АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Cпособи опису алгоритмів

Читайте также:
  1. В чому полягають особливості кореляційного опису результатів біометричних досліджень?
  2. Властивості алгоритмів.
  3. Додатки до опису педагогічного досвіду
  4. З книжки Анатолія Кузнєцова, очевидця описуваних подій
  5. З ЛІТОПИСУ ГАДЯЦЬКОГО ПОЛКОВНИКА Г. ГРАБЯНКИ
  6. Приклади бібліографічного опису при складанні списку використаних джерел до курсової роботи
  7. Способи опису алгоритмів.
  8. Тема. Складні випадки правопису великої букви
  9. Тема. Складні випадки правопису м'якого знака, апострофа
  10. Тема. Складні випадки правопису слів з ненаголошеними голосними. Чергування голосних звуків
  11. Тема. Складні випадки правопису слів з подвоєнням і подовженням приголосних

Алгоритми можуть бути описані:

- усно;

- словесно (у вигляді плану дій — розпоряджень);

- графічно (у вигляді блок-схем).

Найчастіше алгоритми обчислювальних процесів подаються у вигляді блок-схем, де кожний крок алгоритму представлений спеціальним блоком, який умовно показує дію, яку треба виконати. Сама дія записується всередину блоку і є конкретною для даного алгоритму.

Блоки поєднуються між собою лініями потоку інформації — лініями зі стрілками, при цьому, якщо інформація передається по блоках зверху вниз або праворуч, стрілки не проставляються. Якщо треба поєднати один блок з іншим, рекомендується не перетинати лінії потоку, а використовувати поєднувач блоків. Для використання поєднувача блоки мають бути попередньо пронумеровані, а сам поєднувач має містити цифру — номер блоку, з яким відбувається поєднання або номер блоку, з якого відбувається поєднання.

Математична модель — це система математичних співвідношень — формул, рівнянь, нерівностей і т.д., що відображають істотні властивості об'єкту або явища.

Найбільш ефективно математичну модель можна реалізувати на комп'ютері у вигляді алгоритмічної моделі — так званого "обчислювального експерименту".

Звичайно, результати обчислювального експерименту можуть виявитися не відповідними дійсності, якщо в моделі не будуть враховані якісь важливі сторони дійсності.

Отже, створюючи математичну модель для розв’язання задачі, потрібно:

1.виділити припущення, на яких ґрунтується математична модель;

2.визначити, що вважати початковими даними і результатами;

3.записати математичні співвідношення, зв’язуючи результати з початковими даними.

При побудові математичних моделей не завжди вдається знайти формули, що явно виражають шукані величини через початкові дані. В таких випадках використовуються математичні методи, що дозволяють дати результати того або іншого стуеня точності.

Існує не тільки математичне моделювання якого-небудь явища, але й візуально-натурне моделювання, яке забезпечується за рахунок відображення цих явищ засобами машинної графіки, тобто перед дослідником демонструється своєрідний "комп'ютерний мультфільм", що знімається в реальному часі. Наочність тут дуже висока.



Математична модель взагалі – це математичний опис якого-небудь процесу. Таким чином, правильність дії моделі і правильність отриманих з її допомогою висновків забезпечується настільки точно, наскільки вірно створена модель.

З другого боку, правильність дії моделі визначається тим, наскільки точно рівняння і нерівності описують суть процесу і наскільки вірний математичний метод створення такої моделі.

Для використання ЕОМ при розв’язанні прикладних задач перш за все вони повинні бути "перекладені" на формальну математичну мову, тобто для реального об'єкту, процесу або системи та повинна бути побудована математична модель.

Математичні моделі в кількісній формі, за допомогою логіко-математичних конструкцій, описують основні властивості об'єкту, процесу або системи, його параметри, внутрішні і зовнішні зв'язки

Для побудови математичної моделі необхідно:

- ретельно проаналізувати реальний об'єкт або процес;

- виділити його найістотніші риси і властивості;

- визначити змінні, тобто параметри, значення яких впливають на основні риси і властивості об'єкту;

- описати залежність основних властивостей об'єкту, процесу або системи від значення змінних за допомогою логіко-математичних співвідношень (рівняння, нерівності, логіко-математичні конструкції);

- виділити внутрішні зв'язки об'єкту, процесу або системи за допомогою обмежень, рівнянь, рівності, нерівностей, логіко-математичних конструкцій;

- визначити зовнішні зв'язки і описати їх за допомогою обмежень, рівнянь, нерівностей, логіко-математичних конструкцій.

Математичне моделювання, окрім дослідження об'єкту, процесу або системи і складання їх математичного опису, також включає:

- побудова алгоритму, що моделює поведінку об'єкту, процесу або системи;

- перевірка адекватності моделі і об'єкту, процесу або системи на основі обчислювального і натурного експерименту;

- коректування моделі;

Математичний опис досліджуваних процесів і систем залежить від:

‡агрузка...

- природи реального процесу або системи і складається на основі законів фізики, хімії, механіки, термодинаміки, гідродинаміки, електротехніки, теорії пластичності, теорії пружності і т.д;

- необхідної достовірності і точності вивчення і дослідження реальних процесів і систем.

Математична модель ніколи повністю не тотожна даному об'єкту, процесу або системі. Заснована на спрощенні, ідеалізації вона є наближеним описом об'єкту. Тому результати, отримані при аналізі моделі, носять наближений характер. Їх точність визначається ступенем адекватності (відповідності) моделі і об'єкту.

В іншому випадку модель прямокутника доведеться відкинути і замінити моделлю чотирикутника загального вигляду. При більш високій вимозі до точності може виникнути необхідність звернутися до уточнення моделі ще далі, наприклад, врахувати те, що заокруглюють кути столу

За допомогою цього простого прикладу було показано, що математична модель не визначається однозначно досліджуваним об'єктом, процесом або системою. Для одного і того ж столу ми можемо прийняти або модель прямокутника, або складнішу модель чотирикутника загального вигляду, або чотирикутника із заокругленими кутами. Вибір тієї або іншої моделі визначається вимогою точності. З підвищенням точності модель доводиться ускладнювати, враховуючи нові й нові особливості об'єкту, процесу або системи, що вивчається.

Таким чином, важливо ще раз підкреслити, що, чим вищі вимоги до точності результатів розв’язання задачі, тим більша необхідність враховувати при побудові математичної моделі особливості об'єкту, що вивчається, процесу або системи. Проте, тут важливо вчасно зупинитися, оскільки складна математична модель може перетворитися на складну задачу. Найпростіше будується модель, коли добре відомі закони, що визначають поведінку і властивості об'єкту, процесу або системи, та є великий практичний досвід їх застосування.

Висновки, отримані в результаті дослідження такої гіпотетичної моделі, носять умовний характер.

Для перевірки висновків необхідно порівняти результати дослідження моделі на ЕОМ з результатами експерименту.

Таким чином, питання застосування деякої математичної моделі до вивчення даного об'єкту, процесу або системи не є математичним питанням і не можуть бути вирішені математичними методами.

Побудова математичної моделі в прикладних задачах – один з найскладніших і відповідальних етапів роботи. Досвід показує, що у багатьох випадках правильно вибрати модель – значить розв'язати проблему більш, ніж наполовину. Трудність даного етапу полягає в тому, що він вимагає поєднання математичних і спеціальних знань. Тому дуже важливо, щоб при розв’язанні прикладних задач математики володіли спеціальними знаннями про об'єкт, а їх партнери, фахівці, – певною математичною культурою, досвідом дослідження в своїй галузі, знанням ЕОМ і програмування.

прикладних програм.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)