Конституційні основи суспільного ладу України

Важливою складовою конституційного ладу України є її сус­пільний лад, який визначає характер державного ладу та інших інститутів конституційного ладу. Суспільний лад України в ціло­му можна визначити як організацію і діяльність її суспільства, передбачені й гарантовані Конституцією України.

За своєю сутністю суспільний лад України являє собою пе­редбачений Конституцією та іншими законами України певний тип суспільних відносин — організаційних і функціональних, зу­мовлену внутрішніми і зовнішніми чинниками: політичними, еко­номічними, соціальними, культурними (духовними), історични­ми, національними тощо.

Суспільний лад України на сучасному етапі її розвитку є при­кладом суспільного ладу перехідного періоду, оскільки станов­лення нових суспільних відносин в усіх сферах життя подекуди гальмується пережитками радянського суспільного ладу, тоді як нові суспільні відносини, особливо в політичному житті, пережи­вають період свого формування. Українське суспільство сьогод­ні об'єктивно лише створюється, відроджується.

Нагальною потребою сьогодення є формування громадянсь­кого суспільства як основної складової суспільного ладу України. Тобто створення структурованого суспільства, що є незалежним від держави і, в свою чергу, впливає на розвиток держави.

За змістом суспільний лад — система політичних, економіч­них, соціальних, культурних (духовних) та інших напрямків сус­пільних відносин, тобто відносин у всіх основних сферах життя і діяльності суспільства, система політичного, економічного, соціального і духовного ладу суспільства. Зміст суспільних відно­син України нині істотно змінюється як кількісно, так і якісно.

За формою суспільний лад є системою організаційних і функ-і цональних форм у всіх сферах життя і діяльності суспільства, систе­мою його організацій і форм діяльності. В останні роки суспільний лад України значно збагатився рядом організаційних і функціональ­них форм. Зокрема, набуває якісно нових властивостей такий інсти­тут суспільного ладу, як політичні парта (станом на березень 2005 р. і) Україні зареєстровано 127 політичних партій), які з 2006 р. стали шіливовими суб'єктами конституційно-правових відносин, зокрема, нових для нашої держави суспільних відносин, пов'язаних з участю політичних партій у формуванні парламенту та уряду.

Суспільний лад, як і державний лад, визначається і гаранту­ється Конституцією та законами України. На відміну від гаран-тованості державного ладу, гарантованість суспільного ладу України характеризується, в першу чергу, нормативно-правови­ми гарантія. Але, якщо організація та діяльність держави, орга­нів державної влади та інших її інститутів має регулюватися Кон­ституцією та іншими законами всебічно і повно, то організація та діяльність суспільства мають регулюватися мінімально.

Конституційні принципи суспільного ладу України виявля­ються в основних принципах організації і діяльності суспільства. До таких принципів слід відносити:

• принцип народного суверенітету; принцип демократизму сус­пільства, суспільного ладу;

• принцип конституційності, законності суспільного ладу;

• принцип політичного, економічного та ідеологічного плюра­лізму;

• принцип етнічної багатоманітності (поліетнічності) суспіль­ства і політичної єдності українського народу;

• принцип соціальної справедливості тощо.

Принцип суверенності народу (народного суверенітету) закріп­лений в ст. 5 Конституції України, яка визначає народ України носі­єм суверенітету і єдиним джерелом влади в державі. Народ здійс­нює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змшювати конститу-щйний лад України належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами¹.

Ст. 5 Конституції дано офіційне тлумачення згідно з рішенням Конс­титуційного Суду України № 6-рп/ 2005 від 5 жовтня 2005 р.

Принцип демократизму суспільства полягає у незалежності влади народу і його участі у здійсненні влади. Народ України реалізує свій суверенітет, здійснює народовладдя як безпосередньо, так і через представницькі органи місцевого самоврядування.

Одним із важливих принципів суспільного ладу є принцип плюралізму, багатоманітності в політичній, економічній та ідео­логічній сферах суспільного життя. Політичний плюралізм вияв­ляється, насамперед, у багатопартійності і свободі політичної ді­яльності, забороні цензури; економічний — у багатоманітності форм власності і господарювання, свободі підприємницької ді­яльності; ідеологічний — у багатоманітності ідеологій, забороні на визнання жодної ідеології державною.

Принцип конституційності, законності суспільного ладу України означає, що основні засади організації і діяльності нашо­го суспільства визначаються і гарантуються Конституцією, а основні форми суспільної діяльності та інших суспільних відно­син — політичних, економічних, соціальних та інших — визнача­ються законами України.

Держава гарантує на конституційному рівні свободу суспіль­ної діяльності; політичної, економічної (підприємницької), куль­турної (духовної, ідеологічної) діяльності, зокрема, релігійної ді­яльності, літературної, художньої, наукової і технічної творчості, інформаційної, природозахисної діяльності тощо.

Принцип етнічної багатоманітності і політичної єдності українського народу полягає у конституційному визнанні наяв­ності в Україні ряду етносів. Про це свідчить, зокрема, преамбу­ла Конституції України, в якій зазначається, що Верховна Рада України приймає Конституцію — Основний Закон України — від імені українського народу — громадян України всіх націо­нальностей.

Ст. 11 Конституції України визначила, що держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідо­мості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культур­ної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і на­ціональних меншин України. Основний Закон також проголошує (ст. 12), що Україна дбає про задоволення національно-культур­них і мовних потреб українців, які проживають за її межами.

Закріплюючи державний статус української мови, Конститу­ція водночас наголошує, що держава забезпечує всебічний розви­ток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України (ст. 10). Водночас, Основний За­кон гарантує вільний розвиток, використання і захист російської мови та інших мов національних меншин України.

Усі природні ресурси, які знаходяться в межах території України, визнаються чинною Конституцією об'єктами права иласіюсті українського народу.

Принцип соціальної справедливості полягає в конституцій­ному вираженні та захисті інтересів усього суспільства, кожної людини і громадянина та кожної соціальної спільності. Зокрема, Конституція України закріплює і гарантує широке коло грома­дянських, політичних, економічних, соціальних, інформаційних, екологічних прав і свобод людини і громадянина.

Організаційно суспільний лад являє собою систему, що склада­ється з політичної, економічної, соціальної та культурної (духовної) систем, кожна з яких, у свою чергу, включає інститути суспільного ладу України. Так, основними інститутами політичної системи сус­пільства є народ, держава, політичні партії, територіальні громади, органи місцевого самоврядування та ш.; економічної системи — основні форми власності та економічної (господарської) діяльності, економічні права і свободи людини і громадянина; соціальної систе­ми — соціальні спільності (українська нація, корінні народи, націо­нальні меншини, соціальні групи, територіальні громади і трудові колективи), соціальні об'єднання (організації), соціальні права та свободи людини і громадянина, форми соціальної діяльності то­що; культурної (духовної) системи — освіта, наука, культура, релі­гія та церква, мова, культурні права і свободи людини і громадяни­на, інформація, право вільного доступу до шформації; екологічна сфера — безпечне для життя і здоров'я довкілля тощо.

Зазначені підсистеми та інститути суспільного ладу України перебувають між собою в стійких взаємних зв'язках. Злагодже­ність їх функціонування визначає ефективність суспільного та конституційного ладу України в цілому.

Поиск по сайту: