чення, якого не містить первинний ключ пов'язаної з нею таблиці.

Для додавання, редагування та вилучення інформації з БД сучасні СУБД використовують форму — вікно на екра­ні монітора, яке відображає один (поточний) запис у табли­ці з усіма полями. У формі за допомогою кнопок пересу­вання можна рухатись по записах таблиці. Форма може містити кнопки пошуку необхідного запису за вказаним критерієм.

Для отримання (витягу) необхідної інформації з БД су­часна СУБД використовує запити. Поширеними є запити за зразком (QBE — query by example).

Результат представлення запиту, оформлений у гра­фічному вигляді, називають звітом. У багатьох сучасних СУБД передбачено можливість створення звітів (MS Ac­cess, Visual FoxPro), а потужніші СУБД (Oracle, DB2, SQL Server) використовують засоби створення звітів, які існу­ють окремо і розроблені іншими розробниками.

Робота з базою даних має кілька основних етапів.

Побудова моделі даних предметної ділянки, внаслідок чого на підставі основних її документів розробляється ін­формаційно-логічна модель даних.

Визначення структури бази даних, коли на підставі розробленої інформаційної моделі проектується струк тура таблиць відповідно до реквізитів різних докумен­тів, тобто визначається склад полів таблиць, у тому чис­лі ключових. Для кожної з таблиць задають кількість атрибутів, типи даних і зв'язку, а для кожного атрибу­та — унікальний ідентифікатор (ім'я атрибута), тип і формат даних.

Конструювання таблиць, внаслідок чого спроектовані таблиці створюються за допомогою різних засобів СУБД.

Створення схеми зв'язків між таблицями на підставі розробленої на першому етапі інформаційно-логічної схе­ми бази даних.

Введення даних до таблиць (завантаження бази да­них) на підставі даних документів-джерел; під час уведен­ня даних може виникнути необхідність модифікувати таб­лицю (змінити склад атрибутів, тип полів, формат даних тощо).

Ведення бази даних, що передбачає виконання опе­рацій для підтримання бази даних в актуальному стані

-45-


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)