АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Алгоритм здійснення аналітичній діяльності класного керівника

Читайте также:
  1. Cпособи опису алгоритмів
  2. VI. Характер діяльності учнів.
  3. VII. Порядок здійснення тимчасового вилучення посвідчення водія
  4. VII. Характер діяльності учнів.
  5. X. Проблеми юридичної відповідальності за правопорушення у сфері підприємницької діяльності
  6. Автором опыта выделен алгоритм формирования умения работать с моделями.
  7. Адміністративний захист прав суб’єктів підприємницької діяльності.
  8. Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини
  9. Алгоритм sum-product
  10. Алгоритм активного слушания
  11. Алгоритм Беллмана
  12. Алгоритм ва хосиятёои он

1 підготовка вчителя до проведення конкретної справи (попередня робота організатора): визначає предмет та мету педагогічного аналізу, розробляє програму та інструментарій (критерії, форми, методи і прийоми аналізу) аналітичної діяльності.

2 (основний) учитель направляє свої зусилля на збір та систематизацію інформації про виховний процес, аналіз і оцінку результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних та негативних моментів у життєдіяльності класу і вихованості учнів, визначення проблем та протиріч у виховному процесі, складання прогнозу розвитку виховної системи класу, формулювання висновків і пропозицій щодо удосконалення та оновлення навчально-виховного процесу у класному колективі.

3 (рефлексивний) педагог оцінює проведену аналітичну діяльність, усуває фактичні і стилістичні неточності в інформаційно-аналітичних матеріалах, вносить необхідні корективи.

Досвід роботи кращих класних керівників показує, що форми фіксування отриманих результатів можуть бути такі:

- щоденник класного керівника,

- текст,

- аналіз анкетування;

- інформація, що виголошується на батьківських зборах, зустрічах з батьками, зборах учнівського колективу.

 

 

Крок 2. ПРОГНОЗУВАННЯ

- це передбачення майбутнього, враховуючи мотиви, інтереси, нахили вихованців, а також знання про загальні закони та закономірності розвитку особистості.

Прогнозування залежить від особистості класного керівника і здійснюється з використанням життєвого, професійного досвіду, інтуїції, імпровізації.

Вміння узгодити зовнішні й внутрішні умови є показником професіоналізму класного керівника.

Сформулювати прогноз - означає окреслити перспективи подальшого розвитку класного колективу на певний проміжок часу, тобто сформувати модель взаємовідносин у колективі, планувати рух у певному напрямку, конкретизувати прагнення (що хочемо бачити, як буде здійснюватися робота, спрямована на згуртування колективу, чим мотивуватиметься колективна діяльність).

 

 

Крок 3. ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ І ЗАВДАНЬ ДІЯЛЬНОСТІ

Для опанування технологією визначення цілей необхідно орієнтуватися в ієрархії цілей. Є кілька підпорядкованих цілей.

Вищі цілі освіти та виховання мають характер соціального замовлення. Загальні цілі визначаються за напрямами виховання громадянина України.



Далі:

-розширити і поглибити знання за темою співпраці;

- сформувати певне (залежить від вибраної цілі співпраці) емоційно-оцінююче ставлення до предмету чи явища, на якому будується співпраця (це можуть бути інтерес, захоплення, гордість, співчуття, неприйняття - тільки не байдужість);

-розкрити перед кожним можливості для його особистої чи колективної участі в суспільно-корисній справі;

- навчати практичних навичок і вмінь особистої турботи про природне середовище, оточуючих людей, про себе самого;

- розвивати конкретні інтелектуальні, вольові, емоційні, фізичні здібності та якості вихованців;

-формувати сприятливі для розвитку взаємовідносин в учнівському колективі.

 

 

Крок 4. ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ, ВИБІР ЗАСОБІВ, МЕТОДІВ, ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

 

Змістомвиховання є: моральні норми, правила, переконання, відношення до навчання, праці, оточуючих людей, до себе, до суспільної власності - все це повинно формувати певний тип поведінки особистості. Зміст навчання і виховання повинен бути доступним, відповідати віковим та індивідуальним особливостям вихованців, рівню їхньої підготовки, умовам навчально-виховної роботи.

У виборі змісту виховання доцільно керуватися такими принципами: зміст має ідейну направленість, бути тісно пов'язаним з наукою і життям, відображати сучасні і перспективні тенденції суспільного розвитку.

При виборі засобів педагогу можна використовувати психологічну оцінку ефективності. З почутого (за сприятливих умов) може бути почуте, сприйняте до 10% інформації, з побаченого – до 50%, при активній участі - до 90%.

Методи навчання і виховання також мають класифікацію:

· методи формування свідомості, переконання особистості (роз'яснення, бесіда, лекція, диспут, приклад і т.п.);

· методи стимулювання поведінки і діяльності (змагання, заохочення, осудження, особистий приклад і т.п.);

· методи самоосвіти і самовиховання (самоаналіз, самооцінка, самозвіт і т.ін.)

 

 

Крок 5. ПЛАНУВАННЯ (МОДЕЛЮВАННЯ) НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

 

Планування - це спільна діяльність класного керівника, дітей і дорослих у визначенні цілей, змісту, способів організації виховного процесу і життєдіяльності класного колективу, організаторів і учасників намічених справ, термінів їх проведення.

У практиці зустрічаються різні види педагогічного планування:

- перспективне,

- оперативне,

- поточне.

Структура плану будь-якого виду повинна включати такі розділи:

1 характеристика педагогічної ситуації (об'єм і глибина характеристики можуть бути різними залежно від масштабу запланованого);

2 завдання навчання, виховання і розвитку (окремо для запланованої форми або етапу роботи);

3 зміст і основні форми навчальної та виховної роботи (діяльність педагога і вихованців може плануватися за видами діяльності, за тематичними періодами, за рівнем діяльності колективу тощо);

4 очікувані результати і показники ефективності, критерії оцінки запланованої роботи.

Форми планів також можуть бути різними:

- план-графік,

- план-сітка,

- календарний,

- циклічний,

- конспект

При будь-якому варіанті форма плану повинна відображати:

- конкретні види занять, доручень, колективні (загальні) справи вихованців; відповідальних виконавців й учасників запланованих справ, залучених для допомоги;

- конкретні справи;

- матеріально-технічне забезпечення педагогічного процесу; терміни і форми (процес) контролю, обліку, оцінка ефективності виконаної роботи.

 

 

Крок 6. РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ (ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ) ТА ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ

 

Крок 7. АНАЛІЗ, ОЦІНЮВАННЯ, ОБЛІК РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ДІАГНОСТУВАННЯ НОВОЇ СИТУАЦІЇ

 

 


1 | 2 | 3 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.)