Тема 7. Основи офісного програмування VB

Visual Basic - це засіб розробки програмного забезпечення, створений та підтримуваний корпорацією Microsoft, який складається з мови програмування і середовища розробки. Мова Visual Basic успадкувала дух, стиль і, частково, синтаксис свого предка — мови Бейсік, у якої є чимало діалектів. У той же час Visual Basic поєднує в собі процедури та елементи об’єктно-орієнтованих та компонентно-орієнтованих мов програмування. Середовище розробки VB містить інструменти для візуального конструювання користувальницького інтерфейсу.

Visual Basic вважається потужним засобом швидкої розробки прототипів програми, розробки додатків баз даних і взагалі для компонентного способу створення програм, що працюють під управлінням операційних систем родини Microsoft Windows. Перше визнання серйозними розробниками Visual Basic отримав після виходу третьої версії - VB3. Остаточне визнання як повноцінного засобу програмування для Windows - при виході п’ятої версії - VB5. Версія VB6, що входить до складу Microsoft Visual Studio 6.0, стала по-справжньому зрілим і функціонально багатим продуктом. Після цього розробники з Microsoft суттєво змінили напрямок розвитку даної технології.

Основні поняття. Технологія роботи у середовищі Visual Basic базується на ідеях об’єктно-орієнтованого та візуального програмування. Ідея об’єктно-орієнтованого програмування полягає в інкапсуляції (об’єднанні) даних і засобів їх опрацювання (методів) у тип, який називається об’єктом. Прикладами об’єктів можуть бути елементи керування у вікні: кнопки, списки, текстові поля тощо. Середовище візуального програмування Visual Basic - це графічна автоматизована оболонка над об’єктно-орієнтованою версією мови

Basic. Якщо у мові Basic структурними одиницями є дані та команди, то тут такою структурною одиницею є візуальний об’єкт, який називається компонентом. Автоматизація програмування досягаєтеся завдяки можливості переносити компонент на форму (у програму) з палітри компонентів і змінювати його властивості, не вносячи вручну змін до програмного коду.

Формою називають компонент, який володіє властивостями вікна Windows і призначений для розташування інших компонентів. Компоненти служать для організації діалогу з користувачем. Це кнопки, списки, текстові поля, зображення, конструктор меню тощо. Вони відображаються на екрані під час виконання програми.

Проект — це сукупність файлів, з яких складається програма створена в середовищі Visual Basic.

Інструменти середовища Visual Basic. Вікно середовища містить головне меню, панель інструментів, а також:

• палітру компонентів (ToolBox);

• вікно властивостей об’єктів (Properties Window);

• вікно форми (Form);

• редактор коду (Code).

Усі ці засоби можна відкрити у разі потреби командами головного меню View => ToolBox, View => Properties Window, View => Form та View => Code.

Головне меню та панель інструментів. Головне меню склається з таких команд (пунктів): File, Edit, View, Project, Format, Debug, Run, Query, Diagram, Tools, Add-Ins, Window, Help.

Меню File містить стандартні команди для роботи з файлами проекту. За допомогою цих команд можна створити новий проект (New Project), відкрити чи закрити файл проекту (Open Project, Remove Project), додати проект (Add Project), зберегти проект чи форму (Save Project, Save Project As, Save Form, Save Form As), роздрукувати вибрані файли проекту (Print) чи створити exe-модуль (Make Project.exe).

Меню Edit містить стандартні команди для пошуку та заміни фрагмента тексту (Find, Replace, Find Next), команди роботи з буфером (Copy, Cut, Paste тощо) тощо. У меню View знаходяться команди візуалізації елементів середовища. Меню Project містить команди керування проектом, зокрема команди додавання файлів до проекту (Add Form, Add Module тощо).

За допомогою команд меню Format можна вирівнювати компоненти відносно сітки та між собою (Align), задавати порядок відображення компонентів, які перетинаються (Order => Bring to Front, Order => Send to Back), змінювати розміри вибраного компонента (Make Same Size) і т.і.

Меню Debug призначене для налагодження проекту та пошуку помилок. Меню Run містить команди керування роботою програми (Run, Break, End, тощо). У меню Tools знаходяться команди для задання параметрів середовища.

Панель інструментів служить для розташування кнопок інструментів. На ній можуть міститися кнопки всіх згаданих команд.

Палітра компонентів. Палітра компонентів розташована в окремому вікні. Щоб помістити компонент у центр вікна форми, двічі клацають на його піктограмі. Якщо потрібно розташувати компонент десь на формі, клацають один раз на його піктограмі і обводять контур у потрібному місці форми. Вибраний компонент можна переміщати на формі, а також змінювати розміри, перетягуючи його маркери.

Вікно властивостей об’єктів. За допомогою вікна властивостей можна задавати початкові значення властивостей об’єкта. Вікно інспектора об’єктів містить список компонентів поточної форми, а також дві закладки для властивостей: упорядковані за алфавітом (Alphabetic) та за призначенням (Categorised). Щоб активізувати вікно інспектора об’єктів, використовують клавішу F4. Список властивостей складається з двох стовпців: лівий містить назви властивостей компонентів, а правий - їхні значення.

Для введення значень властивостей числового та текстового типу (Width, Name тощо) використовується стандартне поле введення. Значення властивостей перерахованого типу (Alignment, Mouse-Pointer тощо) задаються комбінованим списком, звідки вибирають потрібне. Деякі комплексні властивості (Font, Picture, Icon тошо) використовують діалогові вікна, набір керуючих елементів яких залежить від конкретної властивості.

Вікно форми. Форма - це вікно Windows, яке утворюється в одному з можливих для вікон стилів. Увесь внутрішній простір є робочою областю, яка має сітку вирівнювання для зручного розташування компонентів на формі. Для виконання групових операцій декілька компонентів можна об'єднувати. Для цього необхідно натиснути на ліву клавішу миші і переміщенням вказівника охопити всі потрібні компоненти. У групу долучають компоненти, які хоча б частково попадають в охоплену область. Можна також долучити/вилучити окремий елемент. Для цього необхідно натиснути та, не відпускаючи її, вибрати мишею потрібний компонент на формі. Вилучення виокремлених компонентів чи групи виклавішу Shift та, не відпускаючи її, вибрати мишею потрібний компонент на формі. Вилучення виокремлених компонентів чи групи виконується клавішею Delete. Переміщення виокремленого компонента в межах форми здійснюється мишею. Над компонентами та їхніми групами можна виконувати операції вирізування, копіювання в буфер обміну і вставляння з буфера.

Вирівнювати компоненти можна як відносно вікна форми, так і один відносно одного. Для цього використовується команда головного меню Format => Align. Інша можливість - безпосередньо задати властивості Left та Top компонентів. Компоненти у групі вирівнюються відносно того компонента, який попав у групу першим.

Структура проекту. Проектом називають сукупність файлів з яких Visual Basic створює готову для виконання програму. До складу кожного проекту входять наступні файли:

• файл проекту *.vbp. Це невеликий файл, який містить посилання на всі файли проекту та ініціалізує програму;

• файли опису всіх форм, які входять у проект: файл модуля

*.bas і файл форми *.frm. У цих файлах містяться тексти Basic-програми;

• файл ресурсів програми *.frx. У ньому описані ресурси, які не належать формі, наприклад, піктограма програми; *.

• файл параметрів проекту *.vbw;

Для збереження проекту необхідно задати імена форм (автоматично пропонуються імена Form1.frm, Form2.frm,...), модулів (Module1.bas, Module1.bas,...) та ім’я проекту (Project1.vbp). Ці імена можна змінити на власні. Для переміщення проекту на інший комп’ютер необхідно мати лише файли таких типів: *.vbp, *.frm, *.bas, *.frx. Інші файли створюються автоматично.

Редактор коду. Редактор коду програми знаходиться в окремому вікні. У верхній частині цього вікна розміщено два комбіновані списки компонентів форми та подій, які можуть бути до них застосовані. Застосування події до певного об'єкта веде до появи заготовки базового коду відповідної процедури (підпрограми) у вікні редактора. Заготовка (шаблон) складається з заголовка процедури та ключових слів End Sub. Отже, код проекту має такий загальний вигляд:

'Опис глобальних змінних

Private Sub <ім’я об’єкта>_<ім’я методу>()

'Тут користувач записує тіло процедури

End Sub

'Інші процедури

Варто зазначити, що у комбінованому списку об’єктів є засіб (General), який після вибору у правому списку елемента (Declarations) дає програмістові доступ до секції опису глобальних змінних. Заготовку власної функції можна вставити у код програми за допомогою команди головного меню Tools => Add Procedure. Доступ до такої функції здійснюється вибором у лівому верхньому списку редактора коду позиції (General), а у правому — назви цієї функції. Крім того, відкрити текст будь-якої процедури чи функції можна і безпосередньо у вікні коду за допомогою клавіш зі стрілками чи смуг прокручування.

Зауваження. Усі наведені на сайті практичні роботи можна виконати, використавши середовища візуального програмування Visual Basic for Application (VBA), інтегроване в пакет офісних програм Microsoft Office. Незначні відмінності можуть стосуватися лише назв об'єктів та набору візуальних компонентів.

Тема 8. Застосування Internet в економіці (Сервіси Веб 2.0: їх особливості, класифікація). Web-дизайн. Мова HTML.

снує кілька сучасних перспективних веб-технологій, використання яких дає змогу педагогами вирішувати найрізноманітніші освітні завдання. Однією з таких технологій є технологія Веб 2.0 (Web 2.0) – друге покоління мережних сервісів, що останнім часом стали основою розвитку мережі Інтернет. Аналіз останніх досліджень та публікацій свідчить, що використання цих технологій набуло широкого поширення в сфері освіти.

Принциповою відмінністю технології Веб 2.0 від технологій Веб 1.0 (першого покоління сервісів мережі Інтернет), є те, що її використання дає змогу не лише переглядати веб-ресурси мережі, а й завантажувати власні, здійснювати обмін цими ресурсами з іншими користувачами, діяти спільно з метою їхнього накопичення, брати участь в обговореннях та ін.

Технології Веб 2.0 справедливо називають соціальними сервісами мережі Інтернет, оскільки їх використання зазвичай здійснюється спільно в межах відповідної групи користувачів. Групи користувачів можуть утворювати цілі мережні співтовариства, які об’єднують свої зусилля для досягнення відповідної мети. Прикладом такої групи може бути створення мережного співтовариства студентів – майбутніх вчителів інформатики для спільного використання освітніх веб-ресурсів з інформатики.

Аналіз основних соціальних сервісів мережі Інтернет дає змогу дібрати ті сервіси, використання яких буде ефективно впливати на методичну підготовку майбутніх вчителів інформатики до використання освітніх веб-ресурсів.

На нашу думку, доцільно використовувати такі соціальні сервіси:
- системи створення веб-журналів;
- системи вікі-енциклопедій;
- системи збереження мультимедійних веб-ресурсів.

Варто зауважити, що використання соціальних сервісів Веб 2.0 не є складним процесом, оскільки не вимагає знань мови програмування або умінь створювати html-сторінки. Простота і зручність використання соціальних сервісів Веб 2.0 дає змогу економити час і не витрачати його на довгі пояснення технології функціонування веб-систем.

Розглянемо детальніше призначення кожного соціального сервісу та доцільність їх використання в педагогічній практиці.

Поиск по сайту: