Введення даних у робочу таблицю

Введення чисел. Вводити числа в комірки дуже просто. Для цього переміщають табличний курсор у потрібну комірку (комірка окреслюється прямокутником), набирають з клавіатури число і натискають ЕNТЕR. При введенні чисел можна використовувати знаки плюс, мінус і кому. У тих випадках, коли введене число не поміщається в комірку по ширині, Ехсеl перетворює його в експоненціальний формат. Наприклад, якщо ввести число 123456789, у комірці воно може відобразитися як 1.23Е+08 (це означає 1,23•108).

Введення тексту
Учитель. У комірці може поміщатися не більше 255 символів. Якщо ввести в комірку текст, довший за ширину стовпця, Ехсеl відобразить текст повністю, заповнюючи сусідні комірки. Якщо ж сусідні комірки не були порожніми, то програма відобразить стільки тексту, скільки поміститься символів по ширині комірки. Якщо текст у комірці треба набрати в декілька рядків, то для переходу в наступний рядок використовується комбінація клавіш (акорд) АLТ+ЕNТЕR.

Введення дати та часу
Учитель. У програмі Ехсеl дата та час вважаються числовими значеннями, які форматуються як дата та час. Дати в Ехсеl відображаються як звичайні числа, наприклад, при введенні формули, за якою обчислюється кількість днів, що минула між двома датами. Дата вводиться у звичайному форматі, а програма сама налаштовує деталі її розпізнавання.

Форматування даних у таблицях

Форматування числових значень. Числові значення, які ми вводимо, зазвичай не відформатовані. Іншими словами, вони просто складаються із послідовності цифр. Тому бажано форматувати ці числа так, щоб їх легше було переглядати. Так, наприклад, до числа можна застосувати роздільники десяткових розрядів.
У програмі Ехсеl деякі операції форматування виконуються автоматично. Якщо ввести в комірку математичний елемент 25,5%, то програма автоматично застосує до цього числа відсотковий формат.
Ехсеl дає змогу використовувати в роботі 12 категорій числових форматів, розміщених у вкладці Число діалогового вікна Формат клітинок. Існує декілька способів активації діалогового вікна Формат клітинок. Спочатку потрібно виділити комірку (чи групу комірок), а потім виконати одну із дій:
1) вибрати команду Основне/Формат;
2) клацнути правою кнопкою миші та вибрати з меню Формат клітинок.
При виборі будь-якої конкретної категорії із вікна списку права сторона панелі видозмінюється так, щоб відобразити відповідні опції. Наприклад, категорія Числовий має три опції: кількість десяткових розрядів, розділяти групи розрядів та від'ємні числа.

Шрифт, розмір та атрибути тексту
Учитель. Також легко змінити шрифт і розмір символів виділеної комірки (чи групи комірок), використовуючи кнопки Шрифт і Розмір шрифту групи Шрифт. Можна змінити атрибути шрифту (жирний, курсив, підкреслення) і його колір (натисканням кнопки Колір шрифту).

Тема 5. Програмні засоби роботи з базами та сховищами даних

План

1. Призначення, загальна характеристика та об’єкти СУБД Access.

2. Графічний інтерфейс, структура вікна, меню, панелі інструментів СУБД.

Властивості полів, типи даних, ключі та індекси.

3. Проектування та використання запитів, форм.

4. Засоби обміну даними між Access та Excel.

База даних – сукупність екземплярів різних типів записів і відношень між записами та елементами.

Базу даних можна визначити як сукупність взаємозв'язаних даних (прості чи складені типи), що зберігаються разом на одному носії та описують якусь предметну область за наявності такої мінімальної надмірності, яка допускає їх використання оптимальним чином для одного або декількох застосувань. Розрізняють ієрархічні, мережеві, реляційні, часові (темпоральні), постреляційні (об’єктно-орієнтовані, з гніздуванням), розподілені та багатовимірні бази даних.

Використання бази даних припускає роботу з нею декількох прикладних програм (застосувань), що вирішують завдання різних користувачів.

Сховище даних – це аґреґований інформаційний ресурс, що містить консолідовану інформацію з усієї проблемної області та використовується для підтримки прийняття рішень.

Консолідована інформація – це одержані з декількох джерел та системно інтеґровані різнотипні інформаційні ресурси, які в сукупності наділені ознаками повноти, цілісності, несуперечності та складають адекватну інформаційну модель проблемної області з метою її аналізу опрацювання та ефективного використання в процесах підтримки прийняття рішень.

Типове сховище даних зазвичай відрізняється від традиційної реляційної бази даних. По-перше, традиційні бази даних призначені для того, щоб допомогти користувачам виконувати повсякденну роботу, тоді як сховища даних призначені для прийняття рішень. Наприклад, продаж товару і виписування рахунку здійснюється з використанням бази даних, призначеної для опрацювання транзакцій, а аналіз динаміки продажів за декілька років, що дозволяє спланувати роботу з постачальниками, — за допомогою сховища даних.

По-друге, традиційні бази даних характеризуються постійними змінами у процесі роботи користувачів, а сховище даних відносно стабільне: дані у ньому зазвичай оновлюються за розкладом (наприклад, щотижня, щодня або щогодини — залежно від потреб). В ідеалі процес
поповнення (або як далі ми будемо називати завантаження) є просто додаванням нових даних за певний період часу без зміни попередньої інформації, що вже міститься в сховищі.

І, по-третє, традиційні бази даних найчастіше є джерелом даних, що потрапляють у сховище. Крім того, сховище може поповнюватися за рахунок зовнішніх джерел, наприклад статистичних звітів. Дані, що надходять до бази даних з іншої бази, є невеликого обсягу (тисячі записів), мають ту ж схему даних, що і база даних-приймач. На відміну від них сховища даних у визначені терміни отримують значно більші обсяги даних, які можуть відріхнятися від приймача форматом, а інколи і типом, що вимагає застосування додаткових процедур трансформування та завантаження даних (так звані процедури Extract, Transform, Load).

Як бази даних, так і сховища даних, можуть будуватись на основі певної системи керування базами даних (СКБД) (реляційна, постреляційна тощо). СКБД забезпечує загальний репозиторій для зберігання і опрацювання структурованих даних. СКБД підтримує набір взаємозв'язаних послуг і дозволяє розробникам зосередитись на специфічних проблемах їх застосувань, а не на завданнях, які виникають при потребі в узгодженому й ефективному керуванні великими обсягами даних. Проте СКБД вимагають, щоб всі дані знаходилися під єдиним адміністративним керуванням і відповідали єдиній схемі. У відповідь на задоволення цих обмежень СКБД можуть забезпечити розвинені засоби маніпулювання даними та опрацювання запитів зі зрозумілою і строгою семантикою, а також строгі транзакційні ґарантії оновлень, паралельного доступу і довготривалого зберігання (так звані властивості ACID).

Враховуючи специфіку, cховище даних має такі особливості проектування та побудови:

 отримання інформації з різних джерел даних (у тому числі і з реляційних баз даних) у деталізованому та аґреґованому вигляді (зберігаються результати застосування функцій агрегації – суми, середнього значння, максимуму, мінімуму тощо);

 багатовимірне подання інформації – ігноруються деякі вимоги нормалізації (дотримують максимум 3-ої нормальної форми), що значно підвищує швидкість опрацювання інформації, оскільки зменшує кількість операцій з’єднання;

 наявність метаданих для опису джерел метаданих та структури самого сховища даних – у базах даних також використовують словники для опису структур даних, а у сховищах даних мета дані (словники, дані про дані) повинні будуватися за класифікаційною схемою Захмана. За цією схемою описую об'єкти (що?), суб'єкти (хто?), місцезнаходження (де?), час (коли?), фактори впливу, чинники (чому?), способи (як?);

 наявність пакетного завантаження даних в сховище даних та вивантаження даних;

 наявність процедур аналізу даних та отримання нових даних;

 орієнтованість даних на аналітичне, а не на статичне опрацювання.

Сховища даних краще пристосовані до зберігання та аналітичного опрацювання великих обсягів даних і, в основному, є інтеґрацією реляційної та багатовимірної моделей. На сьогодні є такі архітектури побудови сховищ даних: корпоративна інформаційна фабрика Білла Інмона, шина Ральфа Кімбола, зведення даних корпорації TDAN. Вони мають розвинені засоби інтеґрації даних з різних джерел та дозволяють працювати як з деталізованою, так і аґреґованою інформацією.

Парадигма для реляційних даних в сховищі даних (парадигма корпоративної інформаційної фабрики КІФ – Corporate Information Factory, CIF) розроблена Інмоном і передбачає, що дані повинні перебувати на низькому рівні ступені деталізації і в третій нормальній формі (3НФ, 3NF). Білл Інмон підтримує повторний або спіральний підхід до розвитку великого сховища даних. За цим підходом розвиток сховища відбувається ітераційно, тобто у разі виникнення потреби додається одна таблиця за один раз, що забезпечує лише незначну зміну схеми даних. Тому такий підхід до проектування сховища ще називають спіральним підходом.

Є альтернативний підхід до архітектури сховищ даних, відомий як Сховище даних з архітектурою шини, або підхід Ральфа Кімбола, або Просторове Сховище. У цій моделі первинні дані перетворяться в інформацію, придатну для використання, на етапі підготовки даних. При цьому обов'язково приймаються до уваги вимоги до швидкості опрацювання інформації і якості даних. Як і в моделі Білла Інмона, підготовка даних починається зі скоординованого добування даних із джерел. Ряд операцій відбувається
централізовано, наприклад, підтримка і зберігання загальних довідкових даних, інші дії можуть бути розподіленими.

Область подання просторово структурована, при цьому вона може бути централізованою або розподіленою. Просторова модель сховища даних містить ту ж атомарну інформацію, що й нормалізована модель, але інформація структурована по-іншому, щоб полегшити її використання й виконання запитів. Ця модель включає як атомарні дані, так і узагальнювальну інформацію (аґреґати у зв'язаних таблицях або багатомірних кубах) відповідно до вимог продуктивності або просторового розподілу даних. Запити в процесі виконання звертаються до усе нижчого рівня деталізації без додаткового перепрограмування з боку користувачів або розроблювачів застосування.

На відміну від підходу Білла Інмона, просторові моделі будуються для обслуговування бізнес-процесів (які, у свою чергу, пов'язані з бізнес-показниками або бізнес-подіями), а не бізнес-відділів. Наприклад, дані про замовлення, які повинні бути доступні для загалькорпоративного використання, вносяться в просторове сховище даних тільки один раз, на відміну від КІФ-підходу, у якому їх довелося б тричі копіювати у вітрини даних відділів маркетинґу, продажів і фінансів. Після того, як у сховищі появляється інформація про основні бізнес-процеси, консолідовані просторові моделі можуть видавати їхні перехресні
характеристики. Матриця корпоративного сховища даних з архітектурою шини виявляє
й підсилює зв'язок між показниками бізнес-процесів (фактами) і описовими атрибутами (вимірами).

Гібридна архітектура, яка поєднує особливості реляційної та багатовимірної моделей,
запропонована Дугласом Хекні. Іншою назвою моделі є Узгоджувана вітрина даних. За такої архітектури передбачається подвійне проектування схеми сховища даних – розроблення нормалізованого центрального (корпоративного сховища) та багатовимірних (побудованих за архітектурою шини) вітрин даних. Корпоративне нормалізоване сховище дозволяє коректно зберігати дані, а ненормалізовані вітрини – швидко виконувати запити користувачів.

Зведення даних – предметно орієнтована, історична і унікально зв'язана множина нормалізованих таблиць, які підтримують одну або більше функціональних предметних областей. Це – гібридний підхід, що поєднує кращі особливості 3-ої нормальної форми (3НФ) і схеми «зірка». Модель гнучка, масштабується, послідовна і пристосована до потреб
різних предметних областей. Вона відповідає потребам сховища даних і відкидає потребу у використанні вітрин даних та, на відміну від гібридного підходу Хекні, не вимагає подвійної роботи для надбудови архітектури шина над архітектурою корпоративної фабрики.

Зведення даних може керувати масивними наборами ґранульованих даних в меншому, більш нормалізованому фізичному просторі, наприклад 3НФ і схемі «зірка». Базується на математичних принципах, які підтримують нормалізовані моделі даних. Внутрішня частина моделі зведення даних – близькі структури, які відповідають традиційним визначення схеми «зірка» і 3НФ, що включають виміри, зв’язки багато-до багатьох і стандартні табличні структури. Відмінності полягають в подані зв’язків, структуризації поля і ґранульованому,
пов’язаному з часом, зберіганні даних.

Є такі підвиди сховища даних: вітрина даних, оперативне сховище даних.

Вітрина даних (ВД) — зріз сховища даних, масив тематичної, вузьконапрямленої інформації, що орієнтований, наприклад, на користувачів однієї робочої групи або департаменту.

Дворівнева архітектура сховища даних передбачає побудову вітрин даних без створення центрального сховища, при цьому інформація надходить із реєстраційних систем і обмежена конкретною предметною областю. При побудові вітрин використовуються основні принципи побудови сховищ даних, тому їх можна вважати сховищами даних у мініатюрі.

Побудова повноцінного корпоративного сховища даних зазвичай виконується в трьохрівневій архітектурі. На першому рівні розташовані різноманітні джерела даних - внутрішні системи, що реєструють, довідкові системи, зовнішні джерела (дані інформаційних агентств, макроекономічні показники). Другий рівень містить центральне сховище, куди стікається інформація від всіх джерел з першого рівня, і, можливо, оперативне сховище даних (сховище поточної інформації, розглянуто далі), що не містить історичних даних і виконує дві основні функції:

 по-перше, воно є джерелом аналітичної інформації для оперативного керування,

 по-друге, тут підготовляються дані для наступного завантаження в центральне сховище.

Операційне сховище даних (ОСД) – це предметно-орієнтований, інтеґрований, змінюваний набір консолідованих даних, який містить поточну (не історичну) деталізовану інформацію.

На перший погляд, операційне сховище даних дуже схоже на сховище за структурою і змістом. Зазвичай за деякими характеристиками ОСД і сховище даних дуже схожі, але ОСД має ряд властивостей, які істотно відрізняють його від сховища. Як ОСД, так і сховище даних є
предметно-орієнтованим інтеґрованим набором консолідованих даних. З цієї точки зору вони схожі, оскільки як в одному, так і в іншому випадку дані повинні бути завантажені з транзакційних систем. Але на цьому їх схожість закінчується. ОСД містить дані, що змінюються, тоді як в сховищі дані після завантаження не змінюються. Інша відмінність полягає у тому, що операційне сховище містить тільки дані, актуальні на певний момент час у, тоді як в сховищі містяться як поточні, так і історичні дані. При цьому актуальність даних в сховищі значно нижча, ніж в операційному сховищі. Як правило, в сховищі містяться дані, завантажені протягом останніх 24 годин, тоді як актуальність даних в ОСД може вимірюватися секундами. Ще однією відмінністю ОСД від сховища є те, що в ньому
містяться тільки детальні дані, тоді як сховище містить як детальні, так і аґреґовані дан

Поиск по сайту: