|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Введення даних у робочу таблицюВведення чисел. Вводити числа в комірки дуже просто. Для цього переміщають табличний курсор у потрібну комірку (комірка окреслюється прямокутником), набирають з клавіатури число і натискають ЕNТЕR. При введенні чисел можна використовувати знаки плюс, мінус і кому. У тих випадках, коли введене число не поміщається в комірку по ширині, Ехсеl перетворює його в експоненціальний формат. Наприклад, якщо ввести число 123456789, у комірці воно може відобразитися як 1.23Е+08 (це означає 1,23•108). Введення тексту Введення дати та часу Форматування даних у таблицях
Шрифт, розмір та атрибути тексту
Тема 5. Програмні засоби роботи з базами та сховищами даних План 1. Призначення, загальна характеристика та об’єкти СУБД Access. 2. Графічний інтерфейс, структура вікна, меню, панелі інструментів СУБД. Властивості полів, типи даних, ключі та індекси. 3. Проектування та використання запитів, форм. 4. Засоби обміну даними між Access та Excel. База даних – сукупність екземплярів різних типів записів і відношень між записами та елементами. Базу даних можна визначити як сукупність взаємозв'язаних даних (прості чи складені типи), що зберігаються разом на одному носії та описують якусь предметну область за наявності такої мінімальної надмірності, яка допускає їх використання оптимальним чином для одного або декількох застосувань. Розрізняють ієрархічні, мережеві, реляційні, часові (темпоральні), постреляційні (об’єктно-орієнтовані, з гніздуванням), розподілені та багатовимірні бази даних. Використання бази даних припускає роботу з нею декількох прикладних програм (застосувань), що вирішують завдання різних користувачів. Сховище даних – це аґреґований інформаційний ресурс, що містить консолідовану інформацію з усієї проблемної області та використовується для підтримки прийняття рішень. Консолідована інформація – це одержані з декількох джерел та системно інтеґровані різнотипні інформаційні ресурси, які в сукупності наділені ознаками повноти, цілісності, несуперечності та складають адекватну інформаційну модель проблемної області з метою її аналізу опрацювання та ефективного використання в процесах підтримки прийняття рішень. Типове сховище даних зазвичай відрізняється від традиційної реляційної бази даних. По-перше, традиційні бази даних призначені для того, щоб допомогти користувачам виконувати повсякденну роботу, тоді як сховища даних призначені для прийняття рішень. Наприклад, продаж товару і виписування рахунку здійснюється з використанням бази даних, призначеної для опрацювання транзакцій, а аналіз динаміки продажів за декілька років, що дозволяє спланувати роботу з постачальниками, — за допомогою сховища даних. По-друге, традиційні бази даних характеризуються постійними змінами у процесі роботи користувачів, а сховище даних відносно стабільне: дані у ньому зазвичай оновлюються за розкладом (наприклад, щотижня, щодня або щогодини — залежно від потреб). В ідеалі процес І, по-третє, традиційні бази даних найчастіше є джерелом даних, що потрапляють у сховище. Крім того, сховище може поповнюватися за рахунок зовнішніх джерел, наприклад статистичних звітів. Дані, що надходять до бази даних з іншої бази, є невеликого обсягу (тисячі записів), мають ту ж схему даних, що і база даних-приймач. На відміну від них сховища даних у визначені терміни отримують значно більші обсяги даних, які можуть відріхнятися від приймача форматом, а інколи і типом, що вимагає застосування додаткових процедур трансформування та завантаження даних (так звані процедури Extract, Transform, Load). Як бази даних, так і сховища даних, можуть будуватись на основі певної системи керування базами даних (СКБД) (реляційна, постреляційна тощо). СКБД забезпечує загальний репозиторій для зберігання і опрацювання структурованих даних. СКБД підтримує набір взаємозв'язаних послуг і дозволяє розробникам зосередитись на специфічних проблемах їх застосувань, а не на завданнях, які виникають при потребі в узгодженому й ефективному керуванні великими обсягами даних. Проте СКБД вимагають, щоб всі дані знаходилися під єдиним адміністративним керуванням і відповідали єдиній схемі. У відповідь на задоволення цих обмежень СКБД можуть забезпечити розвинені засоби маніпулювання даними та опрацювання запитів зі зрозумілою і строгою семантикою, а також строгі транзакційні ґарантії оновлень, паралельного доступу і довготривалого зберігання (так звані властивості ACID). Враховуючи специфіку, cховище даних має такі особливості проектування та побудови: отримання інформації з різних джерел даних (у тому числі і з реляційних баз даних) у деталізованому та аґреґованому вигляді (зберігаються результати застосування функцій агрегації – суми, середнього значння, максимуму, мінімуму тощо); багатовимірне подання інформації – ігноруються деякі вимоги нормалізації (дотримують максимум 3-ої нормальної форми), що значно підвищує швидкість опрацювання інформації, оскільки зменшує кількість операцій з’єднання; наявність метаданих для опису джерел метаданих та структури самого сховища даних – у базах даних також використовують словники для опису структур даних, а у сховищах даних мета дані (словники, дані про дані) повинні будуватися за класифікаційною схемою Захмана. За цією схемою описую об'єкти (що?), суб'єкти (хто?), місцезнаходження (де?), час (коли?), фактори впливу, чинники (чому?), способи (як?); наявність пакетного завантаження даних в сховище даних та вивантаження даних; наявність процедур аналізу даних та отримання нових даних; орієнтованість даних на аналітичне, а не на статичне опрацювання. Сховища даних краще пристосовані до зберігання та аналітичного опрацювання великих обсягів даних і, в основному, є інтеґрацією реляційної та багатовимірної моделей. На сьогодні є такі архітектури побудови сховищ даних: корпоративна інформаційна фабрика Білла Інмона, шина Ральфа Кімбола, зведення даних корпорації TDAN. Вони мають розвинені засоби інтеґрації даних з різних джерел та дозволяють працювати як з деталізованою, так і аґреґованою інформацією. Парадигма для реляційних даних в сховищі даних (парадигма корпоративної інформаційної фабрики КІФ – Corporate Information Factory, CIF) розроблена Інмоном і передбачає, що дані повинні перебувати на низькому рівні ступені деталізації і в третій нормальній формі (3НФ, 3NF). Білл Інмон підтримує повторний або спіральний підхід до розвитку великого сховища даних. За цим підходом розвиток сховища відбувається ітераційно, тобто у разі виникнення потреби додається одна таблиця за один раз, що забезпечує лише незначну зміну схеми даних. Тому такий підхід до проектування сховища ще називають спіральним підходом. Є альтернативний підхід до архітектури сховищ даних, відомий як Сховище даних з архітектурою шини, або підхід Ральфа Кімбола, або Просторове Сховище. У цій моделі первинні дані перетворяться в інформацію, придатну для використання, на етапі підготовки даних. При цьому обов'язково приймаються до уваги вимоги до швидкості опрацювання інформації і якості даних. Як і в моделі Білла Інмона, підготовка даних починається зі скоординованого добування даних із джерел. Ряд операцій відбувається Область подання просторово структурована, при цьому вона може бути централізованою або розподіленою. Просторова модель сховища даних містить ту ж атомарну інформацію, що й нормалізована модель, але інформація структурована по-іншому, щоб полегшити її використання й виконання запитів. Ця модель включає як атомарні дані, так і узагальнювальну інформацію (аґреґати у зв'язаних таблицях або багатомірних кубах) відповідно до вимог продуктивності або просторового розподілу даних. Запити в процесі виконання звертаються до усе нижчого рівня деталізації без додаткового перепрограмування з боку користувачів або розроблювачів застосування. На відміну від підходу Білла Інмона, просторові моделі будуються для обслуговування бізнес-процесів (які, у свою чергу, пов'язані з бізнес-показниками або бізнес-подіями), а не бізнес-відділів. Наприклад, дані про замовлення, які повинні бути доступні для загалькорпоративного використання, вносяться в просторове сховище даних тільки один раз, на відміну від КІФ-підходу, у якому їх довелося б тричі копіювати у вітрини даних відділів маркетинґу, продажів і фінансів. Після того, як у сховищі появляється інформація про основні бізнес-процеси, консолідовані просторові моделі можуть видавати їхні перехресні Гібридна архітектура, яка поєднує особливості реляційної та багатовимірної моделей, Зведення даних – предметно орієнтована, історична і унікально зв'язана множина нормалізованих таблиць, які підтримують одну або більше функціональних предметних областей. Це – гібридний підхід, що поєднує кращі особливості 3-ої нормальної форми (3НФ) і схеми «зірка». Модель гнучка, масштабується, послідовна і пристосована до потреб Зведення даних може керувати масивними наборами ґранульованих даних в меншому, більш нормалізованому фізичному просторі, наприклад 3НФ і схемі «зірка». Базується на математичних принципах, які підтримують нормалізовані моделі даних. Внутрішня частина моделі зведення даних – близькі структури, які відповідають традиційним визначення схеми «зірка» і 3НФ, що включають виміри, зв’язки багато-до багатьох і стандартні табличні структури. Відмінності полягають в подані зв’язків, структуризації поля і ґранульованому, Є такі підвиди сховища даних: вітрина даних, оперативне сховище даних. Вітрина даних (ВД) — зріз сховища даних, масив тематичної, вузьконапрямленої інформації, що орієнтований, наприклад, на користувачів однієї робочої групи або департаменту. Дворівнева архітектура сховища даних передбачає побудову вітрин даних без створення центрального сховища, при цьому інформація надходить із реєстраційних систем і обмежена конкретною предметною областю. При побудові вітрин використовуються основні принципи побудови сховищ даних, тому їх можна вважати сховищами даних у мініатюрі. Побудова повноцінного корпоративного сховища даних зазвичай виконується в трьохрівневій архітектурі. На першому рівні розташовані різноманітні джерела даних - внутрішні системи, що реєструють, довідкові системи, зовнішні джерела (дані інформаційних агентств, макроекономічні показники). Другий рівень містить центральне сховище, куди стікається інформація від всіх джерел з першого рівня, і, можливо, оперативне сховище даних (сховище поточної інформації, розглянуто далі), що не містить історичних даних і виконує дві основні функції: по-перше, воно є джерелом аналітичної інформації для оперативного керування, по-друге, тут підготовляються дані для наступного завантаження в центральне сховище. Операційне сховище даних (ОСД) – це предметно-орієнтований, інтеґрований, змінюваний набір консолідованих даних, який містить поточну (не історичну) деталізовану інформацію. На перший погляд, операційне сховище даних дуже схоже на сховище за структурою і змістом. Зазвичай за деякими характеристиками ОСД і сховище даних дуже схожі, але ОСД має ряд властивостей, які істотно відрізняють його від сховища. Як ОСД, так і сховище даних є Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |