АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Огляд мереж на основі персональних комп'ютерів

Насамперед, комп'ютерну мережу можна охарактеризувати її масштабом, тобто кількістю й однотипністю вхідних у неї комп'ютерів . Нижче описуються три основних типи комп'ютерних мереж - мережа робочої групи, відділу і підприємства.

Мережа робочої групи

У робочій групі об'єднано, як правило, невелика кількість комп'ютерів (звичайно 25 чи менше), що спільно використовують файли, принтери чи інші обчислювальні ресурси. Найбільше широко розповсюдженою мережною операційною системою масштабу робочої групи є Windows Network фірми Microsoft. Мережа робочої групи звичайно є самоадміністрованою, тобто члени робочої групи можуть самі надавати права доступу (чи повноваження) для спільного використання ресурсів робочої групи.

Комп'ютери робочої групи звичайно з'єднані в мережу з рівноправними вузлами (peer-to-peer network) з використанням єдиного мережного протоколу. Любою комп'ютер такої мережі може разом з іншими комп'ютерами робочої групи використовувати ресурси мережі, наприклад файли і принтери. На мал.1 показаний приклад мережі з п'яти комп'ютерів, з'єднаних мережними платами і кабелями стандарту Ethernet. Любою комп'ютер такої робочої групи може разом з іншими комп'ютерами групи використовувати факс-модем і принтер. У Європі більш широко, чим у Північній Америці, розповсюджений як кабельне з'єднання Ethernet у всіх мережних схемах коаксіальний кабель 10BASE-2, тонкий Ethernet чи ThinNet. Найпоширенішим носієм у Північній Америці у даний час є пара 10BASE-T. Для приєднання двох комп'ютерів за допомогою 10BASE-T чи його більш "швидкого" варіанта 100BASE-T потрібно концентратор (hub) чи комутатор (switch). Ці пристрої більш докладно описуються нижче.

Мал.1 Мережа масштабу робочої групи, що складається з п'яти комп'ютерів, спільно використовуваного факс-модему і лазерного принтера

Мережа відділу

У мережі відділу застосовується виділений комп'ютер-сервер, що надає ресурси для використання клієнтськими робочими станціями, звичайно в масштабах підприємства. Мережними операційними системами такого типу є NetWare фірми Novell, Windows NT Server фірми Microsoft, Warp (колишній LAN) Server for OS/2 фірми IBM і VINES фірми Banyan. У мережах відділу звичайно передбачене використання служби віддаленого доступу (remote access service - RAS), що дозволяє віддаленим співробітникам фірми (наприклад, що знаходиться в чи відрядженні в офісі клієнта) з'єднатися із сервером за допомогою оснащеного модемом комп'ютера. Існують три основних типи серверів.



Сервери файлів (чи файли-сервери) дозволяють декільком користувачам спільно застосовувати файли з даними. Звичайно це файли текстових редакторів, електронних таблиць чи настільних баз даних. Додатки, за допомогою яких здійснюється доступ до таких файлів, і мережева операційна система відповідальні за блокування сторінки чи запису для запобігання ситуації, коли два користувачі можуть одночасно модифікувати ту саму запис бази даних. Текстові редактори й електронні таблиці звичайно блокують цілий файл відразу ж після того, як користувач відкриє його для редагування. Файли-сервери також мають у своєму розпорядженні спільно використовувані мережеві периферійні пристрої, наприклад принтерами. Наприклад, мережева операційна система Novell NetWare класифікується як система типу файл-сервер, однак спеціальні модулі, що завантажуються, (NetWare Loadable Modules- NLM) дозволяють серверам NetWare діяти і як сервери додатків.

Сервери додатків призначалися для запуску додатка із сервера замість їхнього запуску з локального жорсткого диска. Однак запуск величезних виконуваних файлів і завантаження бібліотек, що динамічно зв'язуються, (DLL) сучасних додатків Windows за допомогою мережі можуть істотно знизити її пропускну здатність. Перевагою сервера додатків є те, що всі користувачі працюють з однієї і тією же версією додатка, а модернізувати додаток і замінити версію можна набагато простіше. Один сервер може виконувати функції как файлу-сервера, так і сервера додатка. Система Windows NT класифікується як сервер додатків, оскільки в ній передбачені такі специфічні можливості для роботи з додатками, як симетрична багатопроцесорність (symmetric multiprocessing - SMP) і здатність запускати додатки типу клієнт/сервер як сервіси, що завантажуються при запуску сервера. Саме здатність запускати основні додатки на зразок Microsoft Exchange Server, System Management Server і SNA Server у виді сервісів стала найбільш важливою відмітною рисою серверів додатка.

Сервери баз даних - це сервери додатків, що звичайно використовуються для виконання основних додатків РСУБД з архітектурою клієнт/сервер у якості сервісів. Продуктивність додатків РСУБД чи інших резидентних додатків сервера знижується, якщо комп'ютер-сервер також використовується як чи сервер сервера додатків. Адміністратор баз даних звичайно керує роботою РСУБД із робочої станції. Наприклад, сервер баз даних Microsoft SQL Server 6.5+ працює під керуванням системи Windows NT Server 4.0+, що у даному випадку розглядається як мережева операційна система загального призначення.

У мережі відділу можуть бути з'єднані комп'ютери самих різних типів (наприклад, PC-сумісні комп'ютери, комп'ютери Мас чи робочі станції UNIX), у кожнім з який можуть використовуватися різні мережеві протоколи (наприклад, такі як NetBEUI, IPX/SPX і TCP/IP). В операційних системах Windows 95/98 і Windows NT підтримується одночасне використання протоколів NetBEUI, IPX/SPX і TCP/IP. Для з'єднання з мейнфреймами в мережах відділу використовуються шлюзи (gateway). Керування мережею відділу звичайно здійснює один чи декілька штатних мережних адміністраторів. У межах мережі відділу можуть співіснувати декілька незалежних самоадміністрованих мереж масштабу робочої групи, хоча багато мережних адміністраторів намагаються уникати непередбачених наслідків рівноправного адміністрування. На мал.2 показаний приклад простої мережі відділу з одним файлом-сервером і/чи сервером додатка. Сервер оснащений модемом з однією чи декількома лініями для забезпечення віддаленого доступу мобільних користувачів і дистанційних користувачів настільних комп'ютерів


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)